29 липня 2025 року Справа № 280/4573/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.03.2025 щодо відмови у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника;
2) зобов'язати відповідача перевести позивачу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії ОСОБА_2 , що була призначена йому відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яка йому належала (була нарахована без обмеження максимальним розміром на день смерті) та виплачувати її з часу звернення про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на призначення пенсії по втраті годувальника, адже її чоловік отримував пенсію за вислугу років, та відповідно за позивачем закріплено право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії, яку реально отримував померлий чоловік позивача.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
17.06.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що оскаржуване рішення про відмову у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недоцільністю перерахунку. Вважає прийняте ним рішення правомірним, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 09.06.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 та інші докази, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує з 03.07.2001 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Чоловік позивача ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.02.2025 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
11.03.2025 позивач звернулася до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №923270170504 від 18.03.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Зазначено, що згідно частини 3 статті 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться в пенсійній справі, а також додаткових документів. Відповідно до пункту 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (проект розрахунка долучено до матеріалів електронної пенсійної справи). Враховуючи зазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недоцільністю перерахунка.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, позивач звернулася до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За положеннями частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до приписів частини першої статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника встановлені статтею 36 Закону №1058-IV, за змістом якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Питання, пов'язані з обчисленням розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону №1058-IV, якою передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Отже, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону №1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №676/6529/15-а, від 11.07.2019 у справі №667/1568/16, від 21.02.2020 у справі №523/13150/16-а, від 28.04.2020 у справі №635/4299/17, від 01.06.2022 у справі №620/3519/18, від 14.11.2023 у справі №620/5200/22
Матеріалами справи підтверджується, що чоловік позивача за життя отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до норм Закону №1058-IV вона має право на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка має бути розрахована виходячи з 50% від фактичного розміру пенсії, яку отримував її чоловік. Однак, такі доводи позивача базуються на неправильному розумінні статті 37 Закону №1058-IV, якою, як вже зазначалось вище, передбачено, що обчислення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника здійснюється виходячи саме з розміру пенсії за віком померлого годувальника
Враховуючи викладене, оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника саме на підставі Закону №1058-IV, розмір такої пенсії обчислюється виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника. Іншого цим Законом не передбачено.
Відтак, оскільки померлий годувальник за час життя не отримував пенсію за віком, то відповідач, визначаючи розмір пенсії по втраті годувальника, обґрунтовано виходив із розміру пенсії за віком, який належав би годувальнику. Суд зазначає, що право на пенсію за віком виникає в особи з досягненням нею відповідного віку та гарантоване навіть, якщо особа не реалізувала таке право.
Відповідачем встановлено, що при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника розмір пенсії позивача є нижчим за розмір пенсії, який вона отримує за віком, що не заперечується останньою та підтверджується проєктом розрахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пенсії за віком ОСОБА_2 від 18.03.2025 (пенсія ОСОБА_2 - 1416,99 грн, 50% складатиме 708,50 грн; пенсія ОСОБА_1 - 2361,00 грн), водночас відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 29.04.2025 №923270170504 розмір її пенсії з 01.03.2025 становить 4041,32 грн.
За таких обставин відповідачем правомірно відмовлено позивачу у переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки за приписами пункту 4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, оскільки позивачка вже отримує пенсію відповідно до Закону №1058-IV, а тому призначення іншого виду пенсії, передбаченому цим же Законом, в іншому розмірі, за своєю суттю, є тотожним перерахунку пенсійної виплати й, до того ж, внаслідок цього її розмір зміниться у бік зменшення, що, у розумінні вказаних вище законодавчих приписів є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Таким чином, відмова у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника є правомірною, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії ОСОБА_2 , що була призначена йому відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яка йому належала (була нарахована без обмеження максимальним розміром на день смерті) та виплачувати її з часу звернення про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав, свобод або інтересів позивача на момент звернення до суду, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, Майдан Свободи, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.07.2025.
Суддя К.В. Мінаєва