Ухвала від 30.07.2025 по справі 300/1339/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відвід (відмова)

"30" липня 2025 р. справа № 300/1339/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 17.07.2025 про відвід судді Микитюка Р.В. від розгляду адміністративної справи №300/1339/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 27.02.2025 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Микитюку Р.В. (а.с.27).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.28,29).

ОСОБА_1 17.07.2025 подав до суду заяву про відвід судді Микитюка Р.В. (а.с.66-71). Заява мотивована тим, що до отримання ним відзиву та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі, вважає таку ухвалу безпідставною оскільки, рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 не впливає на можливість оцінки наданих суду доказів та прийняття відповідного рішення. Також, на переконання позивача судом проігноровано позицію Верховного Суду щодо застосування рішення Конституційного Суду України стосовно протиправності будь-якого обмеження пенсії . На переконання позивача, порушено його право на розгляд справи в розумні строки, принцип ефективності судового процесу та його право на доступ до суду.

Суддя Микитюк Р.В. дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого відводу та ухвалою від 28.07.2025 передав адміністративну справу №300/1339/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 для розгляду заяви про відвід судді Микитюка Р.В. визначено суддю Тимощука О.Л. (а.с.77).

Керуючись приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 17.07.2025 про відвід судді Микитюка Р.В. від розгляду адміністративної справи №300/1339/25, суд вказує на таке.

Так, згідно з частиною 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 36 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

В заяві від 17.07.2025 про відвід судді Микитюка Р.В. від розгляду адміністративної справи №300/1339/25 обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 36, статтею 37 КАС України не зазначені, не наведено доказів особистого інтересу судді в результаті розгляду справи, його упередженості або необ'єктивності. Вказані в заяві мотиви відводу свідчать про незгоду ОСОБА_1 із результатом вирішеного судом питання про зупинення провадження у даній справі.

Частиною 4 статті 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, незгода позивача з ухваленим суддею рішенням щодо вирішення питання про зупинення провадження у справі не може бути підставою для відводу судді.

Також позивачем не надано жодних доказів щодо наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01), рішення від 05 вересня 2005 року, Європейський суд з прав людини зазначив:

80. Суд повторює, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" відповідно до статті 6 параграф 1, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (див. Findlay v.theUnitedKingdom, рішення від 25 лютого 1997р., Reports 1997-I, с.281, параграф 73).

81. Суд далі нагадує, що "неупередженість", в сенсі статті 6 параграф 1, має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, параграф 31 та Thomannv.Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.815, параграф 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (справа "Білуха проти України, заява №33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 50). Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо вид поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (справа "Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 52).

Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує подану заяву, не свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді.

Суд, надавши оцінку аргументам позивача, вважає, що вказані в заяві від 17.07.2025 про відвід судді обставини, згідно з частиною 4 статті 36 КАС України, не можуть бути підставою для відводу судді.

Позивачем не вказано будь-яких обставин щодо підстав для відводу судді, передбачених статтями 36 та 37 КАС України, а також не подано доказів, які б підтверджували існування таких підстав, як з об'єктивного, так і суб'єктивного критерію.

Таким чином, на переконання суду, заява ОСОБА_1 від 17.07.2025 про відвід судді Микитюка Р.В. від розгляду адміністративної справи №300/1339/25 є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статями 36, 39, 40 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.07.2025 про відвід судді Микитюка Р.В. від розгляду адміністративної справи №300/1339/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.

Попередній документ
129195562
Наступний документ
129195564
Інформація про рішення:
№ рішення: 129195563
№ справи: 300/1339/25
Дата рішення: 30.07.2025
Дата публікації: 01.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.07.2025)
Дата надходження: 29.07.2025
Предмет позову: заява про відвід судді