Справа № 308/20667/24
1-кп/308/215/25
30 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про виправлення описки у судовому рішенні у кримінальному провадженні, відомості про яке 21.11.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071170000806, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України
у провадженні суду перебувало вищевказане кримінальне провадження.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2025 у справі №308/20667/24 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 24 грудня 2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071170000806 від 21.11.2024 року,
ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Крім того, судом застосовано ст. 75 КК України та звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням шляхом встановлення іспитового строку та покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Між тим, після ухвалення вироку судом виявлено, що у резолютивній частині зазначеного судового рішення наявні розбіжності щодо переліку додаткових обов'язків передбачених ст. 76 КК України, порівняно з текстом кримінального закону, а саме - не відображено обов'язок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України.
Іншими словами, суд застосувавши положення ст. 76 КК України, тобто поклавши на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, не повністю текстуально відобразив перелік цих обов'язків у резолютивній частині судового рішення.
Вказані обставини зумовлюють необхідність у вирішенні питання про виправлення описки.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення ЄСПЛ у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
Суд з'ясував, що у резолютивній частині вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2025 у справі №308/20667/24 наявні розбіжності щодо переліку додаткових обов'язків передбачених ст. 76 КК України, порівняно з текстом кримінального закону, а саме - не відображено обов'язок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України.
Таким чином, помилка носить редакційний характер і не впливає на зміст судового рішення, а тому суд доходить до висновку про необхідність виправлення зазначеної описки.
Керуючись ст.ст. 369-372, 379 КПК України, суд
виправити описку, допущену в резолютивній частині вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2025 у справі №308/20667/24 в частині застосування ст. 76 КК України, доповнивши резолютивну частину вироку абзацом сьомим такого змісту: « - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;».
Дану ухвалу про виправлення описки вважати невід'ємною частиною вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2025 у справі №308/20667/24.
Суддя ОСОБА_1