30 липня 2025 року Справа № 280/6463/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа), в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 , правонаступником якої є відповідач, щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 25.05.2022 по 31.12.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації;
зобов'язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.05.2022 по 31.12.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 року з урахуванням абз. 3-6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та виплатити позивачу її недоотриману частину;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 , правонаступником якої є відповідач, щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.05.2022 по 19.05.2023 (включно) та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.05.2022 по 19.05.2023 (включно) та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за періоди: з 25.05.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 19.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу позовних вимог вбачається, що предметом цього спору є виплата індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.05.2022 по 31.12.2022 та щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.05.2022 по 19.05.2023.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у силу ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
З заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Так, у рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду виклав наступну правову позицію:
«Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).»
Суд зазначає, що позивач 24.07.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом щодо перерахунку індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2022 по 31.12.2022 та грошового забезпечення за період з 25.05.2022 по 19.05.2023.
Ураховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом, суд дійшов висновку, що в цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 25.05.2022 до 19.07.2022 застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом із цим, на думку суду, до вимог щодо перерахунку та виплати індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 31.12.2022, грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 - у редакції норми ч. 1 ст. 233 КЗпП України з 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Позивач у позовній заяві просить про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якої посилається на зміни у законодавстві та практику Конституційного Суду.
Суд наголошує, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 31.12.2022, грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, у т.ч протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містять.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
У силу ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у пунктах 3, 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить витребувати:
у ВЧ НОМЕР_2 - належним чином засвідчені докази правонаступництва після ВЧ НОМЕР_5 (накази, розпорядження, рішення тощо); належним чином засвідчену копію наказу про прийняття та про звільнення зі служби позивача у ВЧ НОМЕР_5 ; належним чином засвідчену довідку про доходи (грошове забезпечення) позивача за його період служби з 01.08.2022 по 26.01.2024 у ВЧ НОМЕР_5 з розшифровкою складових (посадовий оклад, надбавки, премії, додаткові винагороди, компенсації, індексація, тощо); застосований базовий місяць при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 01.08.2022 по 31.12.2022 (включно) у ВЧ НОМЕР_5 та урахування норм абз. 3-6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені докази, які підтверджують застосований базовий місяць при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 25.05.2022 по 31.07.2022 (включно) та урахування норм абз. 3-6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.
За приписами ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивачем не надано клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до ст.ст.80, 166, 167 КАС України, а лише зазначено про таке клопотання в прохальній частині позовної заяви.
Тому відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України позивачу необхідно надати окреме клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до ст.ст.80, 166, 167 КАС України.
При цьому, якщо позивач заявляє клопотання про витребовування певних доказів, останній повинен надати відмову відповідного органу у наданні доказів (ч. 5 ст. 161 КАС України).
Однак, позивачем не надано суду доказів на підтвердження самостійного звернення до відповідача та третьої особи з метою отримання зазначених в клопотанні документів, а також відмови ВЧ НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні таких доказів.
У відповідності до п.2 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За визначенням, наведеним у п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до п. 4, 5 ч. 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд вказує, що у позовній заяві відповідачем визначено ВЧ НОМЕР_2 . Зокрема, позивач просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 , правонаступником якої є відповідач, щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 25.05.2022 по 31.12.2022 та щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.05.2022 по 19.05.2023 (включно) та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
В позовній заяві позивач стверджує, що зважаючи на те, що ВЧ НОМЕР_2 прийняла на власний баланс належні розформованій ВЧ НОМЕР_5 майно, борги та документи, та нині в ВЧ НОМЕР_2 здійснює реалізацію повноважень та виконує функції розформованої в/ч НОМЕР_5 , то звідси випливає, що саме ВЧ НОМЕР_2 є правонаступником розформованої Військової частини НОМЕР_5 та належним відповідачем за даною позовною заявою, а ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.
Разом із цим, зі змісту листа ВЧ НОМЕР_2 від 30.06.2025 №1843/14764 судом встановлено, що ВЧ НОМЕР_5 по 31.07.2023 знаходилась на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з 01.08.2023 - на фінансовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_2 , з 31.10.2024 ВЧ НОМЕР_5 було розформовано. Також повідомлено, що до 31.07.2023 всі нарахування та виплати грошового забезпечення проводилися ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 01.08.2023 відповідно - ВЧ НОМЕР_2 .
Як вже зазначалось судом вище, предметом цього спору є виплата індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.05.2022 по 31.12.2022 та щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.05.2022 по 19.05.2023.
Тобто, у спірний період позивач перебував на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вказаним суб'єктом здійснювалось нарахування та виплата грошового забезпечення.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 79, 80, 22, 123, 160, 161, 166, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:
обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 31.12.2022, грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин;
клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до ст.ст.80, 166, 167 КАС України, із обов'язковим наведенням заходів, які особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів, відмови відповідного органу у наданні доказів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
позовної заяви із уточненням найменуванням учасників справи, їх процесуального статусу, та/або прохальної частини позовної заяви, а також докази направлення її на адреси інших учасників справи.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак