Справа № 128/2541/21
Іменем України
30 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження № 120210200500000156, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 cт. 121 КК України,
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні на підставі ст. 331 КПК України прокурор підтримав заявлене письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи тим, що строк дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_7 , спливає, однак судовий розгляд не може бути завершений до вказаної дати, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни чи скасування немає.
Потерпіла та її представник в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали, просили задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в задоволенні заявленого клопотання просили відмовити та змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він має стійкі соціальні зв'язки, батьків, а також дитину, всі докази знаходяться в матеріалах справи, а тому ОСОБА_7 не зможе їх спотворити. Обвинувачений ОСОБА_7 вважає, що всі вказані прокурором ризики є недоведеними і лише припущенням прокурора.
Вислухавши думку учасників судового засідання,оглянувши надані суду матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Судом встановлено, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчуєтьсята до вказаного часу судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершено.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
При вирішенні питання про продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України.
Попередніми ухвалами щодо запобіжного заходу, обраного ОСОБА_8 , судом було враховано як тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, тяжкість покарання, що загрожувала особі на час розгляду питання про продовження строку тримання під вартою, так і те, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховано дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що потягнув за собою смерть людини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На даному етапі судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не вбачається, встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, на даний час триває допит свідків, обвинувачений показів по справі ще не надавав.
Таким чином, для запобігання встановленим під час обрання запобіжного заходу ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання ОСОБА_7 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зважаючи також на відсутність даних про наявність перешкод для застосування обраного запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 27.09.2025 включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: