справа № 380/15159/25
29 липня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 10-тої окремої гірсько-штурмової бригади НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення командира НОМЕР_1 від 17 червня 2023 року, яким ОСОБА_2 визнано таким, що самовільно залишив військову частину;
- зобов'язати військову частину внести відомості до службових обліків про зникнення безвісти ОСОБА_2 з дати 15 червня 2023 року;
- зобов'язати командування військової частини повідомити компетентні органи про зникнення безвісти для внесення особи до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суддя встановив, що позивачка у позовній заяві не зазначила відомостей про: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі номери засобів зв'язку; адресу електронної пошти - відповідача; наявність або відсутність електронного кабінету у позивачки та відповідача.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19 зазначила, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, у який спосіб, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, як воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, у який спосіб може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але, принаймні, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
У позовній заяві позивачка вказує, що «рішення про СЗЧ є юридично і фактично необґрунтованим, суперечить Конституції України (ст. 19, 55), нормам військового та адміністративного законодавства і завдає істотної шкоди нашим правам, зокрема права на отримання передбачених соціальних гарантій, встановлення юридичного статусу і проведення розслідування».
Проте, зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача безпосередньо (прямо) не стосується позивачки, таке обґрунтування порушення зазначеним рішенням прав, свобод чи інтересів позивачки не можна вважати належним та достатнім з огляду на таке.
Позивачка не пояснює, у чому саме полягає істотність завданої спірним рішенням шкоди її правам чи інтересам, права на отримання яких саме соціальних гарантій це рішення її позбавляє.
Також не обґрунтовує позивачка встановлення якого конкретного юридичного статусу вона позбавлена через таке рішення, проведення якого саме розслідування у зв'язку з наявністю цього рішення не відбувається або ж відбувається із затримкою/перешкодами тощо.
Таке обґрунтування не є формальним та необхідне суду для визначення предмета спору, характеру вимог, нормативного регулювання спірних відносин, а також інших обставин, які надалі впливатимуть на обрання належного способу захисту/відновлення порушених прав позивачки.
Отже, на виконання вимог п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачка у позовній заяві належно не обґрунтувала порушення оскаржуваним рішенням відповідача її прав, свобод та інтересів.
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суддя встановив, що позивачка у позовній заяві не зазначила власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, установленим ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача, яким чоловіка позивачки - ОСОБА_2 визнано таким, що самовільно залишив військову частину.
Зазначене рішення датоване 15 червня 2023 року, а з цим позовом до суду позивачка звернулася 24 липня 2025 року.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували день, коли позивачка дізналася або ж повинна була дізнатися про наявність такого рішення та порушення ним своїх прав, свобод чи інтересів, за захистом яких вона звернулася з цим позовом до суду.
З огляду на це з метою вирішення питання дотримання позивачкою установленого КАС України строку звернення з цим позовом до суду позивачці належить подати до суду докази на підтвердження дня, коли вона дізналася або ж повинна була дізнатися про наявність спірного рішення відповідача, та у разі пропуску такого строку - заяву про його поновлення та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до 10-тої окремої гірсько-штурмової бригади НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
1) позовної заяви та її копії для відповідача із зазначенням:
- відомостей про: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі номери засобів зв'язку; адресу електронної пошти - відповідача; наявність або відсутність електронного кабінету у позивачки та відповідача;
- належного обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням відповідача прав, свобод та інтересів позивачки;
- власного письмового підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
2) доказів на підтвердження дня, коли позивачка дізналася або ж повинна була дізнатися про наявність спірного рішення відповідача, та у разі пропуску строку звернення до суду - заяву про його поновлення та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.