Справа № 930/994/25
Провадження №3/930/395/25
19.06.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Примакової В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП,
за ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №668061 від 23.04.2025 гр. ОСОБА_1 23.04.2025 о 07:50 год. в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лексикою в сторону гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пошкодив заднє ліве скло його автомобіля ЗАЗ 1102 д.н.з НОМЕР_1 , червоного кольору, яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що 23.04.2025 зранку окроплював бур'ян на вулиці на узбіччі, почув, що летить якась машина. Він зробив зауваження водієві, на що той не відреагував. Потім відчув удар в ліву частину тіла. Скла в машині не вибивав, нецензурною лайкою не виражався, тільки зробив зауваження.
Адвокат Примакова В.В. просила закрити справу відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діїх складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , досліджених в судовому засіданні, встановлено, що 23.04.2025 він їхав в с.Мухівці. На вулиці Соборній він побачив жителя села, який оприскував узбіччя та почав махати в його строну махати руками, потім наздогнав його автомобіль та своєю рукою пошкодив заднє ліве скло автомобіля. Коли ОСОБА_2 зупинився, ОСОБА_1 почав виражатися в його сторону ненормативною лексикою.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_3 . На його вулиці раніше не було дороги, а зараз є дорога всипана, гравієм. Водій автомобіля ЗАЗ постійно їде на великій швидкості. В той день він також їхав, а ОСОБА_4 йшов йому на зустріч і показав водієві руками, «що ти робиш!». Потім він побачив, як автомобіль зачепив ОСОБА_5 і він відлетів від машини. Юра по машині не бив і нецензурною лайкою до ОСОБА_2 не виражався.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд звертає увагу, що суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол та яке ставиться в вину особі.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У вину ОСОБА_1 ставиться вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року визначено, що при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість) чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Тобто з суб'єктивної сторони хуліганство характеризується умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 03.07.2019 року справа №288/1158/16-к) зазначила таке: «15.За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями,ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 29.04.2025 о 07:50 в. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 та пошкодив заднє скло його автомобіля.
Проте, як встановлено в судовому засіданні, 29.04.2025 о 07:50 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_2 їхав по вулиці на великій швидкості та отримав зауваження з цього приводу від ОСОБА_1 .
Відтак встановлене свідчить про те, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися з хуліганських мотивів.
Також, cудом не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 виражався в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою та пошкодив заднє скло його автомобіля, оскільки пояснення потерпілого з даного приводу спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що саме ОСОБА_2 зачепив ОСОБА_1 автомобілем, що могло спричинити пошкодження скла автомобіля ЗАЗ та зазначив, що ОСОБА_1 ненормативної лексики до ОСОБА_2 не вживав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні дії, які згідно із ст.173 КУпАП становлять суб'єктивну сторону даного правопорушення і матеріалами справи такі дії ОСОБА_1 не підтверджені.
Згідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вони не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тому провадження слід закрити з підстав, що передбачені ч.1 п.1ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 173, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Є.Войницька