29 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3956/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 по справі №160/3956/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 по справі №160/3956/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 скаржнику надано строк десять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 14.07.2025, отже, строк на усунення недоліків тривав по 24.07.2025 включно, проте у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто.
21.07.2025 скаржником через систему «Електронний суд» подано до апеляційного суду клопотання, у якому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкту владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який, враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується - 19.06.2025, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Зважаючи на дату отримання копії оскаржуваного судового рішення - 19.06.2025, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з 19.06.2025 до подання заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі не надано.
Таким чином, недоліки апеляційної скарги у визначений спосіб та строк не усунуто, вимоги ухвали суду від 11.07.2025 не виконано.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, процесуальний строк, встановлений законом, не може бути продовжений судом відповідно, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена законом.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в справі №160/3956/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІС ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов