Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 930/1711/25
Провадження № 1-кс/930/360/25
"23" липня 2025 р. м. Немирів
Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
ст. слідчого СВ ВП № 5 Вінницького РУП - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання Ст. слідчого СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з заступником керівника Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000209 від 21 липня 2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ,-
До ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 21.07.2025 надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Остапківці Вінницької області про те, що невідома особа 08.07.2025 шляхом вільного доступу проникнувши до будинку здійснила крадіжку належних їй грошових коштів в сумі 15000 гривень.
Відомості по даному факту 21.07.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Установлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Остапківці Вінницької області.
У свою чергу ОСОБА_6 при опитуванні розповів про обставини вчинення ним вказаної крадіжки грошових коштів належних ОСОБА_5 та добровільно видав працівникам поліції частину викрадених ним грошових коштів в сумі 3000 грн.
Вказані грошові кошти оглянуті та постановою слідчого визнані речовим доказом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто мають значення речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, грошові кошти в сумі 3000 гривень підлягають арешту, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України. Грошові кошти в сумі 3000 гривень одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З метою усунення можливостей приховування та знищення вказаного майна та враховуючи те, що грошові кошти в сумі 3000 гривень одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть містити на собі його сліди чи інші відомості, які можуть бути використанні як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні ст. слідчий СВ ВП № 5 Вінницького РУП ОСОБА_7 клопотання підтримав повністю, просить його задовольнити та накласти арешт на грошові кошти в сумі 3000 гривень, що були вилучені 21.07.2025 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ч.2 ст. 163 КПК вказане клопотання розглянуто без виклику осіб, у володінні і користуванні яких знаходились вищевказані речі з метою усунення можливостей їх приховування та знищення.
Заслухавши пояснення ст. слідчого СВ ВП № 5 Вінницького РУП, вивчивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов наступного:
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом чітко визначені підстави накладення арешту майна.
Зазначена слідчим мета застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження вказана як можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Слід відмітити, що відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності, та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, та що подане клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Відповідно до матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого від 21.07.2025 року, грошові кошти в сумі 3000 гривень, визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню № 12025020070000209 від 21 липня 2025.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на тимчасово вилучене майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.40,98,131,132,170-173 КПК України, слідчий суддя , -
Клопотання ст. слідчого СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 3000 гривень, що були вилучені 21.07.2025 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів, шляхом накладення заборони на їх використання та розпорядження.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1