29 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/1647/25
Провадження № 22-ц/820/1736/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2025 року (суддя - Шевцова Л.М.)за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позовну заяву мотивовано тим, що згідно з свідоцтвом про народження батьками позивачки є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шлюб між якими розірвано рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 31.10.2017 року. З часу розірвання шлюбу між батьками, позивачка проживає разом з мамою, батько проживає окремо. ОСОБА_1 навчається у Кам'янець-Подільському національному університеті ім. Івана Огієнка Природничо-економічного факультету ОС бакалавр на денній формі навчання, терміном з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року. Загальна вартість навчання становить 113600 грн., у зв'язку з цим, позивачка потребує матеріальної допомоги, оскільки стипендії вона не отримує.
Із урахуванням викладеного, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на час навчання в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 06.03.2025 року до закінчення навчання до 30.06.2028 року. В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції врахувавши встановлені конкретні обставини справи, дійшов про необхідність стягнення із ОСОБА_2 на користь повнолітньої ОСОБА_1 , яка продовжує навчання аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно. Вказаний розмір аліментів визначений із урахуванням того, що позивачем не доведено про можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі, аніж визначено судом.
В апеляційної скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, до закінчення навчання, до 30.06.2028 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом не з'ясовано усіх обставин, що мають істотне значення для справи та не надано їм належної оцінки, оскільки представником позивачки у суді першої інстанції було заявлено клопотання про витребування довідки ОК-5, інформацію про доходи ОСОБА_2 , проте відповіді від ГУ ПФУ на адресу суду не надійшло. У зв'язку з цим, суд ухвалив незаконне, не вірне по суті рішення, чим порушив право позивача на справедливий суд.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження НОМЕР_1 , актовий запис № 204 від 15.03.2007 року.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 31.10.2017 року шлюб між батьками позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
На даний час ОСОБА_1 досягла повноліття та продовжує навчання у закладі вищої освіти, на платній основі у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, що підтверджується копіями договору про навчання №4-ПТБ від 15.08.2024 року, договору про надання платної освітньої послуги від 18.05.2024 року.
Згідно довідки № 179 від 17.09.2024 року ОСОБА_1 є студенткою І курсу природничо-економічного факультету ОС бакалавр (денна форма) за кошти фізичних, юридичних осіб Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Дата вступу - 01.09.2024 року, закінчення навчання - 30.06.2028 року.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції заяву, у якій частково визнав позов,зазначивши що згідний платити аліменти на навчання доньки в розмірі 1/6 від доходів (заробітку).
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно частини 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 198 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Обов'язок по утриманню повнолітньої доньки яка у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, покладається на обох батьків.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
За змістом статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стягуючи аліменти на повнолітню дитину, слід також мати на увазі, що з часу повноліття дитина стає працездатною та має фізичну можливість додатково здійснювати своє утримання за рахунок інших доходів, а тому слід з'ясовувати факт отримання повнолітньою дитиною іншого доходу ніж аліменти, зокрема доходу від орендної плати за земельний пай, стипендії тощо.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд має виходити з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, а також з реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції врахувавши рівність прав та обов'язків батьків по утриманню повнолітньої дитини, що продовжує навчання, наявність можливості надавати матеріальну допомогу, визнання батьком можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частки від його доходів, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь повнолітньої доньки, що продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/6 частки доходів відповідача.
Визначений судом розмір не є надміру низьким і відповідатиме інтересам повнолітньої дитини, відповідає усталеній судовій практиці.
Крім того, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання на користь самої ОСОБА_1 . Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди із рішенням суду в цій частині, а отже апеляційним судом рішення в частині щодо присудження аліментів на навчання із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 не переглядається.
Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду стосовно встановленого розміру аліментів на утримання апелянтки, який судом першої інстанції визначено правильно, з урахуванням всіх обставин, які мають значення для справи.
Неотримання судом відповіді від ГУ ПФУ у Хмельницькій області на законність рішення суду першої інстанції не впливає, з метою дотримання розумних строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ст.275 ЦПК України), суд дійшов висновку про достатність наявних у справі доказів для прийняття обґрунтованого рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк