Постанова від 01.07.2025 по справі 916/3630/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3630/23(916/4576/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін до суду не з'явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 17.04.2025

у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючого), Поліщук Л.В., Таран С.В.

та на рішення Господарського суду Одеської області

від 22.01.2025

у складі судді Райчевої С.І.

у справі № 916/3630/23(916/4576/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення 20 913 096,68 грн

в межах справи № 916/3630/23

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 20 523 305,46 грн, 93 054,47 грн - 3% річних та 296 736,75 грн - інфляційних втрат.

2. Позивач посилається на неналежне виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором № 0280-09021 від 01.07.2019 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (зі змінами і доповненнями до нього), у частині оплати вартості наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії з травня 2024 року по серпень 2024 року, у зв'язку із чим, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість, розмір якої станом на дату звернення Позивача до суду складав 20 523 305,46 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 позов задоволено; стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" грошові кошти у розмірі 16 347 001,80 грн, з яких: 15 957 210,58 грн - основна заборгованість, 93 054,47 грн - 3 % річних та 296 736,75 грн - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 196 124,27 грн.

4. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у справі № 916/3630/23(916/4576/24) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у цій справі залишено без змін.

Рух касаційної скарги

6. 06.05.2025 ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 06.05.2025 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у справі № 916/3630/23(916/4576/24), сформована в системі "Електронний суд" 06.05.2025.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" у справі № 916/3630/23(916/4576/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025.

8. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 916/3630/23(916/4576/24) за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 06.05.2025 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 та призначено розгляд касаційної скарги на 01.07.2025 о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

9. Ухвалою Суду від 12.06.2025 задоволено клопотання представника ПрАТ "НЕК "Укренерго" - Шорстова О. Ю. про участь у судовому засіданні у справі № 916/3630/23(916/4576/24) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10. Ухвалою Суду від 30.06.2025 задоволено заяву представника ПрАТ "НЕК "Укренерго" - адвоката Тараненко Р. Ю. про участь у судовому засіданні у справі № 916/3630/23(916/4576/24) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "НЕК "Укренерго" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.01.2025 та постанову суду апеляційної інстанції від 17.04.2025 в частині стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" 93 054, 47 грн - 3% річних, 296 736,75 грн - інфляційних втрат та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, витрати по оплаті судового збору покласти на Відповідача.

12. Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

13.1. У зв'язку з несплатою Позивачем отриманих послуг з передачі електричної енергії, у Відповідача і виникла ситуація з несвоєчасною виплатою заборгованості за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. За таких обставин, оператор системи передачі не міг своєчасно розраховувати ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" виключно внаслідок недостатності коштів на рахунку передачі.

13.2. Скаржник зазначає, що законодавство забороняє Відповідачу оплачувати послуги (в цьому випадку Позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі.

13.3. Судами попередніх інстанції неправильно застосовано частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки відповідач не здійснював користування коштами, належними до сплати позивачу, відтак позовні вимоги по сплаті 3 % річних та інфляційних нарахувань є необґрунтованими, здійсненими без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

13.4. Вказує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Однак, ПрАТ НЕК "Укренерго" не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача.

13.5. Суди проігнорували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 щодо можливості зменшення загального розміру відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.

14. У судовому засіданні 01.07.2025 представники скаржника, які заявляли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, які було задоволено вказаними вище ухвалами суду (від 12.06.2025, 30.06.2025), не взяли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, причини неможливості взяти участь у судовому засіданні суду не повідомляли.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" у повному обсязі без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. Аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу полягають у наступному.

16.1. Суди правильно застосували положення Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та відповідних приписів ЦК України щодо обов'язку ПрАТ "НЕК "Укренерго" своєчасно та у повному обсязі оплатити надані Товариством послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

16.2. Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, а умовами Договору не передбачено залежність виконання даного зобов'язання від виконання інших зобов'язань Позивача та/або Відповідача.

16.3. Застосування судами попередніх інстанцій частини 2 статті 625 ЦК України щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірним, оскільки дані нарахування становлять мінімальні законодавчі гарантії захисту майнових прав кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду та рішеннями ЄСПЛ.

16.4. Відповідно до актуальної правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.04.2025 у справі № 924/503/24 вирішення питання щодо можливості зменшення розміру процентів річних належить до дискреційних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, які у даній справі на підставі оцінки наданих доказів та обставин обґрунтовано відмовили у зменшенні розміру нарахувань.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. 01.07.2019 між ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (правонаступником якого є ПрАТ "НЕК "Укренерго") було укладено Договір № 0280-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - Договір).

18. У зв'язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 24.01.2024 № 178 (далі - постанова НКРЕКП від 24.01.2024 № 178), згідно з якою викладено в новій редакції Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною" (із змінами), Сторони домовилися викласти Договір разом з додатками до нього у новій редакції, що додаються до Додаткової угоди № 8 та є її невід'ємною частиною.

19. Пунктами 4, 5 Додаткової угоди № 8 встановлено, що викладення Сторонами умов Договору в новій редакції не є припиненням первісного зобов'язання між Сторонами шляхом заміни новим зобов'язанням відповідно до статті 604 ЦК України та не змінює дату набрання чинності Договором. Умови додаткових угод до Договору, які не суперечать Договору в редакції цієї Додаткової угоди, залишаються без змін і Сторони підтверджують свої зобов'язання за ними. Згідно із частиною третьою статті 631 ЦК України умови даної Додаткової Угоди поширюються на взаємовідносини Сторін, які виникли з 26.01.2024.

20. Пунктом 1.1. Договору, у редакції Додаткової угоди №8, встановлено, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та із придбання послуги за механізмом ринкової премії, що надається суб'єктами господарювання, яким встановлено «зелений» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

21. Згідно п. 1.2. Договору, замовник сплачує Постачальнику послуг вартість наданих Послуг відповідно до умов цього Договору.

22. Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість та порядок оплати Послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді.

23. Згідно п.п. 1 п. 3.2. Договору постачальник послуг має право отримувати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості Послуги.

24. Відповідно до п.п. 1, 4 п. 3.3. Договору Замовник зобов'язаний приймати Послугу, яку надає Постачальник послуг за процедурою, визначеною Порядком та у повному обсязі здійснювати оплату вартості Послуги, розрахованої Постачальником послуг та затвердженої Регулятором.

25. Також у зв'язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641" від 26.07.2024 № 1381, згідно з якою затверджено Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг, Сторони домовилися викласти Договір разом з додатками до нього у новій редакції, що додаються до Додаткової угоди №9 до договору та є її невід'ємною частиною.

26. Пунктом 3, 4 Додаткової угоди № 9 встановлено, що викладення Сторонами умов Договору в новій редакції не є припиненням первісного зобов'язання між Сторонами шляхом заміни новим зобов'язанням відповідно до статті 604 ЦК України та не змінює дату набрання чинності Договором. Умови додаткових угод до Договору, які не суперечать Договору в редакції цієї Додаткової угоди, залишаються без змін і Сторони підтверджують свої зобов'язання за ними. Згідно із частиною 3 статті 631 ЦК України умови даної Додаткової угоди поширюються на взаємовідносини Сторін, які виникли з 31.07.2024.

27. Пунктом 1.1. Договору, у редакції Додаткової угоди № 9, встановлено, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

28. Згідно п. 1.2. Договору, Замовник сплачує Постачальнику послуг вартість наданих Послуг відповідно до умов цього Договору.

29. У відповідності до п. 2.1 Договору, вартість та порядок оплати Послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 року №2651.

30. Відповідно до п.п. 1 п. 3.2. Договору постачальник послуг має право отримувати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості Послуги.

31. Згідно п.п. 1, 4 п. 3.3. Договору Замовник зобов'язаний приймати Послугу, яку надає Постачальник послуг за процедурою, визначеною Порядком та у повному обсязі здійснювати оплату вартості Послуги, розрахованої Постачальником послуг та затвердженої Регулятором.

32. Відповідно до норм Порядку ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" направило ПрАТ "НЕК "Укренерго" наступні акти приймання-передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП:

- № 5 від 31.05.2024 за травень 2024 року на суму 10 650 048,53 грн.;

- № 6 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 8 902 286,98 грн.;

- № 7 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 7 475 250,23 грн.;

- № 8 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 7 215 277,69 грн.

33. Згідно наданих Актів Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 34 242 863,43 грн.

34. ПрАТ "НЕК "Укренерго" підписало вищезазначені акти приймання-передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", що підтверджується доданими до цієї позовної заяви Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

35. Станом на дату звернення Позивача до суду із позовною заявою, Відповідач частково оплатив надані Позивачем послуг за Договором № 0280-09021 від 01.07.2019 у сумі 13 719 557,97 грн, а саме:

1) За надані послуги у травні 2024 року Відповідачем було сплачено 6 330 308,89 грн (згідно платіжних інструкцій № ПУП003483 від 28.06.2024 та №ПУП005840 від 24.09.2024), залишок заборгованості - 4 319 739,64 грн;

2) За надані послуги у червні 2024 року 4 451 143, 49 грн (згідно платіжних інструкцій №ПУП004656 від 06.08.2024 та №ПУП005305 від 06.08.2024), залишок заборгованості - 4 451 143, 49 грн;

3) За надані послуги у липні 2024 року - 1 495 050, 05 грн (згідно платіжної інструкції №ПУП005324 від 06.08.2024), залишок заборгованості - 5 980 200,18грн;

4) За надані послуги у серпні 2024 року - 1 443 055,54 грн (згідно платіжної інструкції №ПУП005980 від 07.10.2024), залишок заборгованості - 5 772 222,15 грн.

36. Станом на дату звернення Позивача до суду розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором №0280-09021 від 01.07.2019 складав 20 523 305,46 грн.

37. Під час розгляду справи судом першої інстанції, Відповідачем здійснено оплату залишку заборгованості за Договором №0280-09021 від 01.07.2019 за травень 2024 року у сумі 4 319 739,64 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями, а саме:

- ПУП006102 від 22.10.2024 на суму 1 890 302,70 грн;

- ПУП006137 від 24.10.2024 на суму 262 399, 28 грн;

- ПУП006899 від 13.11.2024 на суму 1 055 172,22 грн;

- ПУП007290 від 28.11.2024 на суму 1 111 865,44 грн.

38. Також, Відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості за надані Позивачем Послуги у червні 2024 року на суму 246 355,24 грн., на підтвердження чого суду надано платіжні інструкції №ПУП007853 від 25.12.2024 на суму 146 371,74 грн та № ПУП007978 від 30.12.2024 на суму 100 037,50 грн.

39. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2024 провадження у справі №916/3630/23(916/4576/24) у частині позовних вимог ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості за надані послуги із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 за Договором №0280-09021 від 01.07.2019 у розмірі 4 319 739, 64 грн закрито.

40. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 провадження у справі № 916/3630/23(916/4576/24) у частині позовних вимог ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості за надані послуги із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 за Договором №0280-09021 від 01.07.2019 у розмірі 246 355,24 грн закрито.

Позиція Верховного Суду

41. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

42. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

43. Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

44. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

45. Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

46. Згідно вимог статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

47. У справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання зобов'язань за договором позивач у спірний період здійснив надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії відповідачу, які прийняті останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг за вказаний період.

48. Згідно наданих Актів Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 34 242 863,43 грн.

49. Оскільки станом на дату звернення Позивача до суду із позовною заявою, Відповідач частково оплатив надані Позивачем послуги за Договором №0280-09021 від 01.07.2019 у сумі 13 719 557,97 грн, суд першої інстанції встановив, що розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором №0280-09021 від 01.07.2019 складав 20 523 305,46 грн.

50. В той же час, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач додатково сплатив основну заборгованість у сумі 4 566 094,88 грн, у зв'язку з чим, суд першої інстанції закрив провадження у даній частині у зв'язку з відсутністю предмета позову.

51. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума непогашеної заборгованості за Договором № 0280-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період травень-серпень 2024 року становить 15 957 210,58 грн, відтак, дійшли висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

52. Скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав, визначених у касаційній скарзі, в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

53. Щодо стягнення судами попередніх інстанцій 93 054,47 грн - 3% річних та 296 736,75 грн - інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

54. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

55. При цьому застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

56. Стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

57. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

58. Отже, право вимоги сплати суми інфляційних втрат та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

59. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не оплатив послуги надані позивачем, у строк, установлений умовами договору, тому допустив порушення зобов'язання. До того ж судами встановлено, що сторонами підписані акти приймання наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

61. Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

62. Як було зазначено вище, положеннями статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

63. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

64. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

65. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.

66. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

67. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

68. Наведеним спростовуються аргументи касаційної скарги вказані у п. 13.3., 13.4. постанови.

69. З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати заборгованості за Договором № 0280-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період травень-серпень 2024 року, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно було нараховано на суму простроченої заборгованості відсотки річних та інфляційні втрати.

70. Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним. Відтак, дійшли висновку, що позов в частині стягнення 3% річних у сумі 93 054,47 грн та інфляційних втрат у 296 736,75 грн підлягає задоволенню.

71. Аргументи касаційної скарги наведені у пункті 13.1. постанови колегія суддів вважає необґрунтованими враховуючи наступне.

71.1. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що порушення Позивачем платіжної дисципліни за іншими зобов'язаннями, відмінними від тих, що врегульовані даним Договором, призвело до затримки виконання Відповідачем обов'язку стосовно оплати наданих Послуг за цим Договором, а тому є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що умовами Договору №0280-09021 від 01.07.2019 та положеннями" не закріплено, що виконання зобов'язань Відповідача за вказаним Договором ставиться у залежність від виконання (не виконання) інших зобов'язань Позивача перед Відповідачем, не врегульованих цим Договором.

71.2. Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Отже, у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (статті 607 ЦК України) або на відсутність вини (стаття 614, 617 ЦК України чи статті 218 ГК України) (аналогічний висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 910/18566/21, від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 27.03.2024 у справі № 910/7717/23).

72. Щодо аргументів касаційної скарги, наведених у п. 13.5. постанови про ігнорування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі 902/417/18 щодо можливості зменшення судом процентів річних колегія суддів зазначає наступне.

72.1. Враховуючи запроваджені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 критерії оцінки подібності правовідносин, колегія суддів відхиляє посилання позивача на правові висновки, викладені у наведених ним постановах, зважаючи на таке.

72.2. У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (на яку посилається скаржник), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.

72.3. У наведеній справі Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 904/3177/20, Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 910/2440/23, Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 915/534/22).

72.4. Вирішуючи питання щодо зменшення розміру відсотків річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду врахувала фактичні обставини справи № 902/417/18, які на переконання суду мали юридичне значення для такого зменшення.

72.5. Зокрема, у цій справі № 902/417/18 (на яку посилається скаржник), суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

72.6. Водночас у справі, що розглядається № 916/3630/23(916/4576/24) суди стягнули 3 % процентів річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість компенсації майнових втрат кредитора.

72.7. Крім того, вирішення питання підстав для зменшення судом розміру відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, які у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) мають індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшуються такі проценти), обумовлений встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах та визначається судом у межах дискреційних повноважень, які водночас мають досліджуватися та оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

72.8. Водночас суд касаційної інстанції в силу вимог частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72.9. Між тим встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

72.10. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18).

72.11. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

73. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

74. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у справі № 916/3630/23(916/4576/24) в частині стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" 93 054, 47 грн - 3 % річних, 296 736,75 грн - інфляційних втрат прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.

76. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 06.05.2025 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та на рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у справі № 916/3630/23(916/4576/24) в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" 93 054, 47 грн - 3 % річних, 296 736,75 грн - інфляційних втрат залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2025 у справі № 916/3630/23(916/4576/24) в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" 93 054, 47 грн - 3 % річних, 296 736,75 грн - інфляційних втрат залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк