Справа № 592/4624/24
Провадження № 2/645/171/25
30 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Шарка О.П.
при секретарі судових засідань - Мухіні В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу,
встановив:
Позивач, через свого представника, звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 32765,75 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 10000 гривень та суми сплаченого судового збору.
На обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 14 квітня 2023 року в м. Суми мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю: - транспортного засобу Вольво, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ; - транспортного засобу Рено, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Обставини дорожньо - транспортної пригоди встановлені Постановою Ковпаківського, районного суду м. Суми від 28.04.2023 року по справі N? 592/5177/23 та Постаново, Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.04.2023 року по справі N? 592/5249/23. Відповідно до змісту Постанов, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (Порушення прави дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та ст. 130 КУпА (Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншо сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніни чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортни засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольног наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижуютьувагу та швидкість реакції. Станом на 14.04.2023 року цивільно - правова відповідальність водія транспортно засобу Вольво, д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_1 була застрахована за Поліс N? 211423489, страховик - ПрАТ «СК «Саламандра». 27.04.2023 року власник пошкодженого транспортного засобу Рено, д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про страхове відшкодування. Розглянувши подані ОСОБА_3 документи, страховик - ПрАТ «СК «Саламандра», підставі ст. ст. 12, 29, 30, 35, 36 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визнав майнові вимо ОСОБА_3 та узгодив з останнім розмір страхового відшкодування.11.07.2023 року ПрАТ «СК «Саламандра» був затверджений Страховий : N? 0045101.04.23/1.11.07.2023 року ПрАТ «СК «Саламандра» здійснило виплату узгодженого розмі страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в розмірі 32 765,75 гр що підтверджується Платіжною інструкцією N? 3H00098674. Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс. Капітал» укладений Договір про надане фінансових послуг факторингу N? 02.01.2020 - СК від 02.01.2020 року. Відповідно до п. 1.2 Договору, ТОВ «Маркс.Капітал» займає місце ПрАТ «СК ««Саламандра» по усіх переданих Регресних вимогах ПрАТ «СК «Саламандра», у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок в повному обсязі. Відповідно до п. 1.3 Договору, права за Регресними вимогами переходять від ПрАТ «СК «Саламандра» до ТОВ «Маркс.Капітал» з моменту підписання Акту прийому - передачі документів по відповідній Регресній вимозі. Відповідно до Акту прийому - передачі документів N? 07-03 від 13.07.2023 року. ПрАТ «СК «Саламандра» передало ТОВ «Маркс. Капітал» документи, що підтверджують права вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Маркс Капітал» є зареєстрованою фінансовою установою, яка здійснює сво діяльність відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи N? 421 від 07.07.20 року. Відповідно до Додатку N? 296 ФК до Свідоцтва N? 421 від 07.07.2011 року, одним із вид діяльності ТОВ «Маркс Капітал» без отримання ліцензії є надання послуг факторингу. Претензією N? 08487 від 13.07.2023 року відповідач - ОСОБА_1 б проінформований про відступлення права вимоги. ТОВ «Маркс. Капітал» також вживав заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення Претензії N 08487 від 13.07.20. року. Однак, вимоги в позасудовому порядку відповідачем не задоволені. Таким чином, до ТОВ «Маркс.Капітал» у порядку, визначеному законодавство перейшло право вимоги від ПрАТ «СК «Саламандра» у межах виплаченого страхового відшкодування до ОСОБА_1 як до особи, відповідальної за завдані збитки, що надає ТОВ «Маркс. Капітал» як новому кредитору право на звернення з відповідним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення по справі заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що
14.04.2023 о 15 год. 35 хв. в м. Суми на проспекті Перемоги, 33, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю: - транспортного засобу Вольво, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ; - транспортного засобу Рено, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Обставини дорожньо - транспортної пригоди встановлені Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.04.2023 року по справі N? 592/5177/23 та Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.04.2023 року по справі N? 592/5249/23. Відповідно до змісту Постанов, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижую увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо- транспор тної пригоди.
Відповідно дост. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно дост. 979 Цивільного кодексу Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Станом на 14.04.2023 року цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу Вольво, д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_1 була застрахована за Полісом N? 211423489, страховик - ПрАТ «СК «Саламандра».
27.04.2023 року власник пошкодженого транспортного засобу Рено, д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про страхове
відшкодування.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно - правова відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право
здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди п розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Розглянувши подані ОСОБА_3 документи, страховик - ПрАТ «СК «Саламандра», підставі ст. ст. 12, 29, 30, 35, 36 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визнав майнові вимоги ОСОБА_3 та узгодив з останнім розмір страхового відшкодування.
11.07.2023 року ПрАТ «СК «Саламандра» був затверджений Страховий :N? 0045101.04.23/1.
11.07.2023 року ПрАТ «СК «Саламандра» здійснило виплату узгодженого розміру
страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в розмірі 32 765,75 грн що підтверджується Платіжною інструкцією N? 3H00098674.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України « Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорти засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного
засобу, який спричин дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс. Капітал» укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу N? 02.01.2020 - СК від 02.01.2020 року.
Відповідно до п. 1.2 Договору, ТОВ «Маркс.Капітал» займає місце ПрАТ «СК «Саламандра» по усіх переданих Регресних вимогах ПрАТ «СК «Саламандра», у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок в повному обсязі.
Відповідно до п. 1.3 Договору, права за Регресними вимогами переходять від ПрАТ «СК «Саламандра» до ТОВ «Маркс.Капітал» з моменту підписання Акту прийому - передачі документів по відповідній Регресній вимозі.
Відповідно до Акту прийому - передачі документів N? 07-03 від 13.07.2023 року ПрАТ «СК «Саламандра» передало ТОВ «Маркс. Капітал» документи, що підтверджують права вимоги до ОСОБА_1
ТОВ «Маркс Капітал» є зареєстрованою фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи N? 421 від 07.07.2011 року.
Відповідно до Додатку N? 296 ФК до Свідоцтва N? 421 від 07.07.2011 року, одним із вид діяльності ТОВ «Маркс. Капітал» без отримання ліцензії є надання послуг факторингу.
Претензією N? 08487 від 13.07.2023 року відповідач - ОСОБА_1 був проінформований про відступлення права вимоги. ТОВ «Маркс. Капітал» також вживав заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення Претензії N 08487 від 13.07.20. року. Однак, вимоги в позасудовому порядку відповідачем не задоволені.
Таким чином, до ТОВ «Маркс.Капітал» у порядку, визначеному законодавство перейшло право вимоги від ПрАТ «СК «Саламандра» у межах виплаченого страхового відшкодування до ОСОБА_1 як до особи, відповідальної за завдані збить що надає ТОВ «Маркс. Капітал» як новому кредитору право на звернення з відповідним позовом.
Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_1 , у зв'язку з чим на його користь підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 32 765.75 грн. (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят п?ять гривень сімдес п?ять копійок).
Відповідно до платіжного доручення при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, та застосовуючи положення п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи співмірність витрат, суд вважає, що з позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 512, 514, 988, ст. п. 4 ч. 1 ст. 991, 993 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 13, 76-80, 133, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежен відповідальністю «Маркс. Капітал» матеріальну шкоду в порядку peгpесу в розмірі 32 765.75 грн. (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят п?ять гривень сімдес п?ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс. Капітал» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцятьвісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень).
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Немишлянський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 30 липня 2025 року.
Суддя Немишлянського районного суду О. П. Шарко