про повернення позовної заяви
29 липня 2025 року Київ № 320/25912/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 позовну заяву залишено без руху із встановленням п'ятиденного строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 23.06.2025 до суду позивачем подано наступні матеріали: не підписане клопотання про усунення недоліків позовної заяви; копія повідомлення №60 від 15.11.2024 у 3 примірниках, копія повідомлення №10 від 15.04.2025 в 3 примірниках, копія довідки позивача про звернення за захистом у 3 примірниках.
Розглянувши клопотання про усунення недоліків, суд констатує, що останнє не містить власноручного підпису особи, яка її подала - ОСОБА_1 , у зв'язку із чим не є офіційним документом, із приводу чого суд звертає увагу на таке.
Частинами другою та десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У силу вимог частин першої статті 167 Кодексу, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема серед іншого, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Суд констатує, що в розумінні вимог частини десятої статті 44 Кодексу, іншими відомостями, які вимагаються цим Кодексом є, зокрема, власноручний підпис учасника справи, який надсилає до суду в паперовій формі відповідні документи. У даному випадку це клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 19.05.2021 у справі № 280/3973/19.
Приписами частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 171, із урахуванням частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Судом установлено, що клопотання про усунення недоліків від 23.06.2025 від імені позивача не містить власноручного підпису позивача - ОСОБА_1 . Наведене дає підстави стверджувати, що заявником в установлений судом строк не виконано вимоги ухвали суду від 13.06.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Частиною п'ятою статті 169 Кодексу передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, станом на день постановлення цієї ухвали позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13.06.2025 не виконала та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалася.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху від 130.6.2025 позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також з підстав, передбачених пунктами 3 частини першої цієї статті у зв'язку з відсутністю у клопотанні про усунення недоліків від 23.06.2025 власноручного підпису заявника ОСОБА_1 , що є підставою для повернення позову.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Наведе положення процесуального закону свідчить про те, що повернення позовної заяви та надання заявнику права в межах розумних строків при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Київського окружного адміністративного суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 12.05.2021 у справі № 560/2191/19 та в інших.
Одночасно суд роз'яснює, що в силу вимог частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 44, 167, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова