про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2025 року
м. Київ № 320/25623/24
Київський окружний адміністративний суд у складі
головуючого - судді Леонтовича А.М.,
при секретарі судового засідання Лебезі П.В.,
за участю:
представника позивача - Сластнікова Г.О.,
представника відповідача - Лаврінець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправними та скасування наказів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №1841 від 16.11.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 ", яким вирішено звільнити зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №2200 о/с від 13.12.2023 "Щодо особового складу" в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь капітана поліції ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.12.2023 включно по день ухвалення судового рішення;
- відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 19.09.2024 залишено позовну заяву без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року скасовано, справу №320/25623/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №320/25623/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
Ухвалою суду від 06.05.2025 адміністративну справу №320/25623/24 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому засідання представником відповідача - Головного управління Національної поліції в місті Києві - було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду та неподанням заяви про поновлення цього строку.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши відповідні обставини, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу, що при постановленні рішення апеляційним судом, яким було скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, не здійснювалось дослідження питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом. Вказану ухвалу було скасовано виключно з підстав порушення норм процесуального права - зокрема, ненадання позивачу можливості викласти свої доводи щодо клопотання відповідача про пропуск процесуального строку, через не постановлення ухвали про залишення позову без руху, як того вимагає частина тринадцята статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що з метою виконання дисциплінарного стягнення, наказом ГУНП у м. Києві від 13.12.2023 №2200 о/с «Щодо особового складу», відповідно до пункту 6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Листом ГУНП у м. Києві від 14.12.2013 №5624/125/26/01-23 позивача повідомлено про звільнення його зі служби в поліції, який було відправлено 15.12.2023 поштовим відправленням 0100112708981, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 30 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Судом встановлено, що 19.12.2023 позивач був належним чином повідомлений про існування оскаржуваного наказу ГУНП у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 » та наказу ГУНП у м. Києві віл 13.12.2023 №2200 о/с «Щодо особового складу».
Таким чином, останнім днем строку на звернення до суду, щодо оскарження наказу ГУНП у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 » та наказу ГУНП у м. Києві віл 13.12.2023 №2200 о/с «Щодо особового складу», є 03.01.2024 згідно ч. 4 ст. 31 «Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 12.01.2024, отже, позивач пропустив передбачений ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту НП строк оскарження наказу.
Також, позивач стверджує про те, що обидва спірні накази він отримав 25.12.2023 засобами поштового зв'язку.
Навіть, за таких умов, присічним строком для судового оскарження спірних наказів є 09.01.2024.
До Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою 13.01.2024 (згідно штампа поштового відправлення), тобто з пропуском процесуального строку передбаченим ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту НП.
Також судом встановлено, що 29.11.2023 Дарницьким УП ГУНП у м. Києві був складений акт про відмову від ознайомлення з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №1841 від 16.11.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 ", яким вирішено звільнити зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Враховуючи наведене вище вбачається, що позивач порушив строки звернення до суду, які передбачені статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, 25.12.2023 позивачу достеменно було відомо про наявність оспорюваних наказів.
Як додаткові докази поважності пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено перебування на лікарняних, у тому числі й за доглядом за хворим сином (у підтвердження позивачем надано виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 від 06.03.2024р.).
Разом з тим, у постанові від 31.08.2023 у справі № 340/6025/22 Верховний Суд зазначає, що відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад. Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню).
Судом встановлено, що позивачем не надано доказів перебування на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву та Київській області».
Разом з тим, суд вважає, що ніщо не перешкоджало позивачу з моменту ознайомлення з наказами у період з 25.12.2023 по 09.01.2024 та здійснити реалізацію своїх прав та обов'язків, з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту НП.
Таким чином вказані доводи, на думку суду, не є об'єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду, оскільки амбулаторне лікування, або знаходження на лікарняному дитини позивача не перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Заява про поновлення строку на звернення до суду, яка б містила ґрунтовні та поважні підстави для поновлення такого строку, позивачем до суду не надана.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням вказаного, з метою забезпечення дотримання прав позивача на подання пояснень щодо порушення процесуального строку та подання відповідної заяви про його поновлення, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, зокрема - подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин його пропуску та належними доказами на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.