79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.07.2025 Справа № 914/1321/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник, розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» про ухвалення додаткового рішення
у справі: № 914/1321/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс», м. Львів;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття», м. Київ;
про стягнення заборгованості. Ціна позову - 100 617,40 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Римець Христина Богданівна (в режимі відеоконференції).
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» про стягнення заборгованості в сумі 100 617,40 грн.
15.07.2025 суд задовольнив заяву позивача та закрив провадження у справі №914/1321/25.
У позовній заяві позивач зазначав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн, а у судовому засіданні 15.07.2025 просив суд розподілити понесені судові витрати.
21.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, сформована у підсистемі «Електронний суд» 20.07.2025.
Ухвалою суду від 22.07.2025 суд призначив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення на 30.07.2025.
22.07.2025 відповідач подав до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
23.07.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні з розгляду заяви в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 30.07.2025 в режимі відеоконференцзв'язку взяв участь представник відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у спосіб доставки ухвали суду від 22.07.2025 до електронного кабінету сторони у підсистемі «Електронний суд».
30.07.2025 суд розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення по суті та за наслідком розгляду зазначає таке.
Представництво інтересів позивача у справі здійснював адвокат Стасишин Роман Миронович, керівник Адвокатського об'єднання «Справедливість», на підставі ордеру серії ВС №1363997 від 25.04.2025.
Позивач подав заяву разом із доказами на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у визначений в ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Так, позивач просить суд здійснити розподіл понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000, 00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно положень ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення здійснених ним у справі витрат з відповідача.
Розглядаючи заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач разом із заявою від 20.07.2025 про ухвалення додаткового рішення долучив договір №24 - 05/1 про надання правової допомоги від 25.04.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» та Адвокатським об'єднанням «Справедливість».
Умовами п. 4.1. договору погоджено, що отримання винагороди адвокатського об'єднання за надання правової допомоги визначається в замовленні до договору.
При визначенні розміру вартості послуг враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково - теоретична підготовка та репутація адвоката (п. 4.2. договору).
Види правової допомоги та її остаточна вартість визначаються сторонами за результатами кожного замовлення та фіксуються в актах про надані послуги (п. 4.3. договору).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» та Адвокатським об'єднанням «Справедливість» складено та підписано акти про надання правової допомоги згідно договору №24-05/1 про надання правової допомоги від 25.04.2025 на загальну суму 19 000, 00 грн, зокрема:
- 28.04.2024 на суму 15 000, 00 грн (про надані послуги з підготовки позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» про стягнення заборгованості в сумі 100 617,40 грн);
- 03.06.2025 на суму 2 000, 00 грн (про надані послуги з участі 20.05.2025 в судовому засіданні у справі);
- 16.07.2025 на суму 2 000, 00 грн (про надані послуги з участі 15.07.2025 в судовому засіданні у справі).
Позивач здійснив оплату вартості наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги у загальному розмірі 19 000, 00 грн, що підтверджується долученою випискою по рахунку позивача за період 28.04.2025 - 16.07.2025.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ч. 5 і 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечив заявлені до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу зазначивши, що заявлена сума в розмірі 19 000, 00 грн не відповідає критерію співмірності, зокрема з огляду на те, що:
1) справа № 914/1321/25 не є складною для представника позивача (стягнення заборгованості), тому не вимагала від адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, значних професійних зусиль для належного представництва інтересів позивача у справі;
2) ціна позову у справі № 914/1321/25 - 100 617,40 грн, тобто фактично справа малозначна;
3) підготовка позовної заяви у спорі, що виник між сторонами, не потребувала тривалого часу для аналізу договору, первинних документів, а у договорі про правову допомогу та актах взагалі відсутні будь-які розрахунки щодо кількості витраченого часу, вартості послуг тощо;
4) позивачем не здійснювалося розрахунків будь-яких штрафних санкцій, виключно здійснювалося стягнення суми заборгованості;
5) відповідачем не заперечувався факт невиконання грошових зобов'зань перед позивачем, а до судового засідання по розгляду справи по суті відповідачем було погашено заборгованість у повному обсязі;
6) участь представника позивача у судових засіданнях і компенсація витрат у розмірі 4 000, 00 грн є необґрунтовано, оскільки в судових засіданнях представник позивача не висвітлював жодної правової позиції по суті спору, а відповідач не надавав жодних заперечень;
7) доказів того, що представником позивача здійснювались будь-які дії щодо збирання доказів для підготовки до складання позову та інших документів акт приймання-передачі наданих послуг не містить;
8) вартість послуг є завищеною;
9) представником позивача також не надано розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, пов'язаної із супроводженням ведення справи № 914/1321/25 в суді.
Окрім того, відповідач зауважує, що із договору № 24-05/1 про надання правової допомоги № 24-05/1 від 25 квітня 2025 року від 28.04.2025 неможливо визначити чи гонорар встановлений у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Відповідно до погоджених у договорі про надання правової допомоги умов отримання винагороди повинно було бути зафіксоване у замовленнях до договору (п.4.1), однак жодних замовлень представником позивача не надано для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу).
Крім того, відповідач зауважує, що строк дії договору до 02.02.2025, отже фактично представник позивача не мав процесуальних повноважень на представництво позивача у судовому провадженні, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви.
Надаючи оцінку заявленому позивачем до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що справа розглядалась у порядку загального позовного провадження, натомість ціна позову складала 100 617,40 грн, тобто не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за цим критерієм могла бути віднесена до категорії малозначних. Додаткових нарахувань інфляції, 3 % річних та пені Позивач не здійснював.
Суд враховує, що всупереч визначеному позивачем та представником позивача у договорі про надання правової допомоги у п. 4.1. умови про визначення винагороди адвокатського об'єднання за надання правової допомоги в замовленні до договору, до справи не було долучено відповідного замовлення.
Натомість з долучених до справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (актів про надання правової допомоги) суд встановив, що надані адвокатом послуги з професійної допомоги прийнято позивачем без зауважень, тому суд не ставить під сумнів погодження адвокатом та клієнтом обсягу та вартості наданих позивачем послуг.
Щодо зазначення у договорі про надання правової допомоги строку дії до 02.02.2025 суд зазначає, що оскільки такий договір було укладено 25.04.2025 суд вважає, що у п. 5.1. договору про надання правової допомоги № 24-05/1 від 25 квітня 2025 року сторонами допущено описку, що не впливає на чинність такого договору.
Крім того, суд вважає безпідставними зауваження відповідача щодо необґрунтованого заявлення позивачем до відшкодування 4 000, 00 грн витрат за участь у двох судових засіданнях.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій поставі у справі №9901/459/21 від 18.01.2024 зазначила, що стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні - це не лише формальна присутність у ньому. Правнича допомога адвоката також супроводжується його підготовкою до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередньою участю в судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункт 269). Подібні висновки містяться зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, 14.06.2021 у справі № 826/13244/16.
Суд враховує поведінку відповідача у процесі розгляду справи, який підстав позову не заперечив, суму боргу, про стягнення якого виник спір, сплатив, додаткових доказів на спростування заявлених позовних вимог не подав. Провадження у справі було закрито за заявою позивача у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд також враховує викладені відповідачем у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу доводи щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є частково співмірними зі складністю справи, процесом її розгляду та суттю виконаної роботи.
З урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині додаткового рішення суд доходить висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума витрат на правову допомогу частково відповідає критеріям фактичності, реальності, розумності, обґрунтованості та необхідності в межах справи, що розглядалась судом.
Тому суд вважає за доцільне з урахуванням заперечень відповідача щодо неспівмірності на непропорційності судових витрат позивача, зменшити заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу на 25 %.
Враховуючи зазначене, заява позивача підлягає частковому задоволенню, а понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем у розмірі 14 250, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 170, 221, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» у справі № 914/1321/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» (01140, місто Київ, вул.Бастіонна, будинок 14-А, офіс 42, ідентифікаційний код 44833129) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Укрресурс» (79013, Львівська обл., місто Львів, вулиця Котляревського, будинок 35, квартира 11, ідентифікаційний код 38057032) 14 250, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складене 30.07.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.