Справа №717/1422/25
Номер провадження 2/717/362/25
29 липня 2025 року селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Проценко А.М.,
за участю секретаря судових засідань Житарюк А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
02.06.2025 представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з останньої на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №344407 від 04.10.2018 у загальному розмірі - 21777 грн. 55 коп., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.10.2018 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №344407 у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, за яким було надано відповідачу позику у сумі 4000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок відповідача безготівковим шляхом коштів. Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, сплати пені та комісії.
12.04.2018 між ТОВ “АВЕНТУС УРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС», укладено договір факторингу №1 та 18.02.2019 - додаткову угоду №12 до нього, за якими згідно з реєстром прав вимоги №13 від 18.02.2019 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 6160,00 грн.
Представник позивача вказав, що оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов'язання, тому зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема у загальному розмірі 21777 грн. 55 коп., з якого 4000,00 грн. - заборгованість за позикою, 2160,00 грн. - заборгованість за відсотками; 10080,00 грн. - заборгованість за пенею та штрафами; 1498,97 грн. - сума 3% річних; 3638,58 грн. - сума інфляційних втрат.
Зазначені зобов'язання відповідачем не виконані, що стало підставою звернення до суду з вимогою про стягнення належних сум.
06.06.2025 даний позов прийнято до розгляду судом, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань та заяв, а також відзиву на позов до суду не подано.
За таких обставин у відповідності до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено таке.
04.10.2018 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №344407.
За змістом цього договору товариство зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, сума позики складає 4000,00 грн., строк позики - 30 днів, сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 0.01 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (3,65 % річних) у межах строку надання кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору №344407 цей договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно до Закону України “Про електронну комерцію».
Позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський рахунок, наданий позичальником.
12.04.2018 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА'та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке 25.07.2024 змінило назву на ТОВ “ВІН ФІНАНС», укладено договір факторингу №1 та 18.02.2019 - додаткову угоду №12 з реєстром прав вимоги №13, за якими позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 6160,00 грн., з яких 4000,00 грн. - тіло кредиту та 2160,00 грн. - сума нарахованих відсотків.
Разом з тим з розрахунку заборгованості ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» станом на дату відступлення вимоги слідує, що за кредитним договором № 344407 від 04.10.2018 рахується заборгованість у сумі 16640,00 грн., з якої 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2160,00 грн. - сума боргу за відсотками, 10080,00 грн. - сума боргу за пенею та штрафами.
Матеріали справи також містять розрахунок нарахування відповідачу у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 3638,58 грн. та 3% річних в розмірі 1498,97 грн.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За вимогами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Відповідно до п. 5 ч. 3 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до частин першої - третьої статті 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру ( постанова від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21 провадження № 61-8693св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду).
Вирішуючи даний спір судом встановлено, що стороною позивача не надано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 отримала від первісного позикодавця ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» грошові кошти на виконання договору позики, не надано доказів про відкриття відповідачем банківського рахунку та перерахування коштів на такий рахунок відповідача. Стороною позивача також не надано виписок з таких рахунків, з яких можна було б встановити факт користування відповідачем банківськими картками, рахунками та наявність у нього заборгованості.
Умовами договору позики погоджено, що позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський рахунок, наданий позичальником, однак матеріали справи не містять вказівки на якийсь конкретний банківський рахунок, який було вказано відповідачем для перерахування коштів.
Лист ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» від 09.05.2025 №4407/25-Е містить відомості про належність коду транзакції, за який здійснювалося перерахування коштів, а лист №5590-ВП від 07.05.2025 відображає відповідність зарахування коштів за таким кодом на маски карток, проте підтвердження належності певної картки відповідачу чи прив'язки її до номеру телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор при укладенні кредитного договору, з доведенням факту користування ним саме відповідачем суду не надано.
Надані представником позивача докази на підтвердження обставин, на які він посилається, обґрунтовуючи свої вимоги, в своїй сукупності не підтверджують отримання відповідачем суми кредиту за укладеним договором, відсутнє підтвердження належності конкретної картки, на яку зараховано відповідну суму, саме відповідачу, який в свою чергу дану обставину не визнав.
За таких обставин, представником позивача не доведено та судом не встановлено беззаперечного факту порушення відповідачем прав позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС». У зв'язку з відсутністю необхідних доказів, суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС", місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, ЄДРПОУ: 38750239.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя А.М.Проценко