Ухвала від 30.07.2025 по справі 911/2308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" липня 2025 р. Справа № 911/2308/23

за заявою боржника ОСОБА_1 , Київська область, с. Горбовичі (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Лопатін А.В.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2308/23 за заявою ОСОБА_1 про її неплатоспроможність, провадження в якій відкрито ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2024 р.

Наразі триває процедура реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 , повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника виконує арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович.

28.07.2025 р. до канцелярії суду від ОСОБА_1 (боржника) та низки кредиторів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) надійшла заява про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23.

В обґрунтування заяви про відвід заявники вказують, що суддя Лопатін А.В. не може брати участь у розгляді вказаної господарської справи і підлягає відводу, оскільки, на їхню думку, існують підстави сумніватися в його неупередженості, об'єктивності, доброчесності та дотриманні засад правосуддя, зокрема принципу верховенства права.

Підставою для таких сумнівів заявники вважають дії судді Лопатіна А.В., пов'язані з внесенням виправлень в ухвалу суду від 14.02.2024 р. про відкриття провадження у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Як зазначають заявники, з посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 р., такі зміни не є виправленням описки, а, фактично, становлять часткову зміну резолютивної частини ухвали суду від 14.02.2024 р., що, як вказують заявники, є порушенням вимог процесуального законодавства. На переконання заявників, така поведінка судді порушує принцип законності та підриває авторитет правосуддя в Україні.

Крім того, заявники наголошуються на наявність затримки у розгляді поданого боржником 09.10.2024 р. клопотання про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів (розгляд відповідного клопотання відкладено судом на 17.09.2025 р.), вказуючи, що станом на 26.07.2025 р. клопотання залишилось нерозглянутим, а строк його розгляду значно перевищено, що, на думку заявників, свідчить про затягування розгляду справи, прояв процесуального волюнтаризму та, як наслідок, втрату довіри до суду.

У зв'язку з чим заявники вважають, що такі обставини унеможливлюють участь судді Лопатіна А.В. у розгляді справи № 911/2308/23 та є підставою для його відводу.

Розглянувши та оцінивши викладені в заяві про відвід доводи боржника та низки кредиторів, суд зазначає наступне.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої, другої ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р.).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996 р., у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996 р.). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р.).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 р.).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду на заявника покладається обов'язок подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді.

Як визначено частиною третьою ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до приписів частини третьої ст. 13 та частини першої ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В контексті наведеного обставин, які б свідчили про упередженість судді у даній справі стосовно заявників, зацікавленість складу суду в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а судом не встановлено.

Тобто викладені в заяві про відвід зауваження мають формальний характер і доводи заявників про відвід судді мотивовані суб'єктивними твердженнями, що фактично говорить про незгоду заявників з процесуальними діями та рішеннями судді (стосовно виправлення описки в ухвалі та розгляду клопотань боржника), зробленими під час розгляду справи № 911/2308/23, що саме по собі не свідчить про наявність упередженості або необ'єктивності судді Лопатіна А.В. під час розгляду справи № 911/2308/23.

Як зазначалось вище, норми чинного господарського процесуального законодавства передбачають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Доводи заявника щодо необхідності відводу суддів з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді (суддів) не свідчить про його (їх) упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останнього (останніх) відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, незгода заявників з судовими рішеннями у справі № 911/2308/23 за змістом частини четвертої ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу судді, з урахуванням не надання сторонами, які заявляють відвід, доказів проявлення зазначеним суддею саме необ'єктивності чи упередженості при ухвалені судових рішень на користь однієї із сторін.

Інших обставин, які викликають у вищевказаних осіб сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, ними не зазначено.

Отже, розглянувши доводи в обґрунтування заяви про відвід судді господарського суду Київської області Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23, суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, або свідчать про його особисту небезсторонність, упереджене ставлення до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , особисту прихильність до інших учасників справи тощо і, відповідно, можуть бути підставою для відводу.

Мотиви, викладені у заяві про відвід є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями сторін, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Крім того, суд звертає увагу заявників, що відвід не може бути засобом тиску на суд або способом зміни складу суду у разі незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями, а скарги на процесуальні рішення мають вирішуватись у межах процесуального механізму їх перегляду, а не через інститут відводу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не наведено ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді господарського суду Київської області Лопатіна А.В., а всі доводи, що викладені у заяві про відвід є виключно припущеннями вказаних осіб у даній справі та незгодою із судовими рішеннями у справі № 911/2308/23, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід у зв'язку з її необґрунтованістю.

Положеннями ст. 39 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23 надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання і визнана судом необґрунтованою, вирішення питання про відвід має здійснюватись суддею, який не входить до складу суду. У зв'язку з чим, заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відвід судді підлягає передачі до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог частини третьої ст. 39 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 35, 36, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Визнати необґрунтованим, заявлений у заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 б/н від 26.07.2025 р. відвід судді господарського суду Київської області Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23.

2. Передати заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 б/н від 26.07.2025 р. про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23 до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили у строк та в порядку, передбачені ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, оскарження відповідної ухвали окремо від рішення суду не передбачено.

Дата підписання 30.07.2025 р.

Суддя А.В. Лопатін