Справа № 953/3694/23
н/п 1-кс/953/5244/25
"30" липня 2025 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого слідчого відділення відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження № 42023222750000013 від 28.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
18.07.2025 до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до документів та інформації, які знаходяться у володінні в ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що містять інформацію про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг з абонентським номером НОМЕР_2 мобільного оператору ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період часу з 00.00 01.03.2022 по 23:59 01.09.2023, а саме: про адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання з вказаним вище абонентськими номерами; про вмикання-вимикання мобільного терміналу із вказуванням координат базових станцій та часу і місця реєстрації терміналу мережі; про ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента: унікальний ідентифікатор сім-картки (IMSI), міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (далі ІМЕІ) тощо; про типи з'єднань абонентів: вхідні та вихідні дзвінки, SMS (короткі текстові повідомлення), MMS (мультимедійні повідомлення), переадресацію тощо; дату, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентів; ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв'язку (абонент Б), з'єднання нульової тривалості; за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації відомості про його особу, з можливістю вилучення належним чином завірених копій в паперовому та електронному виглядах.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 28.04.2023 від Управління СБУ в Харківській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_4 в умовах воєнного стану фіктивно проходить службу в НОМЕР_3 окремому батальйоні НОМЕР_4 окремої бригади ТРО ЗСУ, внаслідок чого незаконно отримує грошове забезпечення.
За даним фактом Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000013 від 28.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надано доручення оперативному підрозділу УСБУ в Харківській області на встановлення осіб причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів виконання доручення УСБУ в Харківській області встановлено наступне.
За отриманими оперативними даними, встановлено що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) може бути причетний до злочинної діяльності, а саме отримував додаткову грошову винагороду за виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях, фактично знаходячись за межами областей та території, на якій ведуться бойові дії.
В ході досудового розслідування отримано виписку з банківського рахунку ОСОБА_5 , інформацію від оператора мобільного зв'язку про місцезнаходження мобільного телефону, яким постійно користується ОСОБА_5 . Крім того отримані документи з ВЧ НОМЕР_6 , а саме рапорти та накази, на підставі яких останній отримував додаткові грошові винагороди.
Із вищезазначеними документами та інформацією проведено документальну (економічну) перевірку, в ході якої спеціалістом складено довідку, згідно якої мають місце безпідставне отримання ОСОБА_5 додаткової грошової винагороди, не перебуваючи в зоні бойових дій.
Крім того, встановлено що на підставі рапортів командирів автомобільних рот ВЧ НОМЕР_6 капітана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно користується мобільним номером НОМЕР_7 , та лейтенанта ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який постійно користується номером НОМЕР_8 , командиром ВЧ НОМЕР_6 видавались накази, про нарахування військовослужбовцям додаткової грошової винагороди за виконання бойових розпоряджень та участі у бойових діях.
Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 мас колишню дружину на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постійно користується мобільними номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_2 .
Разом з цим, слідчий зазначає, що вищезазначені особи можуть володіти інформацією, яка сприятиме розкриттю злочину, окрім того існують підстави вважати, що із вищезазначеними особами ОСОБА_5 міг зустрічатись особисто для передачі грошових коштів, які він безпідставно отримував як додаткову грошову винагороду за участь у бойових діях.
Тому, на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність отримати вищевказані документи та інформацію, яка знаходиться у володінні в ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання слідчий СВ ВСП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про час та місце розгляду клопотання слідчого повідомлений належним чином, проте в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, його неприбуття за судовим викликом, відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, не є перешкодою для розгляду цього клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000013 від 28.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, надані докази, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Одним із механізмів витребування документів і даних, передбачених КПК, є процедура тимчасового доступу до речей і документів, передбачених главою 15 КПК України.
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається,якщо слідчий,прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Крім того, відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
У клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;4) підстави вважати,що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів,у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя,суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати,що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Так, тимчасовий доступ є заходом забезпечення кримінального провадження, та з урахуванням п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України інформація, яка знаходиться в операторів телекомунікацій про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, отримання послуг, їх тривалість, зміст, маршрутів передання тощо, відноситься до охоронюваної законом таємниці, порядок доступу до якої регулюється положеннями ч.5, 6 ст.163 КПК України.
Разом з цим, у статті 91 КПК України викладено перелік обставин, що належать до предмета доказування у кримінальному провадженні, зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Частиною другою статті 11 Закону України «Про інформацію» встановлено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Згідно зі статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року № 37801/97, пункт 36).
Слідчий суддя звертає увагу, що практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що збирання та зберігання інформації стосовно приватного життя особи, а також її розповсюдження охоплюються сферою застосування пункту 1 статті 8 Конвенції.
Зокрема, в рішенні Європейського Суду з прав людини (справа «Пантелеєнко проти України») вказано, що вираз «відповідно до закону» в пункті 2 статті 8 Конвенції значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов'язок дотримання матеріальних і процесуальних норм, а також встановлено, що при недоведеності того, що дане втручання в особисте життя певних осіб має достатнє законне обґрунтування, тягне за собою порушення статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
У рішенні Європейського Суду з прав людини (справа «Заїченко проти України») суд також наголосив, що формулювання "згідно із законом" вимагає, щоб оскаржуваний захід не тільки мав підґрунтя у національному законодавстві, але й також був сумісний з принципом верховенства права, який прямо зазначається у преамбулі Конвенції і є невід'ємною частиною мети і завдання статті 8 Конвенції.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що надання слідчому тимчасового доступу до зазначеної інформації носить характер втручання в особисте життя особи, з огляду на доступ до її персональних даних. Водночас слідчим не доведено, що таке втручання є співмірним із зазначеним заходом забезпечення кримінального провадження з точки зору верховенства права та практикою ЄСПЛ, а також пропорційним меті, яку воно переслідує.
Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що в період з 2022 по 2023 рік колишня дружина на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , користувалась вказаним мобільним телефоном, а саме НОМЕР_2 .
Разом з цим, посилання слідчого на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 має колишню дружину на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постійно користується мобільними номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_2 , не підтверджують той факт, що вищезазначена особа може володіти інформацією, яка сприятиме розкриттю злочину.
Тому, слідчий суддя вважає, що через недоведеність слідчим обставин, передбачених ст. 163 КПК України, доводи клопотання є непереконливими, а законні підстави для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів відсутні, з огляду на що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження № 42023222750000013 від 28.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1