30 липня 2025 рокуСправа №160/31895/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/31895/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року по справі 160/31895/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме вирішено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД97277 від 25.07.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ФД97277 від 25.07.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набрало законної сили 11.03.2025 року та 14.03.2025 року видані виконавчі листи №160/31895/24.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просить суд:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 07 лютого 2025 року у справі №160/31895/24 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ФД97277 від 25.07.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 323409,95 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з випискою боргу відповідача (копія додається) на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 року по 31.05.2025 року, яка складає 323409,95 грн., проте вона не була виплачена.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/31895/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.07.2025 року о 11.00 год.
Від представника заявника та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
В призначений час учасники справи, які повідомлені про розгляд заяви належним чином, у судове засідання не з'явилися.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. (ч.2 ст.378 КАС України).
Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 КАС України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3. ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
В поданій до суду заяві заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь стягувача грошової суми.
Суд зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини.
Судом встановлено, що частина судового рішення по даній справі виконана, а інша буде виконана в порядку черговості в межах наявних бюджетних призначень боржника. Боржник не відмовляється від виконання рішення.
За приписами ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідно до ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пп.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Суд також враховує, що фактичне у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсійних виплат, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Таким чином, в даному випадку виникли обставини, що виключають можливість виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі.
Суд зазначає, що ним не встановлювалось жодних сум, які підлягають виплаті позивачу та не приймалось рішення про стягнення таких сум з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а було зобов'язано відповідача саме вчинити дії з виплати заборгованості з неотриманої пенсії.
Разом з тим, позивач просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення з зобов'язання вчинення дій з перерахунку і виплати пенсії, на стягнення з відповідача заборгованості суми пенсії, що не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом ст. 378 КАС України.
Розрахунок суми заборгованості з пенсійних виплат, що належить позивачу, судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог не здійснювався, тому заміна способу виконання такого рішення із зобов'язання перерахувати і виплатити пенсію, на стягнення конкретної суми тягне за собою зміну рішення по суті та вирішення питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2023 року у справі №340/6875/21 зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Таким чином, змінивши спосіб виконання рішення із зобов'язання виплатити суму заборгованості на стягнення конкретної суми заборгованості, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості з пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Інших обставин для зміни способу і порядку виконання судового рішення, заявником не наведено.
Таким чином, суд вважає, що встановлені у цій справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, передбаченого ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.
Керуючись ст.ст. 241-244, 248, 256, 378 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/31895/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова