Справа № 420/12036/25
28 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-1), про відмову в перерахунку пенсії від 19.12.2024 №951380847674; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати позивачу пенсію за абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням страхового стажу та заробітку, отриманого за період з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2024 року, як працюючому пенсіонеру на найбільш вигідних умовах, з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 15 грудня 2024 року, мотивуючи це тим, що після виходу на пенсію позивач продовжувала працювати та сплачувати страхові внески, для реалізацію права на перерахунок пенсії відповідно до ст.42 ЗУ №1082 подала заяву про перерахунок пенсії на яку 19.12.2024 року отримала рішення яким їй було відмовлено у зв'язку із відсутністю підстав для перерахунку з чим вона не згодна.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач-2 надав до суду відзив у якому вимоги не визнав з підстав того, що ід час розгляду заяви про перерахунок пенсії органом Пенсійного фонду України було встановлено, що за пенсійною справою № 951380847674 перерахунок пенсії проведено автоматично у 2024 році з 01.04.2024. Відтак, з моменту попереднього перерахунку не минуло 24 місяці, що унеможливлює проведення перерахунку відповідно до положень ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. З урахуванням встановлених обставин пенсійної справи, Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення № 951380847674 від 19.12.2024 про відмову у перерахунку пенсії. З урахуванням викладеного, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідач-1 не скористався правом на подачу відзиву на позов.
Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 , 1958 року народження з 2014 року перебуває на обліку у Головного управління ПФУ в Одеській області (далі відповідач-2) як пенсіонер та отримує пенсію за віком.
Після досягнення пенсійного віку позивач продовжила працювати, про що свідчать записи у трудовій книжці НОМЕР_1 від 09 грудня 1975 року, а також відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Довідка ОК-5).
З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач 15 грудня 2024 року звернулася до Головного управління ПФУ в Одеській області (Відповідач-2) з заявою про перерахунок пенсії.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
19 грудня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (Відповідачем-1) було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії №951380847674 у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з рішенням від 19.12.2024 року №951380847674, підставою стало те, що за даними електронної пенсійної справи №951380847674 перерахунок проведено автоматично (24.05.2024) з 01.04.2024 року.
На підставі цього, Відповідачем-1 зроблено висновок про відсутність права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно даних протоколу перерахунку пенсії від 24.05.2024 року (масовий перерахунок згідно абз. 3 ч.4 ст.42 ЗУ №1082) тривалість страхового стажу позивача склала 42 роки 7 місяців 11 днів, тоді як до перерахунку був 41 рік 01 місяць та 11 днів, що свідчить про збільшення страхового стажу позивача внаслідок проведеного перерахунку 24.05.2024 року.
Згідно протоколу від 24.05.2024 року коефіцієнт стажу після 01.01.2004 року складає 511/100х12 =0,42583, тоді як до перерахунку складав 493/100х12=0,41083.
Якщо до перерахунку доплата за понаднормативний стаж складала за 11 років -144,32грн., то після перерахунку доплата за 12 років -283,32грн. Місяць підвищення розмірі пенсії за протоколом від 24.05.2024 року -01.04.2024 року.
Розмір пенсії з 01.04.2024 року становить 5121,43грн. з яких розмір пенсії за віком 4500,57грн, доплата за понаднормативний стаж 283,32грн., підвищення ст.29 ч.3 (7,5%) -337,54грн,
З вищенаведеним рішенням позивач не погодилась та звернулась до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 4 статті 42 Закону №1058, передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до абзацу п'ятого частини четвертої статті 42 Закону №1058 та пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 (із змінами), постановою правлінням Пенсійного фонду України від 18.05.2018 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.06.2018 року за № 714/32166, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 10-1).
Цей Порядок визначає механізм проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон), щороку з 01 квітня без додаткового звернення осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати.
Пунктом 3 Порядку № 10-1 встановлено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.
Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Суд зауважує, що автоматичний перерахунок пенсії без додаткового звернення особи здійснюється лише один раз на рік з 01 квітня. В інших випадках необхідною умовою для здійснення перерахунку пенсії по стажу є звернення особи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, та від 31.10.2019 року у справі № 266/1994/17.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що останній перерахунок пенсії позивача в зв'язку із збільшенням страхового стажу відбувся 01.04.2024 року та з того часу до 15.12.2024 року не минуло 24 місяці.
Згідно з ч. 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.
Проте представник позивача у додаткових поясненнях вказав, що не заперечуючи проведення перерахунку страхового стажу позивача відповідачем з 01.04.2024 року відповідач-2 безпідставно не врахував її заробітну плату, яку вона отримувала за час, що минув з останнього перерахунку.
Та як вбачається з даних протоколу перерахунку та розрахунку страхового стажу та заробітної плати, відповідач-2 врахував страховий стаж позивача станом на 31.01.2024 року, тоді як заробітну плату для розрахунку пенсії врахував з зазначенням останнього місяця заробітної плати - 28.02.2022 року.
Натомість згідно форми ОК-5 позивач після лютого 2022 року продовжувала працювати, отримувати заробітну плату з якої сплачувались страхові внески, та відповідач не надає пояснень щодо невчинення дій по врахуванню даних сум заробітної плати при перерахунку пенсії позивача 24.05.2024 року.
Таким чином, відповідачем проведено автоматизованим способом перерахунок пенсії позивача, але не враховано, що відповідач є працюючим пенсіонером, а тому перерахунок її пенсії необхідно було здійснити з урахуванням положень ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та отриманою заробітної плати.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-1), про відмову в перерахунку пенсії від 19.12.2024 №951380847674; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати позивачу пенсію за абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням страхового стажу та заробітку, отриманого за період з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2024 року, як працюючому пенсіонеру на найбільш вигідних умовах, з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 15 грудня 2024 року.
Враховуючи те що позивач при зверненні до суду 17.04.2025р. сплатив судовий збір у сумі 1211,20грн., на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 1211,20грн.грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про відмову в перерахунку пенсії від 19.12.2024 №951380847674.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням страхового стажу та заробітку, отриманого за період з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2024 року, як працюючому пенсіонеру на найбільш вигідних умовах, з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 15 грудня 2024 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна. 83),код ЄДРПОУ 20987385
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) код ЄДРПОУ 14099344.
Суддя Іванов Е.А.