Справа № 643/12326/25
Провадження № 1-кс/643/4164/25
28.07.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 22025220000000711 від 01.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 та ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000711 від 01.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.113 та ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Харкова невстановлені органом досудового розслідування особи з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки у м. Харкові та Харківській області, під час дії правового режиму воєнного стану, у невстановлений період часу, але не пізніше 26.07.2025, прийняли рішення вчинити ряд терористичних актів.
З метою створення належних умов для реалізації злочинної діяльності, зазначені особи, у вказаний період часу, вступивши між собою у попередню змову на вчинення невизначеної кількості терористичних актів (більш точні обставини виникнення змови в ході досудового слідства не встановлені), підшукували співучасників для здійснення терористичних актів, тобто діянь у формі вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя і здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди, настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, а також залякування населення.
Так, не пізніше 26.07.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, громадянин України ОСОБА_5 , який перебував на території м. Харкова встановив контакт з невстановленою слідством особою з ім'ям користувача месенджеру «Телеграм» « ОСОБА_9 ». Під час спілкування з останнім, ОСОБА_5 переслідуючи корисливі мотиви надав добровільну згоду на виготовлення саморобного вибухового пристрою. Після отриманих відомостей, невстановлена органом досудового розслідування особа з ім'ям користувача месенджеру «Телеграм» « ОСОБА_9 », запропонував ОСОБА_5 за грошову винагороду з'єднати усі компоненти вибухового пристрою. Для цього, ОСОБА_5 повинен виготовити саморобний вибуховий пристрій (далі СВП), дотримуючись інструкцій вищевказаної невстановленої особи шляхом виготовлення саморобної вибухової речовини та придбання складових частин, та подальше їх поєданная в єдиний СВП . За домовленістю з особою з ім'ям користувача месенджеру «Телеграм» « ОСОБА_9 » після приведення у дію виробленого ОСОБА_5 саморобного вибухового пристрою, останній отримає грошову винагороду.
За вказаних обставин у ОСОБА_5 , який був обізнаним про введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану та усвідомлював, що вчинення будь-яких вибухів порушить громадську безпеку та матиме наслідком залякування населення, виник кримінальний протиправний намір, направлений на активну участь у вчиненні терористичного акту через виготовлення засобів та знарядь вибуху з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Таким чином, невстановлена особа з ім'ям користувача месенджеру «Телеграм» « ОСОБА_9 » визначив ОСОБА_5 роль співучасника у вчиненні терористичного акту, діяльність якого полягала у виготовленні саморобного вибухового пристрою шляхом виготовлення відповідної суміші та подальшого з'єднання усіх компонентів, що може бути застосований для здійснення терористичного акту, тобто діяння у формі вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, а також передачі зазначеного пристрою іншим особам, визначеним організаторами терористичного акту.
Надалі, ОСОБА_5 у невстановлений досудовий розслідуванням час, але не пізніше 26.07.2025, перебуваючи на території м. Харкова, залучив до протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для спільного виготовлення СВП шляхом виготовлення відповідної суміші та подальшого з'єднання усіх компонентів у СВП, що може бути застосований для здійснення терористичного акту.
В подальшому ОСОБА_5 з ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою та у групі з невстановленою особою з ім'ям користувача месенджеру «Телеграм» « ОСОБА_9 », усвідомлюючи, що виготовлений пристрій буде використаний для здійснення терористичного акту, за допомогою підручних інструментів та власних навичок, а також дотримуючись інструкцій вищевказаної невстановленої особи у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.07.2025, незаконно виготовили саморобну вибухову речовину, а також підготували все необхідні складові частини для їх поєднання з вказаною речовиною, з метою виготовлення СВП.
Однак, у період часу з 19:20 по 23:28 26.07.2025 у ході проведення обшуку за у квартирі, якою фактично користується ОСОБА_5 та за місцем фактичного проживання батька ОСОБА_5 - за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено виготовлені саморобними шляхом вибухонебезпечні речовини білого та червоного кольору, які відносяться до категорії Вибухонебезпечності «Надзвичайно небезпечно» (знищені під час обшуку відповідно до Акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадають від 26.07.2025 працівниками УВТС ГУНП в Харківській області, відповідно до якого вищевказані саморобні вибухові речовини за допомогою електродетонаторів ЕД -8Ж почергово здетонували за обставин відсутності будь-яких залишків вибухової речовини після детонації) та ряд інших предметів які при певних обставинах поєднання між собою можуть бути складовими частинами саморобного вибухового пристрою.
Таким чином, злочинна діяльність ОСОБА_11 26.07.2025 була припинена співробітниками правоохоронного органу.
Таким чином, ОСОБА_12 підозрюється у готуванні вчинення терористичногоакту, тобто готуванні вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки тазалякування населення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України.
27.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку 208 КПК України.
27.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258КК України.
Слідчий, посилаючись на обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, та існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задоволити з підстав, у ньому наведених.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Просив слідчого суддю звернути увагу на поведінку його підзахисного, спрямовану на співпрацю з органом досудового розслідування, його щире каяття у скоєному та визнання вини. Зазначив, що сама лише суворість тяжкості покарання за вчинене кримінально-протиправне діяння не може бути підставою для застосування такого суворого виду запобіжного заходу, яким являється тримання під вартою. Вважає, що жодним документом не доводиться ризик впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні. Повідомив, що його підзахисний не перебуває на обліку в жодній із установ. Відтак вважає, що достатнім запобіжним заходом для його підзахисного виступатиме цілодобовий домашній арешт. У випадку задоволення клопотання просив визначити його підзахисному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту повністю підтримав. Доповнив виступ свого захисника промовою, в якій зазначив необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, зазначивши в ній аргументи, тотожні позиції захисту.
Законний представник у судовому засіданні зазначила, що підтримує позицію сторони захисту, а також повідомила, що має намір виступити заставодавцем підозрюваного у випадку визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Документів на підтвердження укладення нею договору найму квартири, в якій вона проживає, оскільки за місцем реєстрації умови для проживання є нестерпні, надати не змогла. Підтвердила, що онук переважно ночує в друзів, але часто їй телефонує.
Прокурор, скориставшись правом на репліку, зазначив, що підозрюваний вже тривалий час не проживав ні за місцем реєстрації, ні в квартирі, котру винаймає законний представник.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, законного представника, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.
Наразі ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).
Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.
Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Слідчий суддя критично оцінює позицію сторони захисту щодо достатності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з урахуванням аргументів, наданих прокурором в порядку репліки, оскільки факти, в них повідомлені, підозрюваним та його законним представником були визнані в судовому засіданні та матеріалами клопотання не спростовані. Отже запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення ризикам, тим самим поставити під загрозу досягнення завдань кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Нормою статті 209 КПК України визначено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
При цьому затримання особи об'єктивується у протоколі затримання особи. Нормою ч. 5 ст. 28 КПК України врегламентовано, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім'я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
27.07.2025 складено протокол про затримання особи затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину.
Відповідно до норм ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Водночас нормами ст. 211 КПК України визначено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
З клопотанням про обрання запобіжного заходу сторона обвинувачення звернулася 28.07.2025, в межах встановленого нормою кримінально-процесуального закону терміну.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.
Враховуючи фактичні сімейні та побутові обставини життя підозрюваного, підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинено в умовах воєнного стану, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави, строком на 60 днів з моменту затримання, а саме з 01:59 27.07.2025.
Строк дії ухвали встановити до 01:59 24.09.2025.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 30.07.2025 о 14:45.
Слідчий суддя ОСОБА_1