30 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/1449/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 06.10.2020:
- №00672615070102 (Форма “Р»), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 237 851 грн. (за податковими зобов'язаннями + 190 281 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 47 570 грн.);
- №00682615070102 (Форма “В4»), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 403312 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі Судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) адміністративну справу №640/1449/21 передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 24.03.2025, що підтверджується даними на штампі реєстрації вхідної кореспонденції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 справу передано для розгляду судді Костенко Г.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 замінено відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 повторно витребувано від Головного управління ДПС у місті Києві належним чином завірені копії: спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 06.10.2020 №00672615070102 та №00682615070102; документи на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення.
Позивач вказує про те, що є сумлінним платником податків, належним чином виконує свої обов'язки визначені ст. 67 Конституції України, сплачує податки і збори у порядку і розмірах, визначених законом. Під час перевірки, товариством було подано до контролюючого органу усі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності взаємовідносин із контрагентами, які підтверджують реальність та обґрунтованість операцій з контрагентами. ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та просить суд їх скасувати.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини неподання відзиву суд не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується як визнання позову.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Працівниками Головного управлінням ДПС у м. Києві (далі - Відповідач), була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" (далі - Позивач, платник податку) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2020 року.
За результатами перевірки був складений акт перевірки № 5/26-15-07-01-02/3 8903 622 від 09.19.2020 .
У висновках Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення:
1) п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 275 5-VI (із змінами і доповненнями) (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 653 899 грн.. в т.ч. за червень 2020 року на суму 653 899 грн.
та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду па загальну суму 403 312 грн., а саме за червень 2020 року на суму 403 312 грн.;
2) п. 44.1 п. 44.6 ст. 44 п. 8 5.2 ст. 8 5 ПК України, посадовим особам контролюючого органу не надано документи під час перевірки.
Наказ керівника ГУ ДПС у м. Києві від 20.08.2020 № 5250 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" (код 38903622) та повідомлення від 25.08.2020 № 206/26-15-05-01-02 надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом зі штрихкодовим ідентифікатором 0315123517360. Зазначений рекомендований лист було вручено ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" 10.09.2020 р.
Того ж дня, 10.09.2020 ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" також отримано запит ГУ ДПС у м. Києві № 123 002/10/26-15-05-01-02 від 27.08.2020 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)" надісланий рекомендованим листом зі штрихкодовим ідентифікатором 031512353692.
Отже, у відповідності норм п. 78.4. ст. 78, п. 79.2. ст. 79 ПК України до моменту отримання (вручення) ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, у посадових осіб контролюючого органу не було права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки. 23 вересня 2020 р., керуючись п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" було подано до Акту перевірки № 5/26-15-07-01-02/3 8903622 від 09.09.2020 заперечення та додаткові документи, що в повному обсязі обґрунтовують розмір податкового кредиту у червні 2020 р.
За результатами розгляду поданих ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" заперечень, Головне управління ДПС у м. Києві частково визнало вимоги Позивача та прийняло рішення № 135972/10/26-15-07-01-02 від 02.10.2020 р., відповідно до якого висновки акту від 09.09.2020 р. № 5/26-15-07-01-02/38903622 викладено у наступній редакції:
"Перевіркою ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" (код 38903622) встановлені порушення:
1. п. 44.1 ст. 44. п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1, п. 200.4, ст. 200. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2020 року на загальну суму 190 281 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 403 312 гри., в т.ч. за червень 2020 року на суму 403312 гри."
На підставі акта від 09.09.2020 № 5/26-15-07-01-02/3 8903622, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення: від 06.10.2020 № 00672615070102 (Форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану - вартість на 237 851 гри. (за податковими зобов'язаннями + 190 281 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 47 5 70 три.) та від 06.10.2020 № 00682615070102 (Форма "В4"), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 403 312 грн.
Не погоджуючись зі спірними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).
Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України передбачено, що платниками податку на прибуток-резидентами є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
У силу положень п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату у вигляді різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду згідно національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України, як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій.
Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати» (далі - П(с)БО 15іП(с)БО 16), що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.
За змістом п. 5, 7, 8 і 21 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Згідно з п. 5 9 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
В п. 10 30 цього П(С)БО наведений склад витрат, що їх має обліковувати підприємством за їх наявності в бухгалтерському обліку, зокрема, до складу витрат юридичної особи включаються витрати на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка, у свою чергу, складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються, в тому числі прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а'п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, «первинний документ» - документ, який містить відомості про господарську операцію; «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; «витрати» - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); «доходи» - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 Закону №996-ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства та положень вбачається, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції, та у разі, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Право платника податку на формування податкового кредиту виникає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, відповідно, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина підлягає перевірці судом.
Та суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Відповідно до вище застосованого, суд зазначає, що наслідки для податкового обліку створює лише дійсний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкової вигоди, та законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції але критерієм можливості відображення операцій у податковому обліку є забезпечення підтвердження фактичного їх здійснення на підставі наявних доказів, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про те, що витрати фактично понесені, а поставка товарів (робіт, послуг) відбулася. Відтак, первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті спірних операцій, розкривати їх господарську доцільність.
Вказані висновки суду узгоджуються із правовими висновками сформованими та викладені Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі №160/37/22, у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16, та у постановах від 21 лютого 2023 року по справі №820/4281/18 та від 12 квітня 2023 року по справі №807/2118/16.
За наслідками дослідження матеріалів справи, обставин у даній справі, суд зазначає, що за договором підряду № 25/05-20с від 25 травня 2020 року укладеного між позивачем та ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК", останній, як субпідрядник виконало загальнобудівельні роботи на об'єкті "Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській. 15 у Святошинському районі м. Києва. Друга черга будівництва. П №2 паркінг" вартість яких складає 1 506 840,74 гри. (один мільйон п'ятсот шість тисяч вісімсот сорок гривень 74 копійки), в тому числі ПДВ (20%) - 251 140,12 гри. (двісті п'ятдесят одна тисяча сто сорок гривень 12 копійок), що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року, підписаним сторонами 30 червня 2020 року (копії документів подавалися до ГУ ДПС у м. Києві в порядку визначеному п. 44.7 ст. 44, п. 86.7. ст. 86 ПК України, разом із запереченнями на акт перевірки).
Саме на дату оформлення вказаного акту приймання виконаних будівельних робіт, як дату виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 ПК України ТОВ "БК БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК" склало в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством, податкові накладні від 3 0.06.2020 № 169 на суму ПДВ 84 473.46 гри., від 30.06.2020 № 170 па суму ПДВ 83333,33 гри., від 30.06.2020 № 173 на суму ПДВ 83 333,33 грн., які надали ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" право на включення зазначених сум ПДВ до складу податкового кредиту з податку па додану вартість за червень 2020 року.
В подальшому, викопані ТОВ "БК БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК" будівельні роботи були передані Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДЕВЕНСТРОЙ", як генпідряднику за договором субпідряду № СП-02/11 від 02 листопада 2018 року.
На підтвердження передання та прийняття наданих послуг (виконаних робіт) ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДЕВЕНСТРОЙ" підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року № 1, № 2, № 2-1, № 2-2, № З, № 3-1. 4, що є додатками до договору субпідряду № СП-02/11 від 02 листопада 2018 року та акт надання послуг № 63 8 від 3 0 червня 2020 року (копії документів подавалися до ГУ ДПС у м. Києві в порядку визначеному п. 44.7 ст. 44, п. 86.7. ст. 86 ПК України, разом із запереченнями на акт перевірки). На підтвердження вказаних операцій платником податку зареєстровано податкові накладні № 2 від 30.06.2020 р. на суму 899 199,88 гри, з ПДВ, № 3 від 30.06.2020 р. па суму 2 363 688,23 гри., з ПДВ, № 4 від 30.06.2020 р. на суму 20 474.57 гри, з ПДВ. що відображено у регістрах бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631. 361 за червень 2020 р.).
За іншими договорами підряду № СП-02/112018 від 02.11.2018 р, № СП-14/08 від 14.08.2019 р.. № СП-15/08-2018 від 15.08.2018 р. за вказаним об'єктом будівництва платником податку було передано Замовнику роботи, про що сторонами підписано Акти надання послуг (виконання робіт) № 637 від 30.06.2020 р., № 638 від 30.06.2020 р., № 647 від 30.06.2020 р., складено податкові накладні № 113 від 30.06.2020 р. на суму 307,12 гри., з ПДВ, № 114 від 30.06.2020 р. на суму 35 455,32 гри., з ПДВ, № 117 від 30.06.2020 р. на суму 13 488,00 гри., з ПДВ., підтверджується рахунком на оплату № 618 від 30.06.2020 р., 608 від 30.06.2020 р. та відображено у регістрах бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631 за червень 2020 р.).
На дату оформлення вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року та акту надання послуг, а саме 3 0 червня 2020 року, як дату виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 ПК України ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" склало в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством, податкові накладні від 30.06.2020 № 2 па суму ПДВ 149 866,65 грн., № 3 па суму ПДВ 393 948,04 гри., № 4 на суму ПДВ 3 412,43 грн. Суми податку на додану вартість визначені вказаними податковими накладними були включені ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" до зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2020 року.
Після проведення ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДЕВЕНСТРОЙ", на умовах договору субпідряду № СП-02/11 від 02 листопада 2018 року, розрахунків за виконані роботи, ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ", на умовах договору підряду № 25/05-20с від 25 травня 2020 року, розрахувалося за виконані роботи з ТОВ "БК БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК". Отже ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" фактично сплатило податок на додану вартість в ціпі отриманих послуг (викопаних робіт), про що свідчить копія виписки по банківському рахунку НОМЕР_1 в АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві за період з 01.07.2020 по 31.07.2020.
Вказані операції відображені у регістрах бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631, 3 61 за червень 2020 р.).
Крім того, для виконання робіт па вищевказаному об'єкті будівництва, платник податку залучив субпідрядник ТОВ "КИРПИЧИК" па умовах договору № 25/05-20 с від 25.05.2020 р. Субпідрядником у червні 2020 р. на вказаному об'єкті будівництва виконано роботи на суму 640 030.39 гри., з ПДВ. що підтверджується Довідкою про вартість викопаних робіт та витрат за червень 2020 р., Актом приймання викопаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 1 від 30.06.2020 р., Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 2 від 30.06.2020 р., Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 3 від 30.06.2020 р., Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 4 від 30.06.2020 податковими накладними №№ 10 від 30.06.2020 р. на суму 166 200,34 грн., з ПДВ, № 9 від 30.06.2020 на суму 158 253,00 гри., з ПДВ, № 8 від 30.06.2020 р. на суму 163 700,00 грн., з ПДВ.
До того ж, вказаний субпідрядник, викопував будівельні роботи за договором підряду № 26/05-20с від 26.05.2020 р. на іншому об'єкті будівництва платника податку - Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту на вул. Богатирській на північ від Затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва. XV черга будівництва. Паркінг. У червні 2020 субпідрядник виконав робіт на загальну суму 488 253,34 грн., з ПДВ, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2020 р., Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 1 від 3 0.06.2020 р., Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 2 від 30.06.2020 р., Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. № 3 від 3 0.06.2020 р., Актом приймання-передачі будматеріалів та устаткування до монтажу від 30.06.2020 р., податковими накладними № 14 від 30.06.2020 р. на суму 158 933.00 грн., з ПДВ,, № 13 від 30.06.2020 р. на суму 156 800,00 грн.. з ПДВ, № 12 від 30.06.2020 р. на суму 165 230,00 грн., з ПДВ, №11 від 30.06.2020 р. з ПДВ. що відображено у регістрах бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку № 631, 3 61 за червень 2020 р.).
Розрахунки з ТОВ "КИРПИЧИК" були здійснені, що підтверджується виписками банку за 26.05.2020 р., 03.06.2020 р., 22.06.2020 р., 01.07.2020 р., 02.07.2020 р., 06.07.2020 р., 07.07.2020 р., 09.07.2020 р., 16.07.2020 р., 31.07.2020 р., 25.08.2020 р., 08.09.2020 р., 23.09.2020 р.. 25.09.2020 р.. 07.12.2020 р.
Для обґрунтування правомірності формування податкового кредиту у червні 2020 р. платником податку було надану Відповідачу у Запереченні на акт перевірки всі первинні документи, на підставі яких платником податку було отримано від операцій з контрагентами-постачальниками податковий кредит (договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, виписки банку по рахунку Позивача) (перелік первинних документів вказано на стор. 5 -23 Акту перевірки).
На підтвердження вказаних операцій, Позивач надає інформацію з регістрів бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості по рахункам № 631,361 за червень 2020 р.) та виписки байку по рахунку Позивача за періоди 01.06.2020 р.-3 0.06.2020 р., 01.07.2020 р. 31.07.2020 р.
Позивач зазначає, що всі господарські операції, що мали місце у червні 2020 р. є реальними та такими, що підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку, в тому числі, але не виключно (за контрагентами-постачальниками):
ТОВ "Авшобудкомплекс-К" (код ЄДРПОУ 3399995) Постачальник, що є платником податку на прибуток відповідно до чинного законодавства України, особі директора Линника Владислава Миколайовича, що діє на підставі Статут.
