79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
25.07.2025 Справа № 914/1500/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №914/1500/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент», м. Львів,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку«Наукова 50», м. Львів,
про: стягнення заборгованості в розмірі 21 667,88 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50» про стягнення заборгованості в розмірі 21 667,88 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №779/2019-ТПВ про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів внаслідок чого у відповідача виникла заборгованості в розмірі 21 667,88 грн.
Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, відповідач скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50» не отримувало актів виконаних робіт від позивача, тому замовник фактично був позбавлений можливості висловити свої заперечення щодо послуг, на які позивач покликається в позовній заяві. Долучені до матеріалів справи акти надання послуг не можуть вважатися належними доказами надання послуг оскільки вони не підписані зі сторони відповідача. На думку відповідача, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем не наступив, відтак, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що ним за час виконання Договору жодного разу не було отримано від відповідача письмових мотивованих претензій з приводу недоліків у наданих позивачем послуг.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» (колишня назва ТзОВ «АВЕ Львів») та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50» укладено Договір №779/2019-ТПВ про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, згідно з умовами якого Позивач зобов'язується за завданням Відповідача та відповідно до умов Договору надавати йому послуги з вивезення твердих побутових відходів, що утворюються у Відповідача, а також інші супутні з цим послуги, а Відповідач, зі своєї сторони, зобов'язується приймати вказані послуги та оплатити їх.
Відповідно до положень Додатків №1 та №2 до Договору, Позивачем передається Відповідачу два контейнери для твердих побутових відходів, що знаходиться за адресою Відповідача, та утворені відходи з якого Позивач зобов'язується вивозити двічі на тиждень.
На виконання умов Договору Виконавцем з моменту укладання Договору належно, у повному обсязі та відповідної якості надано та продовжуються надаватись послуги з поводження з побутовими відходами, що утворюються Споживачем.
Згідно з пунктом 3.8 укладеного Договору - оплата за надані послуги здійснюється Відповідачем щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Позивача відповідно до виставлених рахунків.
При цьому пункт 4.2.6 Договору зобов'язує Відповідача своєчасно, у встановлений Договором термін, оплачувати надані йому Позивачем послуги, а п. 5.4 Договору зобов'язує Відповідача сплатити пеню Позивачу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.
Однак, у період дії Договору Відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язань з оплати Позивачу наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів, що спричинило наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 21 667,88 грн - що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2025.
Відповідно до пункту 5.1 Договору - у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Крім того, відповідно до п. 3.4 Договору - виконані згідно з Договором послуги протягом одного місяця вважаються переданими Позивачем і прийнятими Відповідачем, якщо протягом 10-ти днів з дня їх виконання Відповідач письмово не заявить мотивованої претензії Позивачу з приводу недоліків у наданих послугах. Пункт 3.5 Договору регламентує, що акт виконаних робіт та рахунок на оплату послуг передаються Відповідачу шляхом надсилання поштою або через посадову особу Позивача після закінчення звітного місяця. Факт вручення рахунку на сплату та акту виконаних робіт не підлягає обов'язковому фіксуванню. У свою чергу п. 3.6 містить положення, що Відповідач зобов'язаний до десятого календарного дня місяця наступного за звітним підписати та повернути акт виконаних робіт. Якщо Відповідач не заявить письмової претензії (з відміткою про її вручення уповноваженій особі Позивача) до десятого дня календарного місяця наступного за звітним вважається, що Відповідач прийняв надані послуги та зобов'язується їх оплатити за ціною, виставленою Позивачем.
При цьому Позивач зазначає, що Відповідачем жодного разу не було заявлено вмотивованої письмової відмови від підписання актів надання послуг - відповідно, вважається, що Відповідачем отримані послуги належної якості, у повному обсязі та своєчасно, а зобов'язання Відповідача оплати надані послуги - таким, що ним прийнято.
З метою досудового врегулювання цього спору Позивачем було надіслано Відповідачу претензію за вихідним № 0542 від 19.11.2024 з проханням сплатити заборгованість за надані Позивачем послуги однак така заборгованість не була сплачена.
Графік вивезення побутових відходів встановлюється відповідно до умов, передбачених Додатком №1 до Договору із Відповідачем - однак, із врахуванням положень пункту 8.2.36 розділу 8.2 «Порядок управління побутовими відходами» Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 5766 від 19.12.2024 р. (а також п. 7.1.6 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 - чинних на момент укладення договору з Відповідачем): 8.2.36. Термін зберігання побутових відходів у контейнерах повинен бути: 8.2.36.1. При середньодобовій температурі -5°С і нижче - не більше ніж 3 доби.8.2.36.2. При середньодобовій температурі від -5°С до +5°С - не більше ніж 2 доби. 8.2.36.3. При середньодобовій температурі вище +5°С - не більше ніж 1 доба (щоденне вивезення).
Як зазначає позивач, враховуючи аномальну високу температуру зими 2024-2025 рр. Позивач був вимушений, з метою дотримання норм чинного законодавства та захисту здоров'я людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу відходів та їхнього перенакопичення, здійснювати вивіз побутових відходів у населення частіше, ніж зазначено у Договорі.
Враховуючи відсутність оплати заборгованості у повному обсязі, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги вивезення твердих побутових відходів, згідно Договору, в розмірі 21 667,88 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом між сторонами укладено Договір №4/2018-ЛКП про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) та утилізації твердих та великогабаритних побутових відходів (крім токсичних так особливо небезпечних) від 19.03.2024.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У статті 1 Закону України «Про відходи» зазначено, що побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відходи»).
Статтею 35-1 Закону України «Про відходи» встановлено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.
Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону).
В силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як вбачається із та Актів надання послуг позивачем протягом квітня 2024 по березень 2025 року були надані послуги із збору, вивозу та захоронення побутових відходів від населення в розмірі 152 139,78 грн.
Вказані акти надання послуг не підписані відповідачем у зв'язку з тим, як зазначає відповідач, вказані акти йому не надавались.
Однак, як вбачається з долученого до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків по стану на 30.04.2025 між ТОВ «Ековей Вейтс Менеджмент» і ОСББ «Наукова, 50» за договором №779/2019 від 01.02.2019 відповідачем здійснювалась оплата наданих послуг в розмірі 130 471,60 грн. Відтак, з огляду на те, що відповідач за спірний період здійснював часткові оплати за надані послуги, суд дійшов висновку, що долучені акти підтверджують обсяги та суми наданих послуг за спірний період.
За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача, що не наступив строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось відповідач сплатив заборгованість частково у сумі 130 471,60 грн. Докази оплати решти заборгованості в розмірі 21 667,88 грн в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 21 667,88 грн - основної суми боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем, а відтак вона підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова 50» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 50,Код ЄДРПОУ 42326367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» (код ЄДРПОУ 33951598) суму боргу в розмірі 21 667,88 грн за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів згідно з Договором № 779/2019-ТПВ від 01.02.2019 та витрати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Березяк Н.Є.