Справа № 420/12295/25
29 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку-
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції (далі відповідач) від 18.03.2025 року №158 в частині притягнення командира взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 07.04.2025 року №606о/с в частині звільнення зі служби в поліції командира взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді командира взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 08.04.2025 року;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04.2025 року по день поновлення;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді командира взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 08.04.2025 року та в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць в розмірі 16 950 грн. 12 коп. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що службове розслідування проведене формально, комісія не встановила всіх обставин події 22.01.2025 року, не надала оцінки діям та поведінці поліцейського ОСОБА_2 , як учасника конфлікту, не перевірила дотримання обов'язків керівником щодо бездіяльності в забезпеченні сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі на посту та причинно-наслідкового зв'язку вчинення дисциплінарного проступку Позивачем, внаслідок чого тягар вини у подіях від 22.01.2025 року покладено виключно на ОСОБА_1 . А отже дисциплінарний наказ не відповідає засадам неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом. З переліку видів дисциплінарних стягнень відповідачем необґрунтовано обрано найбільш суворе дисциплінарне стягнення, що є надмірним, з огляду на можливість застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Відповідач не дотримався критерію пропорційності. Відповідачем, в даному випадку, при застосуванні до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення, фактично не було враховано ні характер його проступку, ні обставини, за яких він був вчинений, ні його особу, ні ступінь його вини, ні його попередню поведінку та ставлення до служби, а також жодним чином не мотивовано неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого ст.13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення зі служби в поліції, з урахуванням того, що позивач не має діючих дисциплінарних стягнень та позитивно характеризується по службі, а також неодноразово брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Херсонській області.
Зазначені обставини, на думку Позивача, мали бути обов'язково враховані відповідачем при вирішенні питання про застосування до нього такого суворого виду покарання, як звільнення зі служби в поліції.
Зазначає, що зброя у позивача в повному обсязі була відібрана старшим посту ОСОБА_3 . Проте, внаслідок не дотримання порядку здачі, транспортування та обліку озброєння комісія дійшла хибного висновку про втрату боєприпасу позивачем.
З огляду на наведене та відсутність фактичних і правових підстав саме для звільнення позивача зі служби в поліції, є наявні підстави для визнання протиправними оскаржуваних наказів в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Ухвалою судді від 29.04.2025 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.05.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив у якому вимоги не визнає, з підстав того, що позивачем скоєний дисциплінарний проступок, та згідно п.3 ч. 4 та 6 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами що обтяжують відповідальність поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку умисно на грунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця у тому числі керівника чи помсти за дії чи рішення стосовно нього. Відповідач посилається що службовим розслідуванням встановлено, що 22 січня 2025 року, під час несення служби на ВОП «Пантера» лейтенант поліції ОСОБА_4 в ході конфлікту з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 втратив контроль над своєю поведінкою та емоціями, що в свою чергу призвело до того, що лейтенант поліції ОСОБА_4 дістав табельну вогнепальну зброю ФОРТ-17 Nє 152416 з кобури, розбив вікно у приміщенні спостережного пункту, дослав патрон до патронника, після чого, тримаючи палець на спусковому гачку направив зброю в бік старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 . Крім цього, встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 намагаючись розрядити табельну вогнепальну зброю ФОРТ-17 Nє 152416, здійснив різкий рух затворною рамою пістолета у заднє положення, в результаті чого, патрон був викинутий з патронника і неконтрольовано вилетів у невизначеному напрямку. Незважаючи на проведені пошуки, місцезнаходження патрона встановити не вдалося. Вчиненими діями лейтенант поліції ОСОБА_4 порушив вимоги підпунктів 1, 2, 3, 5 пункту 10 розділу І та підпункту 2 пункту 6 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року Nє 70. Слід зауважити, що в ході проведення службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовився надавати пояснення, проявляючи відверту грубість і небажання сприяти проведенню службового розслідування, що в свою чергу є порушенням вимог частини п?ятої статті 15 Дисциплінарного статуту. Беручи до уваги все вищезазначене, приходимо до висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_4 з огляду на описані обставини вчинив дисциплінарний проступок. Під час проведення службового розслідування, при визначенні виду і міри покарання було взято до уваги: характер проступків, їх наслідки, обставини, за яких їх було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що при проведенні службового розслідування відповідачем повно і всебічно досліджено всі обставини, які мають значення по справі, під час проведення службового розслідування стосовно позивача та при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов?язків та рівень кваліфікації. позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред?являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Таким чином, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в службовий та позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку. Беручи до уваги всі вищезазначені фактичні обставини щодо скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, вважаємо доведеним недотримання позивачем службової дисципліни та співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 . Таким чином, звільнення позивача було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службові розслідування, при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких їх вчинено, а тому оскаржуваний наказ є правомірними.
Позивач надав до суду відповідь на відзив.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши зміст заяв по суті справи, письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді командира взводу № 1роти№8 батальйону №3 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у званні лейтенант.
На підстав доповідної записки начальника зведеного стрілецького полку поліції при Департаменті патрульної поліції «Хижак-3» майора ОСОБА_7 начальником Департаменту патрульної поліції НП Укураїни 27.01.2025 року виданий наказ №197 про призначення службового розслідування утворення дисциплінарної комісї та відсторонення від виконання службових обов'язків
Наказом начальника Департаменту ПП НПУ №373 від 10.02.2025 року продовжений строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів.
За результат службового розслідування комісією складений висновок 25.02.2025 року яким встановлено 22 січня 2025 року черговій зміні відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління розвідки ЗСПП при Департаменті патрульної поліції (лапі - ВМАЗ УР ЗСПП «Хижак-3») у складі лейтенанта поліції ОСОБА_8 , старшого інспектора ВМАЗ УПП в Хмельницькій області ДПП, (відповідно до наказу ДПП Nє 137 дск від 08.10.2024, відряджений до ЗСПП «Хижак - 3» та з 09.10.2024 покладено функціональні обов?язки заступника начальника ВМАЗ УР ЗСПП «Хижак-3») та капрала поліції ОСОБА_9 , поліцейського взводу Nє 1 роти Nє 3 батальйону Nє 2 УПІ у Львівській області ДПП, (відповідно до наказу ДПП Nє 149 дск від 01.11.2024, відряджений до ЗСПП «Хижак - 3» та з 15.11.2024 покладено функціональні обов?язки старшого офіцера ВМАЗ УР ЗСПП «Хижак-3») (відповідно до графіку несення служби особовим складом ВМАЗ УР ЗСПП «Хижак-3») стало відомо, що 22 січня 2025 року, під час несення служби на ВОП «Пантера» лейтенант поліції ОСОБА_4 в ході конфлікту з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 втратив контроль над своєю поведінкою та емоціями, що в свою чергу призвело до того, що лейтенант поліції ОСОБА_4 дістав табельну вогнепальну зброю ФОРТ-17 Nє 152416 з кобури, розбив вікно у приміщенні спостережного пункту, дослав патрон до патронника, після чого, тримаючи палець на спусковому гачку направив зброю в бік старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 . Крім цього, встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 намагаючись розрядити табельну вогнепальну зброю ФОРТ-17 Nє 152416, здійснив різкий рух затворною рамою пістолета у заднє положення, в результаті чого, патрон був викинутий з патронника і нсконтрольовано вилстів у невизначеному напрямку. Незважаючи на проведені пошуки, місцезнаходження патрона встановити не вдалося. Вчиненими діями лейтенант поліції ОСОБА_4 порушив вимоги підпунктів 1, 2, 3, 5 пункту 10 розділу І та підпункту 2 пункту 6 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року Nє 70. Слід зауважити, що в ході проведення службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовився надавати пояснення, проявляючи відверту грубість і небажання сприяти проведенню службового розслідування, що в свою чергу є порушенням вимог частини п?ятої статті 15 Дисциплінарного статуту. Дисциплінарна комісія приходить до висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_4 з огляду на описані обставини вчинив дисциплінарний проступок. Під час визначення виду стягнення дисциплінарною комісією враховано особливості застосування дисциплінарних стягнень під час воєнного стану, зокрема, що дисциплінарний проступок, вчинений лейтенантом поліції ОСОБА_10 не може бути віднесений до незначного дисциплінарного проступку. Разом з тим, дисциплінарна комісія вважає, що причинами та умовами, які призвели до вчинення дисциплінарного проступку лейтенантом поліції ОСОБА_10 є ігнорування вимог нормативно-правових актів, Законів України та
На підставі висновків службового розслідування начальником Департаменту патрульної поліції НП України виданий наказ №158 від 18.03.2025 року яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів І та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 8, 10 та 11 частини третьої статті | Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 2, 3, 5 пункту 10 розділу І та підпункту 2 пункту 6 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року №70, пунктів 2, 6, 8.10, 11 та 16 частини третьої розділу ІІ функціональних обов?язків стрільця відділення взводу роти батальйону №2 ЗСПП при Департаменті патрульної поліції «Хижак-3», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0004512), командира взводу Nє 1 роти Nє 8 батальйону Nє 2 полку УПП в Одеській області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На виконання вищенаведеного наказу Департаментом патрульної поліції НП України виданий наказ №606о/с від 07.04.2025 року, яким відповідно до п.6 ч.1 чт.77 Закону України «Про національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції.
З вказаними наказами позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України Про Національну поліцію.
Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що мали місце 16.04.2022 року за участю зокрема ОСОБА_1 , а також встановлення наявності чи відсутності в його діяннях складу дисциплінарного проступку наказом Управління поліції охорони в Одеській області №390 від 18.04.22 призначено службове розслідування.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку № 893 зазначено, що в наказі про призначення - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії -визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проект наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Також оцінюючи докази по справи зі застосуванням вище приведених норм права, суд доходить висновку, що службове розслідування було призначено у порядок, спосіб та в межах наданих повноважень відповідно до Дисциплінарного статуту.
Стосовно встановлених порушень суд встановив таке.
22 січня 2025 року, під час несення служби на ВОП «Пантера» лейтенант поліції ОСОБА_4 в ході конфлікту з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 втратив контроль над своєю поведінкою та емоціями, що в свою чергу призвело до того, що лейтенант поліції ОСОБА_4 дістав табельну вогнепальну зброю ФОРТ-17 № 152416 з кобури, розбив вікно у приміщенні спостережного пункту, дослав патрон до патронника, після чого, тримаючи палець на спусковому гачку направив зброю в бік старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 . Крім цього, встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 намагаючись розрядити табельну вогнепальну зброю ФОРТ-17 Хе 152416, здійснив різкий рух затворною рамою пістолета у заднє положення, в результаті чого, патрон був викинутий з патронника і неконтрольовано вилетів у невизначеному напрямку. Незважаючи на проведені пошуки, місцезнаходження патрона встановити не вдалося.
Згідно п.п. 1.2.3.5 п.10 Розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01.02.2016 № 70 категорично забороняється:
1) виймати зброю (боєприпаси) з кобури (спеціального спорядження, підсумка) без потреби;
2) тримати палець на спусковому гачку без необхідності;
3) знімати запобіжник з положення «запобігання» у всіх випадках, не пов'язаних зі стрільбою;
5) безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності зброя спрямовується на поверхню, яка в змозі прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45-60 градусів;
Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо спростування встановлених під час службового розслідування вказаних фактів.
Відповідно до п.п. 1-2 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктом 3 цієї статті визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, серед іншого:
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
- берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Пунктами 2, 6, 8, 10, 11 та 16 пункту третього розділу II функціональних обов?язків стрільця відділення взводу роти батальйону Nє 2 Зведеного стрілецького полку поліції при Департаменті патрульної поліції «Хижак-3», затверджених наказом командира Зведеного стрілецького полку поліції при Департаменті патрульної поліції «Хижак-3» майора поліції Ліснічука А. Nє 297 від 21 жовтня 2024 року визначено, що старший стрілець зобов?язаний: знати та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов?язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї, боєприпасів та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Та саме цю посаду займав позивач перебуваючи у відрядженні до ЗСПП «Хижак-3№ ДПП під час подій 22.01.2025 року коли ніс службу в Сарненському районі Рівненської області.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як у службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Згідно ст.11 Дисциплінарного статут за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статут дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно ст.19 Дисциплінарного статут під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Та позивач не зазначає про наявності жодної із обставин які пом'якшують відповідальність поліцейського.
Згідно ст.19 Дисциплінарного статут обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, серед іншого є:
-вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський повинен, серед іншого неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Верховний суд у постанові по справі №813/4074/16 від 20.06.2018 року зазначив: «()Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.()».
Аргумент позивача щодо підставою для направлення ним зарядженої зброї на іншого працівника поліції ОСОБА_2 під час несення служби сталося через його висловлювання на адресу позивача, чому не надана оцінка під час проведення службового розслідування суд відхиляє, так як показання опитаних працівників поліції, які були присутні під час подій не вказають про висловлювання ОСОБА_5 образ в його бік, та це у жодному випадку не може бути виправдання для направлення взведеної та зарядженої зброї на іншу особу.
Водночас позивач відмовився давати пояснення під час проведення службового розслідування.
Щодо неврахування відповідачем отримання позивачем майнової нагороди в 2019 році та приймання ним участі у бойових діях, то суд враховує висновки Верховного суду у постановах по справам; Nє806/647/15 від 01.04.2020, від 21.01.2021 у справі Nє826/4681/18, від 28.10.2021 у справі Nє520/1578/2020, від 02.06.2021 року по справі 815/2705/16, від 09.02.2022 у справі Nє160/12290/20, від 23.11.2023 у справі Nє420/14443/22, який зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб?єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Вважає за необхідне зауважити, що зі змісту Присяги працівника поліції, за недотримання якої накладено на позивача дисциплінарне стягнення, слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов?язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції. Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 17.06.2021 року у справі №804/6242/17.
Таким чином, враховуючи те, що позивач, при виконанні своїх службових обов'язків порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та нормативно-правових актів, а саме: Інструкції №70, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач довів, та матеріалами справи підтверджено правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги не належать задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено та відсутні докази понесення відповідачем судових витрат пов'язаних з викликом свідків та призначення експертизи, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, жодні витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м Київ, 03048) код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Іванов Е.А.
.
.