Справа № 712/10349/25
Провадження № 1-кс/712/3800/25
30 липня 2025 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12025255330000071 від 15.01.2025, старшим слідчим слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_4 та погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург, рф, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утримання неповнолітніх та малолітніх дітей не має, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулася із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , посилаючись на те, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025255330000071 від 15.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків через мережу «Інтернет» на платформі «ОЛХ» виклав оголошення від свого імені про продаж абонементу мережі «Спортлайф», виданий на ім'я ОСОБА_7 , вказавши в оголошенні свій номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
На дане оголошення відгукнулася ОСОБА_8 , в свою чергу ОСОБА_5 , ввівши її в оману під приводом продажу абонементу, переконав останню перерахувати грошові кошти для придбання та переоформлення його в загальній сумі 13000 грн. із банківської картки АТ «Універсалбанк» № НОМЕР_2 , відкритої на ім'я ОСОБА_8 на вказану ним банківську картку АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_3 , відкриту на ім'я ОСОБА_5 , що потерпіла і зробила 12.01.2025 об 15 год. 05 хв., однак 13.01.2025 ОСОБА_5 від переоформлення відмовився та перестав виходити на зв'язок, заволодівши таким чином грошовими коштами потерпілої, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 13000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста санкт-петербург, рф, українець, громадянин України, непрацюючий, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не є, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2024 за ч. 4 ст. 186 ККУ до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
30.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 290 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255330000071 від 15.01.2025;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.01.2025 від ОСОБА_8
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.01.2025;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 17.07.2025;
- протоколом огляду предмета від 21.07.2025;
- постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 24.07.2025;
- протоколом огляду предмета від 29.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.01.2025;
- протоколом пред'явллення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2025.
- Іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду та змінити місце проживання з метою уникнення справедливого покарання.
Невідворотність покарання за скоєний злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
2) ризики, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконного впливу на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , знає адреси місця роботи свідків у кримінальному провадженні, а тому матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
3) ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_5 був засуджений 25.07.2025 Соснівським районним судом, м. Черкаси, за ч. 4 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України від відбуття строку звільнений з іспитовим терміном 1 рік, 6місяців, відтак, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється увчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв'язку з цим підозрюваний може вчинити злочин повторно.
Натомість органом досудового розслідування не встановлено можливості застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, майновий та сімейний стан підозрюваної дає їй можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання заперечував. Просив обрати домашній арешт. Надав суду заяву від бабусі ОСОБА_10 , яка не заперечувала проти його проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження вважає наступне.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Встановлено, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025255330000071 від 15.01.2025, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.
30.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
В своєму клопотанні слідчий та прокурор вказують, що до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дасть необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, але доказів не надано.
При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкийзлочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув'язнення виявиться невиправданим.
Слідчим та прокурором не доведено, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Судом встановлено, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме наявність постійного місця проживання. Аналізуючи наведене, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 194-196, 372 КПК України, слідчий суддя -
У клопотанні старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 вересня 2025 року включно.
Строк домашнього арешту рахувати з моменту проголошення ухвали, тобто з 30 липня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-Прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.
-Не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
-Повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 .
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1