ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" липня 2025 р. справа № 300/2976/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Івано- Франківської обласної державної адміністрації, оформлену листом за №763/05.4-03/09-25 від 22.04.2025, у прийнятті документів та встановленні ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації прийняти документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та внести подання до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для розгляду питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 14.04.2025 йому встановлено статус особи з інвалідністю третьої групи, захворювання пов'язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У зв'язку із цим, бажаючи реалізувати право на заміну посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно приписів постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 за №551, звернувся із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Проте, відповідач листом від 22.04.2025 №763/05.4-03/09-25 відмовив у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, з тих підстав, що причинний зв'язок особі з інвалідністю, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою їй встановлено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Позивач вважає, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє його статусу потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи категорії 4, так як такий статус набутий позивачем правомірно до 01.01.2015 і цей статус безстроковий. Відтак, вважає таку відмову відповідача протиправною.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
22.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що відповідно до статей 11 та 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не меншу чотирьох років, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. На підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 Закону та скасовано статтю 23, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Медико-соціальною експертною комісією причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено після набрання чинності вказаним Законом. Тому, на думку відповідача, підстави для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 відсутні. Водночас прийняття рішення щодо видачі посвідчення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відносить до обласної комісії з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, а не приймається рішенням Департаментом, як це зазначено у позовних вимогах. В зв'язку із наведеним, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Головуючий по справі суддя Кафарський В.В. в період з 19.06.2025 по 14.07.2025 перебував у відпустці, у зв'язку з чим, строк розгляду справи продовжено.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.10.1993 (а.с. 14).
Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за №2422 від 23.10.2024 позивачу встановлено відповідний діагноз та зроблено висновок, що захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с. 16).
14.04.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №155/25/742/В (а.с. 17-21).
На звернення позивача до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, відповідач листом від 22.04.2025 №763/05.4-03/09-25 відмовив у задоволенні заяви. Вказана відмова мотивована тим, що на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 Закону та скасовано статтю 23, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи причинний зв'язок інвалідності з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС позивачу встановлено після набрання чинності Законом №76-VIII. Як наслідок, відповідач вказав на відсутність підстав для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 (а.с. 18).
Не погоджуючись із відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Визначення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до статей 9, 11 і 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997, чинної до 24.07.2018, затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51).
Відповідно до пункту 10 Порядку №51, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом, рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, мотивовано виключенням статті 2 та скасування статті 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4-ї категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 містилося у статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014, яким статтю 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Однак, цими законами не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
Так, суд зауважує, що позивач набув статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії 21.10.1993, тобто до 01.01.2015, і цей статус є безстроковий.
Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
Крім того, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, статті 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).
Отже, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.03.2019 у справі №697/121/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, і його позивач отримав до 01.01.2015 на передбачених Законом підставах, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не впливають на статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.
Враховуючи викладене та той факт, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання пов'язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС), то позивач має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Стаття 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципі пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації не надав суду доказів щодо прийняття комісією рішення на звернення позивача, при цьому, листом від 22.04.2025 №763/05.4-03/09-25 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача про оформлення та присвоєння позивачу статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та видачі відповідного посвідчення.
Згідно з пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі регіональні комісії).
Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 21.09.2018 №546 утворено комісію та затверджено положення про комісію з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, відповідно до розділу 2 завдання, права та обов'язки Комісії видача чи відмова у видачі посвідчення особі що зазначена в пункті 1.1 розділу І Положення належить виключно до повноважень Комісії.
Враховуючи наведене, подані позивачем документи для отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1-ї категорії повинні були бути передані відповідачем на розгляд вказаної комісії.
Таким чином, відмова Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації у прийнятті документів позивача для встановлення йому статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії є протиправною, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації прийняти документи позивача для встановлення йому статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та внести подання до комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при обласній державній адміністрації для розгляду питання щодо встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати щодо судового збору відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Леся Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Івано- Франківської обласної державної адміністрації, оформлену листом за №763/05.4-03/09-25 від 22.04.2025, у прийнятті документів та встановленні ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Леся Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000) прийняти документи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та внести подання до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для розгляду питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.