Дата документу 24.07.2025
Справа № 334/7337/18
Провадження № 2/334/17/25
24 липня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участі секретаря Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У жовтні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.03.2013 відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв'язку із чим підписав заяву № б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 17000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При підписанні заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.
Проте, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 24.09.2018 становить 75277,35 грн., що складається з: 8727,40 грн. - тіло кредиту; 33057,88 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 29431,24 грн. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3560,83 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.03.2013 у розмірі 75277,35 грн., а також понесені судові витрати.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 07.03.2013 він підписав заяву, згідно з якою отримав кредит. При підписанні вищевказаної заяви договір з умовами надання споживчого кредиту ним не підписувався, тому стверджує, що кредитного договору не існує та визнає лише тіло кредиту в сумі 8727,40 грн., яку він отримав згідно заяви. Крім того, з 01.01.2015 по 01.01.2018 з його пенсійної картки позивач регулярно здійснював зняття коштів в сумі 1500,00 грн., таким чином зобов'язання за договором він не порушував. Крім того, зазначив, що відсотки, пеня та штрафи нараховані позивачем з порушенням ЗУ «Про споживче кредитування». Просить застосувати строк позовної давності та в позові відмовити.
Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому вказано, що 07.03.2013 ОСОБА_1 підписав заяву № б/у, згідно якої отримав кредит у розмірі 17000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При оформлені кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою та підписом якої підтверджується, що позичальник ознайомлений з умовами надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою та тарифами, позичальник підтвердив свою згоду на те, що заява, умови надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою та тарифи складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.
Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання.
Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.
Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є положення ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів. Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.
Також зауважив, що ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки він визначає поняття споживчого кредиту, в даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Крім того, підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними.
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку в розмірі 2,5% (30,00% на рік), вказано розмір комісії, штрафів, тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені умови і правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
Відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєднався до умов та правил надання банківських послуг. Заява разом з умовами та тарифами є договором про надання банківських послуг.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Згідно з заявою, відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами умов та правил надання банківських послуг та тарифів на сайті Приватбанку.
До позовної заяви додані умови та правила надання банківських послуг актуальні на дату подачі позову, оскільки відповідач не звертався до банку з повідомленням про незгоду з змінами та не ініціював розірвання договору, тому внесені зміни вважаються прийнятними.
Щодо договірного списанні коштів зазначив, що за договором про надання банківських послуг № б/н від 07.03.2013 клієнт має прострочену заборгованість.
Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 передбачено договірне списання банком з рахунку клієнта коштів без надання клієнтом платіжного доручення, може здійснюватися банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.
Умовами договору, укладеному між банком та відповідачем, передбачено, що клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам.
Черговість виконання грошового зобов'язання, при якій основна сума боргу погашається в останню чергу, визначена ст. 534 ЦК України, згідно якої в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; в другу чергу виплачуються проценти і неустойка; в третю чергу сплачується основна сума боргу. Отже зарахування коштів на погашення заборгованості здійснюється відповідно до положень ЦК України.
Щодо строку позовної давності зазначив, що відповідно до договору, укладеного між сторонами, по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використано кредитного ліміту. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки. Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 03.2019, у зв'язку з цим, обставини , на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В позовній заяві просив справу розглядати буз їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд справи в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно до ст.1055 ЦК України для кредитного договору обов'язкова письмова форма. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Судом встановлено, що 07.03.2013 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
За змістом вказаної заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Пам'ятка клієнта разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» а також «Тарифами банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
На підтвердження умов кредитування, позивачем надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та Правила надання банківських послуг .
Відповідно до абзацу 5 п. 1.7 Статуту АТ КБ «ПриватБанк» в новій редакції, за рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 р. № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АТ КБ «Приватбанк». Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк».
Позивач зазначив, що у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за договором і надав відповідачу суму кредиту. А відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 24.09.2018 року складає 75277,35 грн., що складається з: 8727,40 грн. - тіло кредиту; 33057,88 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 29431,24 грн. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3560,83 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
На підставі ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Банк, звертаючись з позовом, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту, а також заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, пеню, штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і проценти за користування кредитними коштами.
У Анкеті-заяві від 07.03.2013 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка була підписана відповідачем, зазначено лише тип кредитної карти. У вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору щодо розміру процентної ставки, про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.03.2013, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Як вказує позивач у відповіді на відзив, банком дійсно до позовної заяви додані умови та правила надання банківських послуг, актуальні на дату подачі позову, які вважаються невід'ємною частиною спірного договору, а не ті, що існували на час укладання кредитного договору.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач по справі, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 провадження 14-131цс19.
Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (а.с.9) є аналітичним документом банку, складений в односторонньому порядку і не погоджений з відповідачем, тому не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Належних і допустимих доказів заборгованості у відповідача у розумінні положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач, при наявності процесуальної можливості, до суду не надав.
При цьому, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 07.03.2013 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8727,40 грн., а також, у зв'язку з вищенаведеним, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення суми 33057,88 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 29431,24 грн. - нарахованої пені, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3560,83 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Згідно із ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За змістом ч. 1 ст.261ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження №61-21807св19.
Суд враховує, що умови укладеного між сторонами кредитного договору не передбачають сплати тіла кредиту окремими платежами у строк, який є відміним від дати дії кредитної картки. При цьому платіжна картка діє в межах визначеного нею строку.
Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки. Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування строку позовної давності суд враховує строк дії картки.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач згідно кредитного договору б/н від 07.03.2013 отримав картки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . Строк дії останньої кредитної картки - до 03.2019 року. Оскільки строк дії кредитної картки, виданої відповідачу, визначено до останнього дня 03.2019 року, позивач звернувся до суду з позовом 08.10.2018, тому строк звернення позивачем до суду не пропущено.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 204,22 грн. (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.03.2013 у розмірі 8727,40 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять сім гривень 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 204,22 грн. (двісті чотири гривні 22 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.