Єдиний унікальний номер 142/122/25
Номер провадження 2-а/142/7/25
іменем України
29 липня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гринишиної А.А.,
з участю
секретаря судового засідання Курасевич В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 адвоката Близнюка В.В.,
представника відповідача Костенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Театральна, 10, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
03 березня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 334726 від 22 лютого 2025 року винесену інспектором поліції Кучером Володимиром Володимировичем, відносно нього як незаконну.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2025 року дану справу було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрити провадження у вказаній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами, передбаченими статтями 268-271, статтею 286 КАС України, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу до початку судового засідання надати суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що постановою ББА № 334726 про накладення адміністративного стягнення по справі яро адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22 лютого 2025 року, винесеною інспектором поліції Кучером Володимиром Володимировичем, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 22 лютого 2025 року, близько 12 год. 25 хв., па автодорозі Т-02-33 сполученням Яворівка-Піщанка, керуючи автомобілем «Kia Cerato» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 21. в Правил дорожнього руху, за що накладено стягнення в розмірі 510,00 грн. Вважає, що постанова ББА № 334726 від 22 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення є незаконною, та піддягає скасуванню за наступних підстав. 22 лютого 2025 року близько 12 год. 20 хв. він їхав вказаним автомобілем в напрямку селища Піщанка та був зупинений поліцейським на блокпосту. Він зупинився біля правого узбіччя, відстібнув ремінь безпеки та почав доставати документи для перевірки. До нього підійшов поліцейський з вимогою передати для перевірки документи. Він передав вказані документи. Відповідач звинуватив його в тому, що він керував автомобілем без ременя безпеки. Він розгубився та не надав належних заперечень. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, без доказів вчинення адміністративного правопорушення, що в свою чергу порушує положення ст. 9 КУпАП, яка вказує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, та ст. 251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На заперечення проти позову, представником відповідача Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області Костенко Ю.В. подано відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого представник відповідач зазначив, що 22 лютого 2025 року інспектором Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Кучером Володимиром Володимировичем було зупинено транспортний засіб «Kia Cerato» реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , керуючи даним автомобілем обладнаним засобами пасивної безпеки був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 (в) ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. В подальшому відносно останнього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ББА №334726 від 22.02.2025. Вказує, що стягнення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП було накладено у межах наданих поліцейському повноважень, під час виконання службових обов'язків та у відповідності до вимог чинного законодавства України. Вчинення позивачем інкримінованого правопорушення також підтверджується постановою та відеозаписом, здійсненого на портативну бодікамеру поліцейського. Зазначає, що ОСОБА_1 в позовній заяві вводить суд в оману щодо фактичних обставин справи. Твердження позивача про те, що він зупинився біля правого узбіччя та відстібнув ремінь безпеки, а на запитання працівника поліції чому керував без ременя безпеки, розгубився та не надав належних заперечень, повністю спростовуються відеозаписом, здійсненим на портативну бодікамеру поліцейського. Згідно відеозапису із портативного відеореєстратора поліцейського № 797409, 22 лютого 2025 року поліцейським було зупинено Романенка Я.Ю. під керуванням автомобіля «Kia Cerato» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач ваказує, що о 12:28:44 поліцейський запитав ОСОБА_1 «Чому не користуєтесь ременем безпеки?». О 12:28:48 ОСОБА_1 повідомив «Забувся цього разу». О 12:31:35 працівник поліції запитує ОСОБА_1 чи відома йому відповідальність яка передбачена за невикористання ременів безпеки. О 12:31:51 ОСОБА_1 запитує «А якщо на перший раз?». Після роз'яснень працівника поліції. О 12:32:01 ОСОБА_1 про використання ременів безпеки стверджує «Що це ж не зобов'язує. Кожен відповідає за своє життя сам». Після цього о 12:32:57 працівник поліції розпочинає розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що позивач не заперечував факт вчинення правопорушення, разом з тим, відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського № 797409 являється належним та допустимим доказом того, як ОСОБА_1 визнає, що ременем безпеки пристебнутий не був, що свідчить про наявність у діях особи, яка керувала даним транспортним засобом складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.
Крім того, на заперечення проти позову, представником відповідача, зазначає, що на блокпосту поліцейськими проводяться превентивні заходи в сфері забезпечення безпеки порожнього руху, виявлення осіб, які перебувають у розшуку та речей (речовин), які згідно чинного законодавства заборонені до обігу, крім цього поліцейськими проводяться превентивні заходи в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З цією метою здійснюється перевірка документів водіїв та пасажирів, які на автомобілях, перетинають вказаний блокпост. З огляду на те, що під час дії на території України військового стану на блокпосту поліцейськими проводяться превентивні заходи в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, в силу приписів п. 7 Порядку N 1456 здійснюється перевірка документів водіїв та пасажирів, які на автомобілях перетинають вказаний блокпост, у відповідача були підстави для здійснення зупинки транспортного засобу позивача, який перетинав вказаний блок пост. Під час здійснення перевірки вказаного транспортного засобу інспектором було виявлено порушення позивачем вимог п.2.3 (в) ПДР України. Також вказує, що ГУНП у Вінницькій області наголошує, що стягнення, передбачене частиною 5 статті 121 КупАП, накладено у межах наданих йому повноважень і під час виконання службових обов'язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України, зафіксовані у постанові про накладання адміністративного стягнення серії ББА №334726 від 22.02.2025, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення серії ББА №334726 від 22.02.2025, відмовити в повному обсязі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник позивача Романенка Я.Ю., адвокат Близнюк В.В. в судовому засіданні просив суд задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 334726 від 22 лютого 2025 року винесену інспектором поліції Кучером В.В., зазначивши, що зупинка транспортного засобу була здійснена з порушенням вимог статті 35 Закону України "Про Національну поліцію"
Представник відповідача Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області Костенко Ю.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до ГУНП у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення, серії ББА №334726 від 22.02.2025.
Суд, дослідивши матеріали справи, відзив на позов вважає, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що постановою ББА № 334726 про накладення адміністративного стягнення по справі яро адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22 лютого 2025 року, винесеною інспектором поліції Кучером Володимиром Володимировичем, Романенка Я.Ю. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 22 лютого 2025 року, близько 12 год. 25 хв., па автодорозі Т-02-33 сполученням Яворівка-Піщанка, керуючи автомобілем «Kia Cerato» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в Правил дорожнього руху, за що накладено стягнення в розмірі 5 10,00 грн..
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п.2.3.в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з положеннями статі 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З долучених до відзиву на позов представником відповідача відеозапису із портативного відеореєстратора поліцейського № 797409, вбачається, що 22 лютого 2025 року поліцейським було зупинено Романенка Я.Ю. під керуванням автомобіля «Kia Cerato» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та що позивач не заперечував факт вчинення правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, доводи та твердження сторони позивача щодо неправомірності спірної постанови та її невідповідності нормам чинного законодавства не спростовують правомірність винесення оскаржуваної постанови.
Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що даний позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити, оскільки відповідачем доведено належними доказами, що позивач порушив вимоги п. 2.3.в ПДР України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, яка є правомірною.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 139 КАС України, та враховуючи, що позовні вимоги залишенні судом без задоволення, приходить до висновку, що судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122, 247, 251, 283, 286, 294, 317, 317-1 КУпАП, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідачі: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Театральна, 10, ЄДРПОУ 40108672
Суддя: