про повернення позовної заяви
29 липня 2025 року Київ № 320/12503/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики (Мінсоцполітики) про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики (Мінсоцполітики), в якому просить суд:
- визнати право позивача на належне виконання відповідачами зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.6 та 19 Конституції) (право на законослухняність осіб публічного права);
- визнати протиправним та нечинним Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (далі Порядок) затверджено постановою КМУ від 2 квітня 2005 р. № 261 в частині визначення віку 65 років особам, які не мають права на пенсію (підпункт 1 пункту 5 Порядку), в частині подання документів для призначення соціальної допомоги, а саме: декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, складена за формою, встановленою Мінсоцполітики та Інформація про склад сім'ї (пункт 10 Порядку);
- визнати протиправною та нечинною Постанову КМУ від 2 квітня 2005 р. № 261 в редакції від 18.08.2017 р якою затверджений протиправний Порядок (далі дії);
- визнати форму Декларації у Додатку 9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (пункт 2.5 глави 2), яка затверджена Наказом Мінсоцполітики України 17 липня 2019 року № 1106 протиправною та нечинною (далі дії);
- визнати що цими протиправними діями відповідачами порушені права позивача на їх законослухняність та встановлення обов'язку, який задля отримання позивачем права на соціальну допомогу примушує його порушувати Конституцію та Закон і права громадян (порушення права не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази - ст.60 Конституції);
- визнати, що відповідачами порушенням прав позивача йому нанесено моральної шкоди стягнути з Державного бюджету України на мою користь суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 000 грн 00 коп.
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, суд враховує таке.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
У пункті 3 частини першої статті 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно з яким - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
За пунктом 5 частини першої статті 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Главою 2 розділу І «Загальні положення» КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються, серед іншого, порядок, постанова додаток до інструкції та інші дії КМУ та Мінсоцполітики.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст.172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Однак, позивачем об'єднано позовні вимоги до двох відповідачів, проте адміністративний позов не містить пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави виникнення та мають різне нормативне регулювання. При цьому, такі позовні вимоги не є похідними одна від одної.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. КАС України 169 якщо позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 КАС України), суд повертає позивачеві позовну заяву разом з доданими до неї документами.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позовних вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті, а застосування статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України щодо роз'єднання позовних вимог, є неможливим.
Варто зауважити, що роз'єднання в окремі провадження підлягають лише ті позовні вимоги, розгляд яких допускається в одному провадженні, зокрема ті, які не підпадають під окремі категорії справ, визначені главою 11 КАС України.
Позовні вимоги у категоріях справ, визначених главою 11 КАС України не можуть бути об'єднані в одне провадження з іншими позовними вимогами, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 9901/285/21.
При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Аналогічного висновку доходив Верховний Суд у своїх постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 у справі №910/3569/188.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики (Мінсоцполітики) про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Я.В. Горобцова