Договір поставки товарного бетону та залізобетонних виробів № 2018/АБК-43 від 22.05.018 року.
У відповідності з цим Договором, Постачальник зобов'язується у встановлений строк передати у власність Покупця товарний бетон та залізобетонні вироби, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти. Розділом 2 Договору зазначена, ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визнаються у заявках Покупця, рахунКи-фактури Покупця та накладних (товаро-транспортних, фактичних, або видаткових). Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості, згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Пунктом 3.1. Договору визначена загальна сума, яка складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних Постачальника. Відповідно до п.3.2. сума Договору, сума збільшується на розмір витрат фактичних транспортних витрат, в разі замовлення транспортування, які оплачує Покупець. Розділом 4 Договору зазначено, відповідність якості залізобетонних виробів вимогам ДСТУ БВ.2.7-43. ДС ГУ Б В 2.7-23. та ДСТУ Б В.2.7-96 та інших діючих нормативних документів підтверджуються документом про якість виданим Постачальником на кожну партію продукції. П.6.7. визначено, передача товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.
Відповідно розділу 7 Договору, постачання товару Покупцю здійснюється на умовах попередньої оплати всієї вартості товару або на умовах відстрочення платежу. Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну партію Товару, що постачається протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактури Постачальником. П.7.3 зазначено, що Постачальник моє право поставити товар Покупцю га умовах відстрочення платежу. Постачальник зараховує сплачені Покупцем кошти в порядку, що визначено ст. 534 УК України.
Накладна №3/13 905 від 03.06.2020 року підтверджує передачу товарного бетону БСГ В25 Р4 Б200 W6 в кількості 109. 000 м3 загальною вартістю 191 597, 62 грн.
За результатами звіряння розрахунків за договором: № 2018/АБК-43 від 22.05.2018 року за період з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року встановлено, станом на 3 0.06.2020 року сальдо на користь ТОВ "Автобудкомплекс-К" складає 4 088 959, 71 грн.
ТОВ "САНТРАНС КИЇВ" (код ЄДРПОУ 42000715) Експедитор, що є платником податку на прибуток відповідно до чинного законодавства України, в особі Царьова Андрія Анатолійовича.
Договір транспортного експедирування № 1149 від 04.09.2018 року. Розділом 1 Предмету Договору зазначено, що Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити експедирування таабо здійснити перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України. Експедирування включає у себе комплекс послуг, в межах цього Договору, щодо організації перевезення вантажу Замовника, відповідного оформлення такого перевезення, забезпечення відправки вантажу у пункту відправлення (навантаження) і одержання вантажу у пункті призначення (розвантаження) уповноваженою Замовником особою (вантажоодержувачем), розробка оптимального і економічно вигідного маршруту з урахуванням інтересів Замовника. Розділом 2 Договору визначено, транспортно-експедиційні послуги надаються Експедитором па підставі Заявок Замовника, зразок якої є Додаток №1 до Договору. Тип та кількість автомобілів, необхідних для здійснення перевезення, відповідно до виду вантажів, обсягу та характеру перевезень, вартість послуг, визначається Експедитором після отримання Заявки від Замовника.
Акт надання послуг № 8125 від 10.06.2020 року на підставі Рахунку на оплату № 7061 від 10.06.2020 р. виконавцем були виконані роботи з транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту м. Київ, вул. Богатирська, 32- м. Київ, Велика Окружна дорога. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 1 575, 00 грн. підтверджує факт здійснення господарської операції.
Акт надання послуг № 8 875 від 22.06.2020 року на підставі Рахунку на оплату № 7695 від 22.06.2020 р. виконавцем були виконані роботи з транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту м. Київ, вул. Богатирська, 32- м. Київ, Велика Окружна дорога 4. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 6 120, 00 грн. підтверджує факт здійснення господарської операції.
Акт надання послуг № 8269 від 11.06.2020 року на підставі Рахунку на оплату № 7162 від 11.06.2020 р. виконавцем були виконані роботи з транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту м. Київ, Львівська вул. - м. Київ, Велика Окружна дорога. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 3 500, 00 грн. підтверджує факт здійснення господарської операції.
Акт надання послуг № 83 66 від 12.06.2020 року па підставі Рахунку на оплату № 7233 від 12.06.2020 р. виконавцем були виконані роботи з транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту м. Київ, Львівська вул., м. Київ, Велика Окружна дорога 4-В. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 3 850, 00 гри. підтверджує факт здійснення господарської операції.
Акт надання послуг № 915 7 від 25.06.2020 року на підставі Рахунку на оплату № 7946 від 25.06.2020 р. виконавцем були виконані роботи з транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту м. Київ, Велика Кільцева дорога - м. Київ, вул. Глибоченька, 43 - н. Київ. вул. Богатирська, 32 м. Київ. Велика Кільцева дорога. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 6 120,00 грн. підтверджує факт здійснення господарської операції.
АТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлана Ковальської" (код ЄДРПОУ 05523398) Постачальник, в особі директора Гвоздарьова Євгенія Борисовича.
Договір Поставки №2020/05/108 від 26.05.2020 року.
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю на умовах Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товарний бетон, будівельні розчини та залізобетонні вироби, в асортименті та за ціпами, визначеними Сторонами в видаткових накладних. Ціна товару згідно п. 4.11 Договору визначається за взаємною згодою сторін і зазначається у видаткових накладних. Пунктом 4.3. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 14 днів з дати поставки Товару. Але незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити поставлений Товар до закінчення строку Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів па рахунок Постачальника. Орієнтована загальна сума договору складає 15 000 000, 00 гри. з ПДВ. Загальна сума Договору погоджена Сторонами на дату укладання Договору.
При передачі Товару, від постачальника: АТ "ЗЗБК ім. Ковальської", відправником: ТОВ "Автобудкомплекс-К". Покупцю ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" на підставі зазначено Договору поставка товару підтверджується накладними: № 3/14200 від 04.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 15 326, 62 грн.; № 3/15055 від 15.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 222 043, 81 грн.; № 3/14619 від 10.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 19 459, 33 грн.; № 3/15751 від 20.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 28 641,00 грн.; № 3/15517 від 20.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 257 689, 12 грн.; № 3/16188 від 24.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 30 636,83 грн.; № 3/16092 від 25.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 110 224, 73 грн.; № 3/16559 від 26.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 186 169, 25 гри.; № 3/16666 від 26.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 28 924,16 грн.
ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР", (код ЄДРПОУ 3 7026684) Виконавець, що є платником податку на прибуток відповідно до чинного законодавства України, в особі директора Телегіної-Міхалець Олени Сергіївни, що діє га підставі Статуту.
Договір №01/33360 про надання послуг від 03.06.2019 року. Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець надає, а Замовник-Користувач отримує консультаційні послуги з питань автоматизованого визначення вартостей будівельних робіт при застосуванні ПК АВК- 5, "Автоматизований випуск на ПЕОМ кошторисно-ресурсної документації" для 2 робочих місць. Вартість послуг за даним Договором визначено п.3.1. становить разом з ПДВ 3 210, 00 гри. Розрахунки здійснюються в безготівковій, національній валюті шляхом переказу коштів па рахунок Виконавця. Договір № 01/36305 про надання послуг від 01.06.2020 року. Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець надає, а Замовник-Користувач отримує консультаційні послуги з питань автоматизованого визначення вартостей будівельних робіт при застосуванні ПК АВК-5, "Автоматизований випуск на ПЕОМ кошторисно-ресурсної документації" для 2 робочих місць. Вартість послуг за даним Договором визначено п.3.1. становить разом з ПДВ 4500,00 грн. Розрахунки здійснюються в безготівковій, національній валюті шляхом переказу коштів на рахунок Виконавця.
Акт надання послуг за Договором відображає, що роботи проведені та сторони не мають претензій одна до одної, па підставі чого сформовано рахунок на оплату №01/36305 від 01.06.2020 року.
ТОВ "ОЛВІТЕКСТНЛЬ" (код ЄДРПОУ 351005) Продавець, що є платником податку на прибуток відповідно до чинного законодавства України, в особі директора Черненко В.В., що діє га підставі Статуту.
Між ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" та ТОВ "ОЛІВТЕКСТІЛЬ" укладено: Договір купівлі-продажу 41/01 від 04.01.2019 року; Договір купівлі-продажу 42/01 від 04.01.2019 року; Договір купівлі-продажу 13/01 від 13.01.2020 року,
Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує товари згідно замовлянням на умовах склад Продавця (або склад Виробника). Відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Накладна свідчить про погодження сторонами асортименту, кількості та ціни кожного найменування, загальної вартості відповідної партії товару, стає невід'ємною частиною цього Договору. Розділом 3 визначено, що поставка товару здійснюється па умовах 100% оплати. Датою сплати за товар визначається дата фактичного надходження коштів на рахунок Продавця.
Рахунками на оплату товарів № 1296 від 15.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 4 543, 80 грн., та 1422 від 23.06.2020 року загальною сумою з ПДВ 4 543, 80 грн. визначено асортимент та кількість з загальною вартістю товару.
ТОВ "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ШЕВРОН" (код ЄДРПОУ 3 7552383) Постачальник, платник податку па прибуток на загальних умовах.
На замовлення ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАР" виставлено Рахунок на оплату № 2557 від 15.06.2020 року за товари: кисень газоподібний технічний та послуги з перевезення продукції загальною вартістю з ПДВ - 940 грн. Видаткова накладна № 3261 від 16.06.2020 року на підставі рахунку на оплату покупцю № 2557 від 15.06.2020 р. підтверджує факт постачання товару. Акт надання послуг № 3262 від 16.06.2020 року та фіксує факт здійснення господарської операції. Товарно-транспортна накладна №Р3261 від 16.06.2020 року підтверджує факт перевезення та доставки товарів, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
ТОВ "МАСЕРБУД" (код ЄДРПОУ 32155089)
На замовлення ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАР" виставлено Рахунок №31 від 23.06.2020 року за послуги: щит опалубний загальною вартістю з ПДВ - 225 675, 00 грн. Акт № 7166 від 30.06.2020 року здачі-прийомки виконаних робіт відображає суму компенсації транспортних робіт загальною вартістю з ПДВ - 2 500, 00 грн. Факт передачі товарно-матеріальних цінностей від Постачальника відображає накладна № 6 від 30.06.2020 року. ТОВ "АЛНАТОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43 074662), Постачальник, платник податку на прибуток на загальних умовах. Постачальником на плату надано Рахунок-фактура №СФ-03 83 від 16.06.2020 року, сітка тканина в кількості 90,000 м2 загальною вартістю з ПДВ - 4 185, 00 грн. Факт постачання товару відображає Видаткова накладна №РН-0358 від 25.06.2020 р. ТОВ "ПРОФІТРЕЙД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40257894) Постачальник. На замовлення ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАР" виставлено Рахунок на оплату №485 від 22.06.2020 року загальною вартістю з ПДВ - 3 219. 48 грн. Видаткова накладна № 350 від 23.06.2020 року та 353 від 25.06.2020 року на підставі рахунку на оплату покупцю підтверджує факт постачання товарів.
ТОВ "НПР ФІКСАТОР" (код СДРПОУ 3 744 7979) Постачальник платник податку на прибуток на загальних умовах.
Постачальником на оплату надано Рахунок-фактура №23-06/5 від 23.06.2020 року, фіксатор-стійка в кількості 15000, 000 шт. загальною вартістю з ПДВ - 4 500 грн.
Факт постачання товару відображає Видаткова накладна № 25-06/8 від 25.06.2020 року загальною вартістю з ПДВ - 4 500 грн.
ТОВ "СОПРОМАТ" (код ЄДРПОУ 31897749) Постачальник платник податку на прибуток на загальних умовах.
11а замовлення ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАР" виставлено Рахунок на оплату № 2067 від 02.06.2020 року за товари: фанера ламін. у кількості 50 шт. загальною вартістю з ПДВ - 33499 грн.
Видаткова накладна № 1479 від 12.06.2020 року відображає факт постачання товару.
Також Рахунок на оплату № 2510 від 26.06.2020 року за товари: фанера ламін. у кількості 192 піт. загальною вартістю з ПДВ - 249 601, 54 гри.
Видаткова накладна № 1707 від 02.07.2020 року відображає факт постачання товару.
ТОВ "ІНСТРУМЕНТ СЕРВІС" (код СДРПОУ 32 732125) Постачальник.
Від 25.07.2019 року Постачальником виставлено на оплату Рахунки-фактури: №СФ- БСИП-1059 загальною вартістю 1 875, 60 грн., № СФ-БСИП-1063 загальною вартістю 3 264, 00 грн., № СФ-БСИП-1065 загальною вартістю 1 974 грн. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.06.2020 року: № АК-БСИН-0511, № АК-БСИН-0512, № АК-БСИН-0513 які підписано сторонами підтверджують фактичне виконання робіт. Від 22.08.2019 року.
Постачальником виставлено на оплату Рахунок-фактура № СФ-БСИП-1205 загальною вартістю 1 587. 60 гри., та Рахунок-фактура № СФ-БСИП-1201 загальною вартістю 1 630, 80 грн. Акт № АК-БСИ11-0516 здачі-прийняття робіт (падання послуг) та Акт № АК-БСИН-0517 здачі-прийняття робіт (падання послуг) від 11.06.2020 року який підписано сторонами підтверджує фактичне виконання робіт. Постачальником виставлено на оплату Рахунок-фактура № СФ-БСИП-1488 від 22.10.2019 року загальною вартістю 1 699, 87 грн. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АК-БСИП-0518 від 11.06.2020 року, який підписано сторонами підтверджує фактичне виконання робіт.
Постачальником виставлено на оплату Рахунок-фактуру № СФ-БСИП-1529 від 25.10.2019 року загальною вартістю з ПДВ - 1 682 грн. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СФ-БСИП-1519 від 11.06.2020 року, який підписано сторонами підтверджує фактичне виконання робіт.
Постачальником виставлено на оплату Рахунок-фактура № СФ-БСИП-1824 від 18.12.2019 року загальною вартістю 1 490, 40 грн. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АК-БСИП-0514 від 11.06.2020 року, який підписано сторонами підтверджує фактичне виконання робіт.
Постачальником виставлено на оплату Рахунок-фактура № СФ-БСИП-1828 від 19.12.2019 року загальною вартістю 1 987 грн. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АК-БСИП-0515 від 11.06.2020 року, який підписано сторонами підтверджує фактичне виконання робіт.
Від 29.11.2019 року Постачальником виставлено на оплату Рахунки-фактури: № СФ- БСИП-1715,№СФ-БСИП-1716,№СФ-БСИП-1717,№СФ-БСИП-1719,№СФ-БСИП-1720,№ СФ-БСИП-1721. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.06.2020 року: № АК- БСИІ1-0520, № АК-БСИН-0524, № АК-БСИН-0525, № АК-БСИН-0526, № АК-БСИН-0527, № АК-БСИН-0528 які підписано сторонами підтверджують фактичне виконання робіт.
При виконанні господарських операцій між Сторонами претензій не виникало.
Оплати вищевказаних операцій підтверджуються виписками банку по рахунку Позивача за періоди 01.06.2020 р.-30.06.2020 р., 01.07.2020 р.-31.07.2020 р.
Для виконання будівельних робіт у червні 2020 р. Позивач мав всі необхідні матеріальні та трудові ресурси. Позивач мас будівельну ліцензію (ССЗ) та необхідні дозвільні документи.
Штатним розписом з січня 2020 р. (введено в дію наказом № 22-к від 27.12.2019 р.) передбачено 22 штатні одиниці, з яких 13 одиниць - будівельно-ремонтної дільниці.
На балансі Позивача станом на червень 2020 р. обліковується достатня кількість будівельних й супутніх матеріалів та засобів для виконання статутної діяльності, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості по рахункам 20.22 за червень 2020 р.).
Списання будівельних матеріалів підтверджується Актами списання № 20, 21, 22, 23 від 30.06.2020 р.
Для здійснення господарської діяльності Позивач користується офісним приміщенням за договором суборенди 25-05/20-шег від 12.09.2020 р. Па праві власності Позивач має транспортний засіб (форма 20-опп від 13.10.2020 р.).
Суд зазначає, що в ході перевірки та під час розгляду справи судом, у контролюючого органу та представника відповідача ГУ ДПС у м. Києві не виникало та не було заявлено зауважень до первинних бухгалтерських документів товариства, які були надані до перевірки та долучені до позовної заяви, складені як такі, за наслідками господарських операцій із вказаними вище контрагентами, у зв'язку з чим, суд приймає первинні документи позивача як належні та достатні докази на підтвердження вчинених господарських операцій із контрагентами та відмічає, що такі докази були у повній мірі та як такі, що достовірні, надані платником податку до перевірки.
Враховуючи відсутність зауважень зі сторони відповідача щодо первинних бухгалтерських документів ТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАР", останні не підлягають більш детальному дослідженню судом.
Таким чином, обставини встановлені судом та надані контролюючому органу в процесі перевірки первинні документи підтверджують фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, та повністю відповідають вимогам законодавства.
Суд зауважує, що контролюючий орган безпідставно зробив висновки про те, що за будівельними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту, щоб отримати необґрунтовану податкову вигоду у вигляді витрат та податкового кредиту з ПДВ, на підставі інформації по другому ланцюгу постачання.
Суд вважає необхідним застосувати та зазначити правові висновки Верховного Суду сформовані у постанові від 08.08.2023 у справі № 821/1871/16:
- будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа і згідно зі ст. 44 ПКУ і ст. 9 Закону № 996-ХІУ підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також щодо сумніву в достовірності даних, унесених до відповідного документа своїм контрагентом, у т. ч. стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису й інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції;
- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог Закону щодо формування витрат і податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента і злагодженості дій між ними;
- вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретних обставин щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватись адміністративним судом разом із наданими первинними документами й обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності;
- помилки в оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.
Відповідно, на підтвердження реальності фінансово-господарських правовідносин з придбання ТТОВ "БЛАГОБУД СТАНДАР" у названих контрагентів по першому ланцюгу спірних робіт (послуг) підприємством надавалися в ході перевірки Головного Управління ДПС у м. Києві договори, платіжні доручення/банківські виписки, акти приймання-передачі виконаних робіт, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст, обсяг та вартість поставлених робіт (послуг) та товарів, зауважень до яких в ході перевірки не виникло, як і до форми та правильності заповнення обов'язкових реквізитів наданих первинних документів.
Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 810/1577/17, слідує, що норми податкового законодавства не визначають обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника під час здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди.
Верховний Суд у постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 11.08.2023 у справі 640/6374/21 сформував наступну правову позицію про те, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу); основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
За правовими позиціями в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 в справі №816/166/15а, від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 28.09.2022 у справі №200/14542/19-а, від 01.12.2022 року у справі №320/5878/19, вбачається, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
У постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №380/9660/21 відмічено, що за відсутності відповідних доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції у своєму податковому обліку.
Суд вкотре відмічає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду сформовані у постановах від 17.11.2021 року у справі № 640/18105/18, від 06.12.2021 у справі № 640/8883/19, від 23.12.2021 у справі № 814/322/16.
Верховний Суд в постанові від 08.02.2024 у справі № 400/962/19 зробив наступні висновки: «У зв'язку із наведеним та в аспекті висновків суду апеляційної інстанції слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду (далі - ВП ВС) в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (його несумісність з легальною підприємницькою діяльністю) й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб'єктами господарювання. ВП ВС зазначила, що сам факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість, контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також: мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Тобто, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності, у разі, коли іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати негативних наслідків, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце».
Таким чином, враховуючи вищезазначене та встановлене, на позицію суду позивач не має нести відповідальність за дії чи бездіяльність суб'єктів господарювання у першому, зокрема в другому ланцюгу постачання, навіть у разі відповідного доведення контролюючим органом нереальності господарських операцій в даному ланцюгу, фіктивність підприємств, наявності вироків суду щодо незаконного створення підприємств та ведення незаконної діяльності з метою отримання неправомірної вигоди, прибутку, тощо.
Така відповідальність можлива за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними і такі дії належними доказами доведені контролюючим органом. Та, такі факти мають бути підтверджені належними та достатніми доказами.
Суд зауважує, що з Акту перевірки та в ході розгляду справи відповідачем не наведено та не доведено обґрунтованих доводів та не надано належних доказів для висновків щодо діяльності контрагентів позивача як за першим так і за другим ланцюгом, враховуючи, що зустрічні звірки не були проведені за відсутності адресатів за юридичними адресами, відповідно первинна та бухгалтерська документація не перевірялась, оцінка такій не надавалась.
За висновками суду, вчинені між позивачем та його контрагентами господарські операції носять реальний характер, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операція між позивачем та його контрагентами врахована відповідно до її дійсного економічного змісту, обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідає меті здійснення господарської діяльності.
Суд вважає висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій із контрагентами помилковими, не підтвердженими доказами, такі, що ґрунтуються на припущеннях, та висновки Акту перевірки загалом базуються на податковій інформації за другим ланцюгом постачання, та такі не підтверджені належними та достатніми доказами, і останні не спростовують реальність господарських операцій позивача із його контрагентами у першому ланцюгу.
Враховуючи зазначене суд вважає необхідним також застосувати висновки Верховного Суду у п. 37 постанови від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, що суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документів, що оскаржується. За іншого підходу він би самостійно та довільно міг би змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
У висновку, суд визнає протиправним та скасовує податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.10.2020 №00672615070102 та №00682615070102, оскільки такі рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України. Протилежного відповідачем суду не доведено, належних та достатніх доказів не надано.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень ч.1 ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 9617,45 грн. за подання позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у повному розмірі.
Інших витрат на час прийняття судом рішення позивачем по справі до стягнення не заявлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 06.10.2020 №00672615070102 та №00682615070102
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД СТАНДАРТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати по сплаті судового збору у сумі 9671,45 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят одна гривня сорок п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко