29 липня 2025 року Справа № 280/6407/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Державного управління справами (01220, м. Київ, вул. Банкова, буд.11, код ЄДРПОУ 00037256)
про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними та скасувати видані позивачу відповідачем довідки №17.1-624 від 28.01.2025 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою додатку 4 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 14.08.2016 №622, довідку №17.1-625 від 28.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою додатку 5 до Порядку №622, довідку №17.1-653 від 03.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою додатку 6 до Порядку №622;
зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) по посаді головного консультанта-керівника Регіональної приймальні Президента України у Запорізькій області Департаменту з питань прийому громадян Служби з питань звернень громадян Кабінету Президента України станом на грудень 2023 року за формою додатку 4 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, а також довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за грудень 2023 року за формою додатку 6 до Порядку №622 з використанням показників заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади - керівника (начальника) відділу - Приймальні Президента України Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в ст. 160 КАС України.
При цьому норми процесуального законодавства не передбачають вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавцем чітко визначено шляхи захисту порушених, на думку позивача, рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод або законних інтересів позивача.
Так, в позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними та скасувати видані йому відповідачем довідки про складові заробітної плати.
Так, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
У рішенні Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Акти індивідуальної дії мають породжувати (породжують) права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована така дія шляхом впливу на права і обов'язки позивача. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України від 28.02.2017 у справі № 21-3829а16.
Суд наголошує, що вказані довідки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, та не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому не може бути предметом спору та оскаржуватися у суді.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Отже, за одну позовну вимогу немайнового характеру належить сплачувати 1211,20 грн.
В матеріалах справи відсутні як докази сплати судового збору, так і докази звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного управління справами про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:
позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України із уточненням прохальної частини;
документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу «*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак