29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"29" липня 2025 р. Справа № 924/536/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Цимбалістого Володимира Івановича, м. Кам'янець- Подільський
до Управління гуманітарної політики Кам'янець- Подільської міської ради, м. Кам'янець- Подільський
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача: Цимбалістий В.І.,
Безносюк О.О. згідно ордеру,
від відповідача: не з'явився
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір про здійснення технічного нагляду від 08.10.2019 року №37-19 з моменту його вчинення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що укладаючи договір про здійснення технічного нагляду відповідач заздалегідь передбачав настання негативних наслідків, в частині неможливості виконання господарського зобов'язання по оплаті виконаних робіт, що є недотриманням вимог ч.1,5 ст.626, ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає, що метою укладання зазначеного договору не було настання реальних наслідків, передбачених договірними зобов'язаннями, а лише оформлення дозволу в Державній архітектурно - будівельній інспекції на початок виконання будівельних робіт, у відповідності до п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.11.2011 №466. Крім того відповідачем не дотримано норм ч.1 ст.10 Закону України «Про здійснення закупівель» в частині не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про закупівлю, а саме: договору про закупівлю робіт з технічного нагляду від 08.10.2019 №922. Також бюджетні асигнування по договору не зареєстровані, що унеможливлює виконання відповідачем зобов'язання згідно п.п.3.1- 3.2. договору.
У відповіді на відзив (від 26.06.25) позивач зазначає, що на момент укладення договору про здійснення технічного нагляду від 08.10.2019 року №37-19, відповідач об'єктивно усвідомлював про неможливість його виконання в частині взяття відповідних бюджетних та фінансових зобов'язань, в зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань за відповідною бюджетною програмою, чим ввів в оману позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, сформованому в системі «Електронний суд» 17.06.25, просить відмовити в позові, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Звертає увагу, на те що технічний нагляд позивачем проведено за згодою сторін в частині технології виконання робіт до відповідності проекту. Відповідач стверджує, що даний факт підтверджується Довідкою збору інформації, проведеного в Департаменті гуманітарної політики Кам'янець-Подільської міської ради у межах державного фінансового аудиту виконання Управлінням регіонального розвитку та будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації бюджетної програми за КПКВК 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку» за період з 01.01.2018 по 30.06.2020 року, проведеною Західним офісом Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 27.11.2020 року.
Відповідач вважає, що позивач обрав неефективний спосіб захисту права у вигляді вимоги про визнання недійсним договору при умові, що він був позивачем виконаний частково без одночасного заявлення вимоги про застосування наслідків, а тому є самостійною підставою для відмови в позові. Крім того, звертає увагу, що за захистом порушеного права позивач звернувся поза межами строку позовної давності, що також зумовлює залишення позову без задоволення.
Повноважні представники позивача в судовому засідання вимоги позову підтримали, наполягали на його задоволенні.
Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив. Згідно з протоколом судового засідання 16.07.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11:00 год. 29 липня 2025 року. Присутній представник відповідача (Кудла І.А.) ознайомлений про день та час розгляду справи.
Отже, відповідач про дату, час та місце розгляду справи по суті належним чином повідомлений.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
08.10.2019 між Департаментом гуманітарної політики Кам'янець- Подільської міської ради (замовник) в особі директора департаменту Куземи А.Л. та фізичною особою-підприємцем Цимбалістим В.І (виконавець) укладено договір № 37-19 про здійснення технічного нагляду.
Відповідно до п. 1 договору замовник доручає і зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування, а виконавець зобов'язується здійснювати своїми силами і засобами технічний нагляд за роботами по об'єкту: «Капітальний ремонт міського стадіону ім. Г.А. Тонкочеєва по пр. Грушевського, 29 м. Кам'янця- Подільського Хмельницької області)» (код ДК 021-2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (надалі - об'єкт технагляду).
Згідно з п. 2.1 договору замовник в строк не пізніше 5 робочих днів після підписання даного договору надає виконавцю наступні документи: затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію в повному об'ємі та копію державної експертизи ( при необхідності), копію договору підряду, копію договору авторського нагляду ( при наявності), а також надає інші, необхідні для своєчасного і якісного здійснення виконавцем технічного нагляду, документи та інформацію щодо об'єкта технагляду.
Сума договору складає 187 130,00 грн. без ПДВ ( п.3.1. договору).
Відповідно до п. 3.1.1. договору розмір бюджетних асигнувань, в межах яких буде здійснений технічний нагляд в 2019 році становить 51 514,00 гривень в тому числі:
-45508,00 грн. - кошти з державного фонду регіонального розвитку;
- 6006,00 гривень - співфінансування з місцевого бюджету.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що замовник проводить оплату за здійснення технічного нагляду виконавця поетапно, на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін. При цьому замовник сплачує виконавцю кошти в розмірі 1,875% від кошторисної вартості будівельних робіт та загальної вартості виконаних
будівельних та монтажних робіт згідно КБ-2В та КБ-3.
Згідно з п. 3.3. договору акти виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання замовнику. Строк оплати - після підписання сторонами акту.
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021р., але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.5.1. договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
20.05.2025 представником позивача (адвокат Калибаня В.В.) направлено адвокатський запит до Кам'янець- Подільського управління Державної казначейської служби України про надання інформації щодо реєстрації бюджетного та фінансового зобов'язання Департаментом гуманітарної політики Кам'янець-Подільської міської ради за договором №37-19 від 08.10.2019 про здійснення технічного нагляду.
Листом від 21.05.25 №05-06-06/75 Кам'янець-Подільське УДКСУ Хмельницької області повідомило, що протягом 2019 року розпорядником бюджетних коштів Департаментом гуманітарної політики Кам'янець- Подільської міської ради не подавалися на реєстрацію договір №37-19 від 08.10.2019 про здійснення технічного нагляду.
21.05.2025 представником позивача (адвокат Калибаня В.В.) направлено адвокатський запит до управління гуманітарної політики Кам'янець- Подільської міської ради про надання інформації: чи укладався Департаментом гуманітарної політики Кам'янець- Подільської міської ради договір №37-19 від 08.10.2019 про здійснення технічного нагляду; чи була оприлюднена інформації про здійснення закупівлі за договором у відповідності до ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»; чи були зареєстровані в органі Державного казначейства бюджетні та фінансові зобов'язання за договором.
Листом від 22.05.25 №493/01-11 управління гуманітарної політики Кам'янець-Подільської міської ради повідомило, що між департаментом гуманітарної політики Кам'янець- Подільської міської ради та ФОП Цимбалістим В.І. було укладено договір№37-19 від 08.10.2019; інформація про здійснення закупівлі за договором не була оприлюднена; юридичні та фінансові зобов'язання за договором департаментом не були зареєстровані в органі Державного казначейства в зв'язку з відсутністю коштів.
Матеріали справи містять довідку збору інформації, проведеного в Департаменті гуманітарної політики Кам'янець-Подільської міської ради у межах державного фінансового аудиту виконання Управлінням регіонального розвитку та будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації бюджетної програми за КПКВК 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку» за період з 01.01.2018 по 30.06.2020 року, проведеною Західним офісом Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 27.11.2020 року.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, та яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.
У постанові від 25.07.2023 у справі № 920/473/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Така правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
Аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
При цьому, якщо у позові не заявлено вимоги про застосування двосторонньої реституції, суд має розглянути питання щодо ефективності способу захисту в цілому, і якщо проведення двосторонньої реституції не відновить права позивача, а погіршить його становище, або взагалі є неможливим, то це є підставою для відмови у задоволення позову про визнання договору недійсним, адже невідворотнім наслідком такого задоволення є двостороння реституція (постанова Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №904/1907/15).
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України. Аналогічні висновки сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення ФОП Цимбалістим В.І. з позовом про визнання недійсним договору про здійснення технічного нагляду без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторних робіт, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості робіт чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21.
Ні у позовній заяві, ні в судовому засіданні позивачем не наведено жодних доказів, які б визначали характер порушеного права та відповідно підтверджували ефективність обраного способу захисту порушених прав.
Отже, за встановлених у цій справі обставин, заявлена вимога про визнання недійсним договору про здійснення технічного нагляду від 08.10.2019 року №37-19 з моменту його вчинення є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права, що є підставою для відмови в позові.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).
Клопотання відповідача стосовно пропущення строку позовної давності судом не вирішується з огляду на відмову у позові з інших підстав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом враховується та обставина, що позивач, в силу інвалідності, звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 30.07.2025 року.
Віддрук. 2 прим. (надіслати реком. з повід. про вруч.): 1 - до справи; 2- позивачу ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідачу надіслати рішення до кабінету ЕС.