адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,
адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,
тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
15.07.2025 м. Полтава Справа № 917/17/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (вх. № 8512 від 26.06.2025) про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Полтавської області від 07.04.2025 по справі № 917/765/25
за позовом Споживчого товариства "ОН и К", код ЄДРПОУ 21052716, вул. Шевченка, 31,м. Полтава, Полтавська область, 36039
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", код ЄДРПОУ 32498133, вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130
про стягнення 203 521,52 грн,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання;
постановив зазначену ухвалу про таке
1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.03.2025 у справі № 917/17/25 позовні вимоги Споживчого товариства "ОН и К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на користь Споживчого товариства "ОН и К" 203 521,52 грн, що включає в себе 120 000,00 грн боргу по орендній платі та 83 521,52 грн компенсації за комунальні послуги, а також відшкодування судового збору на суму 3052,83 грн.
2. На виконання вказаного рішення суд видав наказ від 07.04.2025 у справі 917/17/25.
3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 917/17/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на рішення суду повернуто заявнику.
4. На адресу господарського суду 26.06.2025 надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" відповідно до якої Боржник просить визнати виданий наказ від 07.04.2025 у справі 917/17/25 такими, що не підлягає виконанню.
5. Заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, обґрунтована тим, що наказ на примусове виконання судового рішення у справі був виданий 07.04.2025, в той час як 07.04.2025 Боржник ще мав право подати апеляційну скаргу на судове рішення, оскільки останній день на подання апеляційної скарги у справі припадав на вихідний день.
6. Стягувач будь-яких пояснень з приводу поданої заяви суду не надав.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ
7. Частинами 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено право боржника звернутись до суду, який видав наказ, із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
8. Предметом розгляду справи за поданою заявою є визнання виконавчого документу таким, що не підлягають виконанню у зв'язку з тим, що останній був виданий помилково.
9. За наведених обставин, для вирішення заявлених вимог Боржника господарському суду необхідно встановити обставини видачі виконавчого документу.
10. Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
11. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
12. Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
13. У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст.1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати, а держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
14. Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя. Порядок та умови виконання судових рішень встановлюються законами.
15. Втім, однією з основних засад господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (ст. 2 ГПК України).
16. Видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню) є процесуально-правовою підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки суперечить визначеній засаді господарського судочинства.
17. За наведених обставин суд зазначає, що видача судового наказу 07.04.2025 була помилковою, оскільки станом на 07.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" мало можливість скористатися правом на подання апеляційної скарги на судове рішення в межах встановлених процесуальним законодавством строків, так як останній день на подання апеляційної скарги припав на вихідний день (06.04.2025).
З матеріалів справи вбачається, що таке право фактично було реалізоване Боржником шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду саме 07.04.2025.
18. За наведених обставин суд констатує, що наказ на примусове виконання рішення суду у справі 917/17/25 був виданий передчасно 07.04.2025 - за день до набрання судовим рішенням законної сили.
19. Враховуючи зазначене, заява Боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольняється судом.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Полтавської області від 07.04.2025 у справі 917/17/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на користь Споживчого товариства "ОН и К» 203 521,52 грн, що включає в себе 120 000,00 грн боргу по орендній платі та 83 521,52 грн компенсації за комунальні послуги, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3052,83 грн.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Юлія БАЙДУЖ