30.07.2025м. СумиСправа № 920/1414/24(755/21551/24)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/1414/24 (755/21551/24)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНФОРС» (01042, м.Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ 41717584)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 157 499,99 грн,
Справа розглядається без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНФОРС» звернулося до Дніпровського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором №1261527 від 26.01.2024 у розмірі 157 499,99 грн, з яких: 24 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 120 000,00 грн - нараховані проценти та 12 500,00 грн - неустойки (штраф), а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.12.2024 позовну заяву ТОВ “ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 04.02.2025 направлено матеріали позовної заяви ТОВ “ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання на 28.04.2025.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.04.2025 задоволено клопотання представника позивача про передання справи до Господарського суду Сумської області; цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Господарського суду Сумської області, на розгляді якого перебуває справа № 920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.05.2025 справу № 920/1414/24 (755/21551/24) призначено судді Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.05.2025 постановлено прийняти матеріали справи №920/1414/24 (755/21551/24); справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 920/1414/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , в окремому позовному провадженні. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статей 165, 251 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
Ухвала від 30.05.2025 про відкриття провадження у справі, що була надіслана відповідачу у її електронний кабінет, доставлена 30.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
26.01.2024 між первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (позичальник, боржник) за допомогою веб - сайту (www.selfiecredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно - комунікаційних систем первісного кредитора, в рамках якого останній реалізує технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобі і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений кредитний договір № 1261527.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, відповідачеві 26.01.2024 було надано одноразовий ідентифікатор Х299, для підписання кредитного договору № 1261527 від 26.01.2024.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: Сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 грн; строк кредиту (строк дії договору) 350 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів; стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 кредитного договору; знижена процентна ставка становить 1,25 % в день та застосовується у випадку, якщо позичальник, як учасник програми лояльності первісного кредитора, до 20.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.
Первісний кредитор (через партнера ТОВ «ПЕЙТЕК», з яким укладено договір № 03052022-1 від 03.05.2022 про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку) виплатив відповідачеві кредитні кошти в розмірі 25 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 , вказаний відповідачем в особистому кабінеті ІКС первісного кредитора, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» №20241030-14 від 30.10.2024 про перерахування кредитних коштів від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», що підтверджується листом про перерахування кредитних коштів.
Отже, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
В подальшому відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536. 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит первісному кредитору, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед первісним кредитором за кредитним договором.
Починаючи з 22.04.2024 здійснювалось нарахування неустойки (штрафу) за прострочення щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, укладеним 24.01.2024 відповідно до внесених Законом № 3498-IX змін.
Станом на 30.08.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1261527 від 26.01.2024 становить 157 499,99 грн, з яких: 24 999,99 грн - заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту); 120 000,00 грн - нараховані проценти; 12 500,00 грн - неустойка (штраф).
30.08.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № 43979069-01.
Відповідно до положень договору факторингу: фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт зобов'язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за яким настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог, сформованого станом на дату звернення до суду (додаток №1 до договору факторингу), TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором № 1261527 від 26.01.2024 на загальну суму 157 499,99 грн.
Про відступленням на користь ТОВ «ФІНФОРС» прав грошової вимоги за кредитним договором TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» повідомило відповідача шляхом направлення 30.08.2024 на електронну адресу позичальника електронного листа та шляхом розміщення в ІКС первісного кредитора такого повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором.
ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало сум заборгованості за кредитним договором відносно відповідача, сума боргу є незмінною з моменту укладення договору факторингу.
Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 1261527 від 26.01.2024 року перед ТОВ «ФІНФОРС» не сплачена і становить 157 499,99 грн, з яких: 24 999,99 грн - тіло кредиту, 120 000,00 грн - нараховані проценти та неустойка (штраф) - 12 500,00 грн.
Таким чином, у порушення кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Разом з тим, на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Письмовими матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача за кредитним договором та договором факторингу склала 157 499,99 грн, з яких: 24 999,99 грн - тіло кредиту, 120 000,00 грн - нараховані проценти та неустойка (штраф) - 12 500,00 грн.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)
Таким чином, ТОВ «ФІНФОРС» набувши статусу нового кредитора у кредитному договорі № 1261527 від 26.01.2024 року отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної у неї заборгованості за вказаним договором.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 157 499,99 грн, з яких: 24 999,99 грн - тіло кредиту, 120 000,00 грн - нараховані проценти та неустойка (штраф) - 12 500,00 грн правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України “Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Зі змісту ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Судом встановлено, що 11.03.2024 між ТОВ «ФІНФОРС» (Клієнт) та адвокатом Кеню Денисом Васильовичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги.
08.11.2024 між ТОВ «ФІНФОРС» (Клієнт) та адвокатом Кеню Денисом Васильовичем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024.
Також 28.10.2024 між ТОВ «ФІНФОРС» (Клієнт) та адвокатом Кеню Денисом Васильовичем підписано додаток №62 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024, та договір від 08.11.2024 про внесення змін до додатку №62 від 28.10.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024.
22.11.2024 ТОВ «ФІНФОРС» та адвокатом Кеню Денисом Васильовичем підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024 та додатком №62 до договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 11.03.2024, якими сторони підтвердили, що адвокат надає Клієнту наступні послуги: консультація (усна) 1000,00 грн, вивчення проблеми, аналіз законодавства та судової практики вартістю 4000,00 грн, підготовка заяв по суті (позовна заява з додатками) вартістю 9000,00 грн, підготовка процесуальних документів (клопотання про розгляд справи без участі позивача, клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про витребування доказів) вартістю 1000,00. Загальна сума 15 000,00 грн.
В матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФІНФОРС» адвокатом Кеню Денисом Васильовичем, Серія АІ № 1761188 від 05.12.2024.
У позовній заяві позивач одночасно зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу складає 15000,00 грн, та просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.
Також позивачем до позовної заяви додано докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, а саме договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024, додаткова угода про внесення змін до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024, додаток №62 від 28.10.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги №б/н від 11.03.2024 та додатком №62 від 28.10.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024, договір від 08.11.2024 про внесення змін до додатку №62 від 28.10.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024.
Відповідно до платіжної інструкції №4620 від 08.11.2024 ТОВ «ФІНФОРС» сплатило адвокату Кеню Д.В. за послуги адвоката по договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 11.03.2024 та додатку №62 від 28.10.2024 до договору на суму 15 000,00 грн.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на правову допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у сумі 15 000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у акті приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2024 за договором про надання професійної правничої допомоги №б/н від 11.03.2024 та додатком №62 від 28.10.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 11.03.2024, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 2 000,00 грн. В іншій частині підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Мури Христини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНФОРС» (01042, м.Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ 41717584) заборгованість у загальній сумі 157 499,99 грн (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн 99 коп.), з яких: 24 999,99 грн (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн 99 коп.) заборгованість за тілом кредиту, 120 000,00 грн (сто двадцять тисяч грн 00 коп.) нараховані проценти, 12 500,00 грн (дванадцять тисяч п'ятсот грн 00 коп.) неустойка (штраф); 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) витрат зі сплати судового збору; 2 000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.) витрат на правову допомогу.
3. В іншій частині - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повне рішення підписано 30.07.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко