Справа № 444/869/25
Провадження № 2/444/872/2025
30 липня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 164116 від 28.11.2020 року в сумі 20880,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16880,00 грн, а також стягнення судового збору в розмірі 2422,40 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому з підстав наведених в позовній заяві просять стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 164116 від 28.11.2020 року в сумі 20880,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16880,00 грн, а також стягнення судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Однак подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Однак її представник подала відзив на позовну заяву в якому просила в позові відмовити з підстав необгрунтованості позовних вимог які не підтвердженні належними та допустимими доказами. Зазначила, що у справі відсутні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора, а позивачем не надано підтвердження сплати первісному кредитору коштів за договором факторингу. Зазначає, що наданий позивачем кредитний договір, реєстр боржників, розрахунок заборгованості є неналежний доказ, оскільки такі жодним чином не підтверджують наявність прав вимоги в кредиторів. Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останнього. Зазначає, що розрахунок заборгованості також не може бути доказом, оскільки складений самитм позивачем за відсутносмті первинних документів на підставі ячких був складений. Вважає, що сума заборгованості нархована з порушенням вимог закону. Також вказує, що сума коштів в розмірі 10500 грн. за надання правової допомоги є завищеною та неспівмірною із складністю справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших не подано.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення у відсутності сторін на підставі поданих доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
28.11.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 164116 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 4000,00 гривень Дата надання кредиту: 28.11.2020 року Строк кредиту : 17 днів Валюта кредиту: UAH Стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 04.12.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 20880,00 грн., (Двадцять тисяч вiсiмсот вiсiмдесят гривень 00 копiйок), яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 4000,00 гривень (Чотири тисячi гривень 00 копiйок). Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 16880,00 грн (Шiстнадцять тисяч вiсiмсот вiсiмдесят гривень 00 копiйок).
Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).
На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 10.01.2025 року, відповідно до якої 28.11.2020 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
Умовами п. 6.1 Договору Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов'язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Змістом ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з абзацом другим частини другої статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім цього слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Саме цим ТОВ «ЗАЙМЕР» гарантує, що йому належить право вимоги по всім Кредитним договорам переуступлених до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», в тому числі по Кредитному договору № 164116 від 28.11.2020.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно до вимог підпункту 12 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року за №1000/5 витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти копію. Витяг оформлюється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з наказу», «витяг з протоколу»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.
Таким чином, представником Позивача до позовної заяви, було долучено належним чином засвідчений Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01 28/10/2021 від 28.10.2021, який оформлений у відповідності до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України та підпункту 12 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року за №1000/5.
Суд вважає, що Позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «ЗАЙМЕР» до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» відносно ОСОБА_1 , а твердження Відповідача щодо не доведення Позивачем факту переходу права грошової вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Зокрема це підтверджується наданим позивачем розширеним витягом Реєстру боржників до Договору факторингу № 01 28/10/2021 від 28.10.2021.
Отже, на підставі Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, Позивач одержав від ТОВ «ЗАЙМЕР» право вимоги по заборгованості Відповідача, що підтверджується Договором факторингу та додатками до нього, зокрема Реєстру з боржників до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021.
Щодо оплати за договором факторингу слід зазначити, що відповідно до змісту платіжних доручень № 1653 від 02.11.2021 року на суму 702 417,04 грн. та № 1672 від 23.11.2021 року на суму 722 417,04 грн., загальна сума коштів, сплачених за договором факторингу № 01-28/10/2021, становить 1 424 834,08 грн.
Наявність платіжних доручень, що підтверджують перерахування грошових коштів, свідчить про належне виконання зобов'язань за договором факторингу, а відтак - про набуття прав вимоги новим кредитором.
Наведене також підтверджується наданим позивачем платіжне доручення № 432 від 02.11.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021 вiд 28.10.2021р.
Відповідно до платіжного доручення № 432 від 02.11.2021 року на рахунок Первісного кредитора була зарахована сума в розмірі 20 000 грн. Зазначена сума підлягала сплаті у складі загальної суми за платіжним дорученням № 1653 від 02.11.2021 року, однак через технічну помилку не була включена до останнього при здійсненні платежу.
Крім цього, 28.11.2020 р. ОСОБА_1 укладаючи кредитний договір № 164116 з ТОВ «ЗАЙМЕР» погодився на наступні умови визначені цим договором.
Відповідно п.1.1. за цим Договором, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.2. за цим Договором, Кредит надається строком на 17 днів, тобто до 14-12-2020. Строк дії договору 17 днів.
Відповідно до п.1.3. за цим Договором, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно п.2.3. за цим Договором, Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Таким чином, Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Щодо тверджень Відповідача про безпідставність нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору, слід звернути увагу на те що, Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч.2 ст.625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»).
Позичальник погодився на умови визначені Договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованим.
Позивачем також надано детальний розрахунок заборгованості за укладеним кредитним договором, а саме розрахунок заборгованості за договором № 164116.
Крім цього, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у
бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції , за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 806/1033/17, наголошено, що неістотні недоліки в оформленні первинних документів не є такими, що нівелюють правове значення первинного документа та реальність господарської операції.
Таким чином, первинні документи підтверджують господарські операції для ведення бухгалтерського обліку та подачі фінансової звітності та є доказом перерахування на рахунок кредитора грошових коштів та відображає рух коштів за кредитним договором.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
З огляду на вищевикладене, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в повній мірі доведено факт отримання Відповідачем кредитних коштів та наявності відповідної заборгованості.
Разом з ттим, положення пп. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист пряв споживачів» з подальшими змінами у взаємозвязкуз положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
В даному випадку, загальна заборгованість, яку просить стягнуги позивач становить - 20880 грн., при цьому тіло кредиту складає лише 4000 грн., а все інше, тобто сума в розмірі 16880 грн, це відсотки за кредитом.
Таким чином розмір відсотків за кредитом істотно та несправедливо явно перевищує розмір взятого кредиту, що є непримустимим з огляду на вищезазначене, а тому суму в розмірі 16880 грн. як просрочена заборгованість за процентами слід зменшити до розміру заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 грн.
Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість по тілу кредиту - 4000 грн. та заборгованість по відсотках - 4000 грн., а загальна сума яка підлягає до задоволення становить 8000 грн.
Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягнути в користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 8000 грн., а також стягнути витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволених позовним вимогам в розмірі 928,12 грн.
Крім цього, суд вважає, що підлягає зменшенню до стягнення заявлена позивачем сума як витрати на професійну правничу допомогу і при цьому судом враховується, що наведена позивачем суму в розмірі 10500 грн. є надто завищеною та не співмірною із складністю справи. На переконання суду до стягнення на такі витрати підлягає стягненню сума в розмірі 4000 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. 526, ч. 3 ст. 551, статтями 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 164116 від 28.11.2020 року, в сумі 8000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у сумі 928,12 грн. та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (адреса 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158)
Представник позивача: ПАРХОМЧУК СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , телефон НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Повне рішення складено 30 липня 2025 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.