Справа № 930/1472/25
Провадження № 3/930/572/25
18.07.2025 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М.
при секретарі Андрущак Л.П.,
з участю: особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від інспектора Гайсинського РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 , має посвідчення УБД ,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.05.2025 року о 13:20 в с-ще Ситківці по вулиці Жовтнева (Жовтневої Революції) 25.05.2025 в с. Ситківці керував автомобілем ВАЗ -21074 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права на керування повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху керування ТЗ особою, яка не має права керувати таким ТЗ.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , не заперечував обставини, викладених у протоколі, пояснив, що вину визнав та щиро розкаявся у скоєному.
Заслухавши пояснення учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами, згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами п.2.1.а Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Вказаних вимог ОСОБА_1 , не виконав, що підтверджується:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 342181 від 26.05.2025;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4755712 від 18.05.2025, згідно якої поліцейським було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП.
За таких обставин, факт порушення ОСОБА_1 , чинних Правил є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, який доведений належними та допустимими доказами, що зібрані у встановленому законом порядку. Відтак, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст. 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером не становить великої суспільної шкоди, не створило загрози життю та здоров'ю членам його сім'ї та не завдало жодних збитків. За таких обставин, притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням на нього штрафу, розмір якого більш ніж в 10 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, буде надто суворим видом адміністративного стягнення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що штраф як міра адміністративного стягнення, не повинен бути надмірно великим або не пропорційним до характеру правопорушення.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 висловив щирий жаль з приводу вчиненого та він безумовно засуджує таку свою поведінку.
Встановлені у цій справі обставини справи свідчать про те, що виховних та попереджувальних цілей можливо досягти без застосування засобів адміністративного впливу та із застосуванням ст. 22 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, тяжких наслідків від якого не наступило,всі обставини справи в їх сукупності; а також ту обставину, що головною метою адміністративної відповідальності є не лише сам факт накладення на правопорушника певного виду стягнення, а його виховання, формування у нього звички законослухняної поведінки, приходжу висновку про малозначність вчиненого правопорушення.
Дії ОСОБА_1 хоча і характеризуються певним ступенем суспільної небезпечності, але є такими, що не потребують застосування до нього заходів адміністративного впливу. Також суд враховує, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, отримав тяжке поранення, внаслідок якого втратив праве око, проходить тривале лікування, його рідний брат загинув на війні з рф, інший брат рахується зниклим безвісти, має водійське посвідчення категорії С (на керування вантажним автомобілем), однак не встиг відкрити категорію для керування легковим автомобілем.
З огляду на встановлені обставини, вважаю можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Керуючись статтями 22, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати правопорушення, скоєне ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП, малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись в силу ст.22 КУпАП усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Немирівський районний суд до Вінницького апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Науменко