28 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3197/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2025
(суддя Деркач Т. Г.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025
(головуючий - Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Принцевська Н. М.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аудит";
2) ОСОБА_2 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на відповідача: ОСОБА_3
про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння
1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аудит" (далі - Товариство) та ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 30.01.2024 (далі - договір), укладеного між ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 25.08.2023, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Руденко Г. О., зареєстрованої в реєстрі за № 835 та громадянином України ОСОБА_2 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті становить 150 000 грн.
2. 13.01.2025 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025.
3. 05.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
5. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
7. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
8. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
9. Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).
11. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
12. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
13. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
14. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
15. У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Проте касаційна скарга не містить зазначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування.
16. З огляду на зазначене, скаржниці необхідно чітко визначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та навести відповідне їх обґрунтування, зазначивши чітко норми права, які скаржниця вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували та/або порушили, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
17. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
18. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 916/3197/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;
- касаційну скаргу та уточнену її редакцію, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова