30 липня 2025 року Справа № 280/6512/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни (вул. Чкалова, 54а, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
28.07.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 72 % до 67 % відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 72% відповідних сум грошового забезпечення та раніше виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд неодноразово зазначав (для прикладу, в постанові від 01 червня 2022 року у справі №640/4086/20, від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що з 25.12.2002 позивачу призначена та виплачується пенсія основний розмір якої станом на дату призначення був визначений у 72% грошового забезпечення. Проте, після внесення змін до ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в 2008 році відповідачем відсотковий розмір пенсії позивача зменшено до 67% грошового забезпечення.
За даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суддею встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду Запорізького окружного адміністративного суду з позовами до відповідача. Зокрема, 21.01.2022 позивач звертався до суду з позовом до відповідача щодо перерахунку пенсії на підставі довідки МВС України Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» № 33/28-2723 від 07.12.2021 р., станом за листопад 2019 року. До матеріалів позовної заяви були додані розрахунки пенсії позивача станом на 01.01.2016 та 11.01.2022, засвідчені представником позивача 18.01.2022, з яких вбачається, що вже станом на 01.01.2016 основний розмір пенсії позивача був визначений відповідачем у 67% грошового забезпечення.
Отже, про факт не нарахування та не виплати пенсії в розмірі, який позивач вважає належним, він достовірно знав вже станом на 18.01.2022 (дата засвідчення представником позивача розрахунків пенсії позивача станом на 01.01.2016 та 11.01.2022).
Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи з 01.01.2016 пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, ним без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, водночас, вперше позивач звернувся до відповідача щодо спірного питання лише 18.07.2025, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Також слід зазначити, що отримання листа у відповідь на заяву щодо пенсійного забезпечення або про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічним чином застосовано норми права Верховним Судом в постанові від 04.07.2023 у справі № 320/2938/21, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 тощо.
Разом з тим необхідно звернути увагу, що, враховуючи триваючий характер спірних правовідносин щодо отримання позивачем пенсійних виплат у розмірі, який він вважає неналежним, в даному випадку відсутнє порушення строку звернення до адміністративного суду за період з 29.01.2025 (шість місяців від дати звернення до суду з даним позовом - 29.07.2025).
Таким чином, суддею під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 КАС України, у зв'язку з чим позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску щодо позовних вимог за період з 01.01.2016 по 29.01.2025.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни (вул. Чкалова, 54а, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин щодо періоду з 01.01.2016 по 29.01.2025.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати представнику позивача засобами системи «Електронний суд».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Кисіль