Справа № 703/4902/25
2-з/703/15/25
про забезпечення позову
30 липня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
29 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити позов до моменту набрання законної сили рішенням суду, шляхом: накладення арешту на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ); заборони ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження або передачу права власності на житлову приміщення, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони державним реєстратором, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії або будь-які інші дії, направлені на відчуження або передачу права власності на житлове приміщення, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір подати позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 463 156 гривень. Так, 10 грудня 2024 року близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який доводиться відповідачу батьком, рухаючись на автомобілі «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Трипільська в напрямку вул. Незалежності у м. Сміла Черкаської області, не впорався з керуванням транспортного засобу, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення із автомобілем «Рено Кенго», індивідуальний номерний знак НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався у зустрічному напрямку руху під керуванням ОСОБА_1 . У наслідок дорожньо-транспортної пригоди заявник отримав тілесні ушкодження: рвана рана правого колінного суглобу, яка була діагностовано лікарем КНП «Смілянська міська лікарня». За вказаною подією відділом поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження №12024250350001032 від 11 грудня 2024 року за ч.1 ст.286 КК України. Під час досудового розслідування, у межах вказаного кримінального провадження, було проведено судову автотехнічну експертизу. Відповідно до висновку експерта №СТ/160Е-25 від 30 травня 2025 року: 1. У момент виникнення небезпеки для руху, кий вказаний у постанові слідчого про призначення експертизи, водій «Рено Кенго», номерний знак SOVA, ОСОБА_1 не мав технічної можливості своїми одноособовими діями уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди; 2. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія автомобіля «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимоги п.п.10.1, 34.1.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія автомобіля «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.
09 липня 2025 року постановою старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Добрянського М.В. було перекваліфіковано склад кримінального правопорушення з ч.1 ст.286 КК України, на ч.2 ст.286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У подальшому, 09 липня 2025 року постановою прокурора Смілянської окружної прокуратури Мордванюка Д.В. було закрито кримінальне провадження №12024250350001032 від 11 грудня 2024 року на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . Однак, у даній постанові зазначено, що у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286-1 КК України не було вручено ОСОБА_3 лише через те, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Факт того, що ОСОБА_2 доводиться рідною донькою ОСОБА_3 підтверджується її поясненнями, які вона надавала під час досудового розслідування, у межах кримінального провадження та які викладені у протоколі допиту у статусі свідка від 08 січня 2025 року.
Таким чином, починаючи із 03 січня 2025 року, ОСОБА_2 , як спадкоємець ОСОБА_3 , було достеменно відомо про смерть її батька, наявність вищевказаного кримінального провадження та потенційних збитків, які завдав ОСОБА_3 заявнику у наслідок своїх протизаконних дій.
Однак, починаючи із дати смерті ОСОБА_3 та протягом всього періоду проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ОСОБА_2 не повідомила ОСОБА_1 , як кредитора, про смерть ОСОБА_3 , чим порушила вимоги ч.1 ст.1281 ЦК України.
За заявою заявника від 17 січня 2025 року, судовим експертом-автотоварознавцем Почтаренком О.Г. було проведено експертне дослідження, щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний № НОМЕР_4 , та вартості матеріального збитку, який йому було заподіяно внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку експерта ОСОБА_4 №106 від 03 червня 2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний № НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП 10 грудня 2024 року становить 463 156 гривень.
16 липня 2025 року ОСОБА_2 успадкувала житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який при житті належав на праві власності ОСОБА_3 , як донька останнього. Право власності ОСОБА_2 на вказаний будинок виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 01029, виданий 16 липня 2025 року державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевою О.А.
18 липня 2025 заявник направив на адресу відповідача вимогу від 18 липня 2025 року про відшкодування матеріальних збитків, які були завдані при житті ОСОБА_3 , у наслідок його протиправних дій, у розмірі 463 156 гривень. Вказану вимогу відповідач отримав 19 липня 2025 року. Однак, станом на день подання дано заяви до суду, відповідач не відшкодував заявнику вищевказаної матеріальної шкоди, що свідчить про небажання відповідача у добровільному порядку виконати зобов'язання, які покладені на нього ч.1 ст.1231 ЦК України.
Враховуючи вказані обставини, заявник вважає, що його права порушені та можуть бути відновлені лише шляхом подання позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, може бути неможливим або істотно ускладненим.
Так, ОСОБА_2 вже набула права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Вказаний факт свідчить про те, що ОСОБА_2 маючи корисливий мотив та будучи обізнаною про смерть її батька, наявність вищевказаного кримінального провадження та потенційних збитків, які завдав ОСОБА_3 заявнику у наслідок своїх протизаконних дій, свідомо не повідомляла про смерть ОСОБА_3 ні поліції, ні заявника, чим вже вчинила необхідні дії для уникнення від виконання зобов'язань, встановлених ч.1 ст.1231 ЦК України.
На даний час ОСОБА_2 має повне право продати, обміняти та вчинити будь-які дії направлені на відчуження права власності на вказаний будинок, а у державних реєстраторів, державних та приватних нотаріусів не має жодних законних підстав для того, щоб відмовити останній у державній реєстрації переходу права власності третім особам.
Таким чином, заявник може опинитися у ситуації, коли у разі задоволення судом його позовних вимог, вказаний житловий будинок буде вже відчужено третім особам, та відповідно не буде спадкового майна за рахунок якого можливе відшкодування заявнику завданою шкоди. У такому випадку відновлення його порушених прав буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Окрім того, у тому випадку, якщо відповідач будь-яким чином відчужить вказаний житловий будинок третім особам, за час поки буде тривати судовий розгляд позовної заяви ОСОБА_1 , останній має велику вірогідність стикнутися із необхідністю подання нового позову, пов'язаного із захистом свого права, що відповідно потребуватиме додаткових матеріальних затрат та часу.
Заявник вважає, що у разі невжиття заходів щодо накладення арешту на майно поєднаного із забороною ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження або передачу права власності на житлову приміщення, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та державним реєстратором, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії або будь-які інші дії, направлені на відчуження або передачу права власності на житлове приміщення, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , буде завдано шкоди його законним правам та інтересам, а також унеможливить відновлення порушеного права щодо відшкодування завданої шкоди, гарантоване ч.1 ст.1231 ЦК України.
Вищевказані заходи забезпечення позову є оптимальним у даній ситуації, оскільки останні лише зупинять право відповідача на розпорядження вищевказаним житловим будинком і буде поновлено в разі відмови позовних вимог, однак невжиття заходів забезпечення позову будуть значно більш відчутними, а також заявник потребуватиме додаткових зусиль, щодо відвернення негативних наслідків. Окрім того, сума шкоди відповідача перед позивачем є значною 463156 гривень, яка ніяким майном та гарантіями не забезпечена.
За вказаних обставин, заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, врахувавши доводи заявника, які викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 463 156 гривень 00 копійок.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.6 ст. 13 «Обов'язковість судових рішень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 766/18228/17 , Провадження № 61-16044св18 зазначено:
«Як свідчить тлумачення статей 149, 150 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом ч.2 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами».
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відгодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 463 156 гривень 00 копійок, шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , а також шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження або передачу права власності на вищевказаний будинок, та заборони державним реєстратором, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії або будь-які інші дії, направлені на відчуження або передачу права власності на зазначений будинок.
Викладені у заяві про забезпечення позову обставини виникнення спірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також додані до цієї заяви документ, дійсно підтверджують наявність між ОСОБА_1 , як майбутнім позивачем, та ОСОБА_2 , як майбутнім відповідачем, спору, який виник з приводу відшкодування шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля «Рено Кенго», індивідуальний номерний знак SOVA, д.н.з. НОМЕР_4 , у дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 10 грудня 2024 року за участі вищевказаного автомобіля, яким керував його власник - заявник ОСОБА_1 , та автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та його спадкоємцем є ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , з вини якого, за твердженням заявника ОСОБА_1 , відбулася вищевказана дорожньо-транспортна пригода. При цьому, заявник ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 вимогу про відшкодування нею вищевказаної шкоди, як спадкоємцем ОСОБА_3 , однак, за твердження заявника ОСОБА_1 , така вимога ОСОБА_2 не виконана.
Згідно висновку експерта №106, який складений судовим експертом-автотоварознавцем Почтаренком О.Г. 03 червня 2025 року: 1. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний № НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП 10 грудня 2024 року становить 463 156 гривень; 2. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний № НОМЕР_4 , пошкодженого при ДТП 10 грудня 2024 року, становить 440 000 гривень; 3. Вартість автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний № НОМЕР_4 , на дату ДТП 10 грудня 2024 року становить 440 000 гривень 00 копійок.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Аналогічний висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28 липня 2025 року за №437046666, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 .
Суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються з метою гарантування виконання рішення суду та повинні застосовуватися виключно у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Враховуючи вищевикладене та виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, який належить на праві власності ОСОБА_2 , як майбутньому відповідачу за позовом, та заборони ОСОБА_2 та державним реєстратором, державним та приватним нотаріусами та будь-якими іншими особами вчиняти певні дії щодо вказаного будинку, з урахуванням ціни позову, з яким має намір звернутися до заявник до ОСОБА_2 , є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, в зв'язку з заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.12, 76, 77, 81, 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження або передачу права власності на будинок АДРЕСА_1 .
Заборонити державним реєстратором, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії або будь-які інші дії, направлені на відчуження або передачу права власності на будинок АДРЕСА_1 .
Визначити стягувачем за даною ухвалою фізичну особу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Визначити боржником за даною ухвалою фізичну особу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Ігнатенко