справа № 691/865/25
провадження № 3/691/383/25
30 липня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Корсунь-Шевченківський вул.Я.Мудрого, №36 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, місце реєстрації і місце проживання АДРЕСА_1 , фізична особа - підприємець,
за ч.1ст.164 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
встановив:
03 липня 2025 року до Городищенського районного суду Черкаської області від Відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1ст.164 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №142405 від 10 червня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 10 червня 2025 року о 12 годині 40 хвилин в м.Городище по вул.Миру біля магазину «Шик і блиск» здійснювала господарську діяльність у сфері продажу безакцизного табаку без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії, за що передбачена відповідальність ч.1ст.164 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення.
Для розгляду справи про адміністративне правопорушення до суду викликалися: особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представник відділу поліцейської діяльності.
Учасники будучи повідомленими вчасно та належним чином про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не прибули.
Суд, вважає за можливе, розглянути справу у відсутності учасників процесу та бере до уваги практику Європейського Суду з прав людини, який у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходжу до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.164 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями. Статтею 42 Господарського Кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливо лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена належними доказами. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
За змістом протоколу стосовно ОСОБА_1 в її діях виявлено адміністративне правопорушення пов'язане із здійсненням господарської діяльності у сфері продажу безакцизного табаку без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії. Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на загальні висловлювання, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення, згідно з диспозицією ч. 1ст. 164 КУпАП, з конкретизацією суті порушення у відповідності до спеціального нормативного акту. Натомість, у протоколі не викладено обставин, які відповідають диспозиції ст. 164 КУпАП, а фактично містяться ознаки диспозиції іншого адміністративного правопорушення, а саме передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП. В матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України). Згідно зі ч.ч.1, 2ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії,у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) є адміністративним правопорушенням передбаченим ст.164 КУпАП.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями. Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більш разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 164 КУпАП. За вищевикладених обставин у судді виникають обґрунтовані сумніви, щодо систематичності здійснення ОСОБА_1 такого виду господарської діяльності без отримання ліцензії на його провадження і ці сумніви суддя тлумачить на користь особи що притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, на думку суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не є доведеною поза розумним сумнівом.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП створює перешкоди для прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення та робить неможливим в подальшому виконання постанови у разі накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, судом, встановлені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного та в силу вимог ст.251 КУпАП суд, позбавлений можливості ґрунтовно, повно, всебічно вирішити справу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 не є ні відносним, ні допустимим, остільки був складений не в установленому законом порядку і передбаченими способами, а встановлені правила допустимості і відносності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
За таких обставин, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а надані суду першої інстанції матеріали не містять достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП провадження у справі слід закрити у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись, ст.ст.247, 248, 249, 251, 252, 256, 280, 294 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення ,-
постановив:
Провадження №3/691/383/25 в справі про адміністративне правопорушення №691/865/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.164 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1ст.164 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови надіслати, для відому до Відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області та ОСОБА_1 ..
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. М. Савенко