Справа № 3/714/452/25
ЄУН: 714/1011/25
"29" липня 2025 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
мешканця
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 27 червня 2025 2024 року о 09 год. 25 хв., слідуючи в напрямку прикордонного знаку № 903, що на території Герцаївської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, що на відстані 4000 метрів лінії державного кордону України з Румунією, на неодноразові вимоги працівників прикордонної служби стояти на місці, не виконав законних розпоряджень останніх та здійснив спробу втечі від прикордонного наряду, проте був затриманий під час його переслідування.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
Правопорушник будучі повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Так, ч.1 ст. 185-10 КпАП України передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 185-10 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також у сфері громадського порядку. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року №1777-ХІІ, «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року №661-ІV, «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 року №1835-ІІІ, іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 185-10 КУпАП, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Розпорядження та вимоги осіб, які зазначені у диспозиції статті, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Зокрема, права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень.
У розумінні законодавця «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.
Злісність непокори визначається як кваліфікуюча ознака правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно ст.23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Таким чином, вчиненні ОСОБА_1 дії, свідчать про порушення Закону України «Про Державну прикордонну службу», за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №0044622Е від 27 червня 2025 року.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 185-10 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан і вважає за необхідним призначити йому стягнення у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 185-10, ст. ст. 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (Реквізити для сплати штрафу: отримувач Чернівецьке ГУК/Герцаївська/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, рахунок № UA928999980313090106000024355).
У разі несплати штрафу ОСОБА_1 не пізніше 15 днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження цієї постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання даної постанови, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (Реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, стягувач: Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя :