29 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/8755/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського кружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101020/2024/000192/1 від 05.12.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007814 від 05.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці декларації для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000192/1 від 05.12.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою судді від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
15.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101020/2024/000192/1 від 05.12.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
20.05.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
23.05.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду 01-63-в від 23 червня 2025 року головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна у період з 09 липня по 24 липня 2025 року перебувала у щорічній відпустці.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 07.11.2024 між RAMSAY PLANT SALES LTD (Велика Британія (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Технікс» (ТОВ «Євро-Технікс») (покупець) укладено контракт №07.11.2024, предметом якого є поставка рухомого майна в Асортименті. Поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Кожне замовлення укладається у формі специфікації, які є невід'ємною частиною цього контракту. У кожній специфікації сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.
Згідно п.2 даного контракту, валютою розрахунків є GBP. Оплата товару проводиться у формі 100% попередньої оплати вартості партії товару, згідно п.3 контракту.
Відповідно до специфікації №1 до контракту №07.11.2024 від 07.01.2024: найменування/марка/модель - JCB JS220LC Excavator Piped 2 buckets Екскаватор гусеничний JCB JS220LC (з 2 ковшами) країна походження - Велика Британія, номер шасі - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2011, ціна за одиницю - 15,500.00 GBP; мови поставки - EXW, умови оплати - оплата товару проводиться у формі 100% оплати вартості партії товару.
05.12.2024 представником пзивача - митним брокером ФОП ОСОБА_1 , який здійснює декларування на підставі Ліцензії №A 004392 та договору-доручення б/н від 08.11.2024 року, подано до Житомирської митниці Державної митної служби України електронну вантажну митну декларацію №4UA101020042485U4 на оформлення товару: «Екскаватор: - марка-JCB, модель - JS220LC - 1 шт-ідентифікаційний номер - JCBJS22DC01461401, бувший у використанні, рік виготовлення - 2011» за заявленою митною вартістю 22 630,16 GBP (двадцять дві тисячі шістсот тридцять фунтів шістнадцять стерлінгів).
Митна вартість товару визначена пзивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною оговору (контракту).
Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:
- контракт (зовнішньоекономічний договір) №07.11.2024 від 07.11.2024;
- специфікація до контракту №07.11.2024 від 07.11.2024 (доповнення до зовнішньоекономічного договору) №1 від 07.11.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) (Invoice) №11807 від 07.11.2024;
- платіжне доручення в іноземній валюті (банківський платіжний документ про оплату товару): №P241113982 від 13.11.2024;
- міжнародна накладна (CMR) №11024235 від 02.12.2024;
- довідка про транспортні витрати (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) №0412/1 від 04.12.2024.
- рахунок-фактура №271124-44 від 27.11.2024;
- договір-заявка №2711-1-23 від 27.11.2024 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні;
- договір доручення б/н від 08.11.2024.
В подальшому, на повідомлення митного органу декларантом позивача надана відповідь з роз'ясненнями з якою додатково надіслано наступні документи, зокрема, експортна декларація (декларації країни відправлення) (Export Declaration) №24GBD5YIF95E4GMAA6 від 27.11.2024 та знімок екрана з інтернет-платформи еВау про оголошення продажу товару та його ціну.
Однак, 05.12.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000192/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Судом встановлено, що 07.11.2024 між RAMSAY PLANT SALES LTD (Велика Британія (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Технікс» (ТОВ «Євро-Технікс») (покупець) укладено контракт №07.11.2024, предметом якого є поставка рухомого майна в Асортименті. Поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Кожне замовлення укладається у формі специфікації, які є невід'ємною частиною цього контракту. У кожній специфікації сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.
Згідно п.2 даного контракту, валютою розрахунків є GBP. Оплата товару проводиться у формі 100% попередньої оплати вартості партії товару, згідно п.3 контракту.
Відповідно до специфікації №1 до контракту №07.11.2024 від 07.01.2024: найменування/марка/модель - JCB JS220LC Excavator Piped 2 buckets Екскаватор гусеничний JCB JS220LC (з 2 ковшами) країна походження - Велика Британія, номер шасі - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2011, ціна за одиницю - 15,500.00 GBP; мови поставки - EXW, умови оплати - оплата товару проводиться у формі 100% оплати вартості партії товару.
05.12.2024 представником позивача - митним брокером ФОП ОСОБА_1 , який здійснює декларування на підставі Ліцензії №A 004392 та договору-доручення б/н від 08.11.2024 року, подано до Житомирської митниці Державної митної служби України електронну вантажну митну декларацію №4UA101020042485U4 на оформлення товару: «Екскаватор: - марка - JCB, модель - JS220LC - 1 шт-ідентифікаційний номер - JCBJS22DC01461401, бувший у використанні, рік виготовлення - 2011» за заявленою митною вартістю 22 630,16 GBP (двадцять дві тисячі шістсот тридцять фунтів шістнадцять стерлінгів).
Митна вартість товару визначена пзивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).
Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:
- контракт (зовнішньоекономічний договір) №07.11.2024 від 07.11.2024;
- специфікація до контракту №07.11.2024 від 07.11.2024 (доповнення до зовнішньоекономічного договору) №1 від 07.11.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) (Invoice) №11807 від 07.11.2024;
- платіжне доручення в іноземній валюті (банківський платіжний документ про оплату товару): №P241113982 від 13.11.2024;
- міжнародна накладна (CMR) №11024235 від 02.12.2024;
- довідка про транспортні витрати (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) №0412/1 від 04.12.2024.
- рахунок-фактура №271124-44 від 27.11.2024;
- договір-заявка №2711-1-23 від 27.11.2024 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні;
- договір доручення б/н від 08.11.2024.
В подальшому, на повідомлення митного органу декларантом позивача надана відповідь з роз'ясненнями з якою додатково надіслано наступні документи, зокрема, експортна декларація (декларації країни відправлення) (Export Declaration) №24GBD5YIF95E4GMAA6 від 27.11.2024 та знімок екрана з інтернет-платформи еВау про оголошення продажу товару та його ціну.
Однак, 05.12.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000192/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів.
Так, за змістом оскаржуваного рішення встановлено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
"За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відповідно до п 3.1 контракту №07.11.2024 від 07.11.2024 оплата за товар проводиться у формі 100% передплати. Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VII « Про валюти і валютні операції» (зі змінами), Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами) (далі-Постанова №216). Платіжний документ: №P241113982 від 13.11.2024, не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов1язкових реквізитів платіжних документів визначених Постановою №216. Рахунок фактура №11807 від 07.11.2024 не містить належного засвідчення продавця, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару. Додатково долучений до митної декларації інформація з інтернету торгівельної площадки «ebay» - це сайт електронної комерції та аукціонний дім для купівлі та продажу більшості видів нових та вживаних товарів ціновий діапазон, яких сильно різниця. Дана інформація не може бути використана митним органом, оскільки відсутні ознаки ідентифікації поданого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД №24UA205150001373U5 від 25.01.2024 - «Одноковшевий гусеничний екскаватор, всього - 1шт.,з обертанням верхньої частини на 360 градусів: марка - JCB, модель - JS220LCXD, всього - 1шт, ідентифікаційний номер - JCBSJ22DT01461044,бувший у використанні, тип двигуна дизельний, глубина копання- 6700мм, потужність - 128,4kW, об'єм ковша - 1,2м3призначення- для проведення вантажно-розвантажувальних робіт, календарний рік виготовлення - 2011р- GB - 26511,65 англійських фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.
Щодо доводів відповідача, що платіжний документ № P241113982 від 13.11.2024 не може бути взято до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов'язкових реквізитів платіжного документу визначених Постановою №216, суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 по справі №320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв'язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує.
Крім того, постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 затверджено Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, який містить розділ II «Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах», пунктом 14 якого визначено вимоги до обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, зокрема 13) підпис (и) [власноручний (і)/електронний (і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.
Разом із тим, відповідно до пункту 26 вказаного Положення №216 надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.
Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань, щодо оплати товарів, позивач здійснив наступні платежі на рахунки постачальника у розмірах:
15 500,00 GBP - 13.11.2024 (платіжне доручення №P241113982);
При цьому, у вказаному платіжному дорученні в іноземній валюті в графі призначення платежу зазначено: "Prepayment for used Excavator JCB JS220LC accor. to the contract 07.11.2024 dated 07.11.2024 and specification 1 dated 07.11.2024".
Таким чином, платіжна інструкція в іноземній валюті в№P241113982 від 13.11.2024 містить посилання на основний документ, а саме контракт та підтверджує факт того, що ТОВ «Євро-Технікс» сплатило на користь RAMSAY PLANT SALES LTD (Велика Британія 15 500,00 GBP. Вказана сума сплачена відповідно до укладеної специфікації №1, що підтверджує 100% оплату товарів, а вказані митним органом розбіжності не є порушенням, позаяк перед відправленням товару та поданням митної декларації, товар вже був оплачений.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Таким чином, суд зазначає, що відповідачем протиправно не взято до уваги платіжний документ №P241113982 від 13.11.2024, оскільки такий підтверджує факт оплати за оцінюваний товар.
Щодо доводів відповідача, що рахунок фактура №11807 від 07.11.2024 не містить належного засвідчення продавця, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.
У постанові від 16.04.2019 у справі №815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Отже, суд зазначає, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (іnvoice), складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №24UA205150001373U5 від 25.01.2024 - «Одноковшевий гусеничний екскаватор, всього - 1шт.,з обертанням верхньої частини на 360 градусів: марка - JCB, модель - JS220LCXD, всього - 1шт, ідентифікаційний номер - JCBSJ22DT01461044,бувший у використанні, тип двигуна дизельний, глубина копання- 6700мм, потужність - 128,4kW, об'єм ковша- 1,2м3 призначення- для проведення вантажно-розвантажувальних робіт, календарний рік виготовлення - 2011р- GB - 26511,65 англійських фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101020/2024/000192/1 від 05.12.2024 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007814 від 05.12.2024, то суд зазначає таке.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Тобто, однією з підстав для відмови в прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Оскільки, судом встановлено, що на час прийняття оспорюваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 4 844,80 грн. згідно платіжної інструкції від 26.03.2025 за №27, відповідно судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844,80 грн. підлягає стягненню з відповідачів пропорційно на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" (вул. Покровська, буд.203А, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10031. РНОКПП/ЄДРПОУ: 45243137) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000192/1 від 05.12.2024.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007814 від 05.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Технікс" судовий збір в сумі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
29 липня 2025 р.
29.07.25