30.07.2025
Справа № 696/674/25
Провадження № 2/696/309/25
30 липня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ» звернулося до Кам'янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 12100,00 грн. через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 січня 2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір № 108870 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Того ж дня відповідачу було перераховано 2500,00 грн. на його банківську карту.
28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Таким чином, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 12100,00 грн., з яких 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9600,00 грн. - заборгованість за процентами.
Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 04 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача Пархомчук С.В. надіслав суду заяву, в якій просив провести розгляд даної справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення, та стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10500,00 грн.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в заочному порядку, передбаченому гл. 11 розд. III ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до такого.
28 січня 2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 108870, згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 2500,00 грн. строком на 22 дні в розрахунку 2% на добу (а.с. 12 (на звороті) - 14).
Згідно з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року сторони погодили графік розрахунків та орієнтовну вартість кредиту (а.с. 14 (на звороті)).
Із довідки ТОВ «ЗАЙМЕР» про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 108870 від 28 січня 2020 року, ідентифікований ТОВ «ЗАЙМЕР», одноразовий ідентифікатор: KL5949, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 28 січня 2020 року (а.с. 9 (на звороті)).
Як вбачається з інформаційної довідки № 1008/04 від 09 квітня 2025 року, ТОВ «Платежі Онлайн» була проведена успішна транзакція № 28019-92424-54808 на суму 2500,00 грн., 28 січня 2020 року - на номер карти НОМЕР_2 (а.с. 20 (на звороті)).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором станом на 10 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 12100,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 9600,00 грн. (а.с. 8 (на звороті)).
В подальшому, 28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до боржників (а.с. 15-18).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 12100,00 грн., з яких 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9600,00 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 9).
Отже, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості.
Дані спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредиту та позивач доводить, що має місце неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.
Отже, у відповідача існують зобов'язання, що виникли за договором про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконав зобов'язання за укладеним договором.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Отже, укладення договору про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема кредитним договором № 108870, додатком 1 до договору про надання фінансового кредиту № 108870, які підписані особисто ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Оскільки відповідачем не спростовано факту отримання ним кредиту в розмірі 2500,00 грн., вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем, окрім суми стягнення за основним боргом, заявлена до стягнення сума заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За умовами договору про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року встановлено строк його дії - 22 дні.
Отже, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів за кредитним договором буде дорівнювати 1100,00 грн. (2500,00 грн. основного боргу х 22 дні дії договору х 2,00 процентної ставки на добу).
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року сторони погодили графік розрахунків та орієнтовану вартість кредиту, де сума нарахованих процентів за користуванням кредитом зазначена 1100,00 грн.
Відтак суд зазначає, що за договором про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають часткову задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 10500,00 грн., суд дійшов наступного висновку.
За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» надано копії таких документів: договір про надання правової допомоги б/н від 29 грудня 2023 року (а.с. 10-11); додаткову угоду № 1 від 27 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, згідно з якою сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2025 року (а.с. 12); довіреність, видану директором ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 36); акт про отримання допомоги від 30 червня 2025 року на суму 10500,00 грн. (а.с. 37); рахунок на суму 10500,00 грн. від 30 червня 2025 року (а.с. 38); платіжну інструкцію № 3 9439 від 30 червня 2025 року, згідно з якою була здійснена оплата за правничу допомогу згідно рахунку від 30 червня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року (а.с. 37 (на звороті)).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 720,71 грн. (3600,00х2422,40/12100,00).
На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078, 1081 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 89, 141, 259, 263-265, 280-283, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» суму боргу за договором про надання фінансового кредиту № 108870 від 28 січня 2020 року в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу - 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.; сума заборгованості за процентами - 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплачений судовий збір в розмірі 720 (сімсот двадцять) грн. 71 (сімдесят одна) коп.
У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», юридична адреса: вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, 04080; ЄДРПОУ: 42228158.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Н.А. Білопольська