Провадження № 2/641/1666/2025 Справа № 641/2040/25
30 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участі секретаря - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить: зняти арешт з нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АК № 923036 від 19.03.2008 року ВДВС Комінтернівського району м. Харкова, виконавець Друзенко Т.О., об'єкт обтяження: квартира (частина квартири) в межах суми 6385,24 грн., адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 , з яких частина належала йому на праві власності, а інша частина, яку він прийняв у спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, але не оформив своїх спадкових прав. Вона є єдиною спадкоємицею після смерті батька та своєчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак з'ясувалося, що на квартиру АДРЕСА_2 накладено арешт. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.04.2020 року у справі № 2-3989/2003 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно з 02.04.2003 року і до повноліття. Постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АК № 923036 від 19.03.2008 року державним виконавцем Друзенко Т.О. Комінтернівського ВДВС ХМУЮ при примусовому виконані виконавчого листа було накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 в межах суми 6385,24 грн., заборонено здійснювати дії її відчуження. Чинність на даний час вказаного арешту порушує спадкове право позивача, виключає його реалізацію та оформлення спадщини - права власності на спадкоємця, в зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 16.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі.
Позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про визнання позову в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.
Третя особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про дату та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.04.2020 року у справі № 2-3989/2003 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно з 02.04.2003 року і до повноліття.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що за № 6858802 мається запис про арешт квартири АДРЕСА_2 , арешт зареєстрований 25.03.2008 реєстратором - Сьома Харківська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АК № 923036, 19.03.2008 Комінтернівського району м. Харкова, виконавець Друзенко Т.О., власник - « ОСОБА_6 ».
Згідно свідоцтва про право власності від 13.12.2002 року № НОМЕР_1 , вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно відповіді Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.12.2024 року, вбачається, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження та відповідно до викладених даних встановлено, що на примусовому виконані у Комінтернівському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП № 8804532 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3982 виданого 09.04.2003 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 , аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стан виконавчого провадження: закінчено. 26.06.2013 р. старшим державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області винесена постанова на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», направлення виконавчого документу за належністю до Київського ВДВС ХМУЮ. На даний час сплинув строк зберігання переданого до архіву виконавчого провадження.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Згідно із ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Виходячи з вищевикладеного під час розгляду справи судом встановлено, що державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів. Боржник за виконавчим провадженням помер, а виконавче провадження закрито. На даний час позивач має бажання прийняти спадщину, яка відкрилась після смерті батька, однак в зв'язку з наявністю арешту не може реалізувати своє право на її оформлення.
Таким чином підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,259,264,265,268,354 ЦПК України, ст.ст. 317,319,321,391 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АК № 923036 від 19.03.2008 року ВДВС Комінтернівського району м. Харкова, виконавець Друзенко Т.О., об'єкт обтяження: квартира (частина квартири) в межах суми 6385,24 грн., адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або підписання рішення суду без його проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, м. Харків м-н Захисників України 7/8, код ЄДРПОУ 41430683.
Суддя В.О.Музиченко