Справа № 146/834/25
"29" липня 2025 р. селище Томашпіль Вінницької області
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025025200000027 від 03 травня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.П'ятихатки Дніпропетровської області, українки, громадянки України, на утриманні має одну неповнолітню дитину, освіта середня - спеціальна, не заміжньої, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, депутатом та учасником бойових дій не являється, жительки АДРЕСА_1 , раніше судимої 25.11.2016 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області до 7 (семи) років позбавлення волі за ч.2 ст. 121 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
01 травня 2025 року біля 20 год. 30 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї домогосподарства АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки з ОСОБА_5 діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, своєю правою рукою взяла останню за волосся, а лівою рукою нанесла декілька ударів по чолі та тім'яній ділянці голови.
В подальшому ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , тримаючи правою рукою за волосся останню та смикаючи, вирвала їй пасмо волосся.
Далі ОСОБА_4 не зупиняючись, продовжила вчиняти свої протиправні дії поваливши на землю ОСОБА_5 своїми ногами нанесла декілька ударів по стегнах ніг останньої.
Спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді саден тім'яної ділянки і лобу, синців стегон, відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вчинене ОСОБА_4 суспільно небезпечне винне діяння суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись її допитом та допитом потерпілої ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченої ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , а також оглядом характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
По суті пред'явленого обвинувачення обвинувачена ОСОБА_4 суду пояснила наступне. 01 травня цього року її свекруха ОСОБА_5 прийшла до неї та зробила зауваження, що вона розпиває спиртні напої з сусідкою. ОСОБА_6 дуже погано до цього ставиться. Між ними відбулася суперечка. В ході суперечки вона спочатку почала тягти потерпілу за волосся, двічі ударила по щоці. ОСОБА_5 впала, після чого вона нанесла ще декілька ударів по тілу. У вчиненому кається.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила суду обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті, пояснила, що 01 травня 2025 року десь пів на дев'яту вечора вона прийшла до ОСОБА_4 до хати, бо хотіла побачитися з онуком. Далі вона побачила, що її невістка ОСОБА_4 розпивала з сусідкою в хаті спиртне і зробила зауваження. Вона почала кричати в хаті, потім вийшла на вулицю. На вулиці ОСОБА_4 била її по лиці, кинула на землю, почала тягнути за волосся, наносила удари руками та ногами. ОСОБА_4 це співмешканка її сина. Вона та невістка живуть окремо.
На даний час претензій будь-якого характеру до обвинуваченої немає. Щодо міри покарання просила суворо не карати.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, остання винувата у його вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.
Мотиви призначення покарання.
Згідно ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З врахуванням роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст. 4 КК України).
Відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Пом'якшуючими обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обтяжуючою обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.
Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, селищна рада обвинувачену характеризує з негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, яка раніше судима, думку потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченої та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе при призначенні їй покарання у виді штрафу.
Витрати у кримінальному провадженні та речові докази відсутні.
Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
В умовах дії воєнного стану відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1