ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2025Справа № 910/9227/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., перевіривши на предмет відповідності процесуальним вимогам позовної заяви
Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; ЄДРПОУ 14099344)
до Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, місто Київ, вул. Хрещатик, 4, кімн. 45/1; ЄДРПОУ 21560045)
про стягнення 11 171 грн 02 коп.,
без виклику представників сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулося Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» суму пенсії в розмірі 11027 грн 66 коп., виплачену неналежній особі, та суму поштового збору в розмірі 143 грн 36 коп., а разом 11171,02 грн.
Перевіривши подану Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області позовну заяву на предмет додержання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 ГПК України).
Відповідну позову заяву подано через систему «Електронний суд» від імені Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області Жолтиковою Оленою Леонідівною.
На підтвердження своїх повноважень діяти від імені Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області до позову долучено сформовану в системі «Електронний суд» 16.08.2024 довіреність у порядку передоручення від 16.08.2024.
За змістом довіреності, яка сформовано в систему «Електронний суд» 16.08.2024, Баєва Галина Олександрівна на підставі Витягу з ЄДР від 14.03.2024 щодо Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області уповноважила в порядку передоручення Жолтикову Олену Леонідівну представляти інтереси Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області в судах (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58 ГПК України).
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 60 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
У силу положень ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Так, пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 18.06.2024 у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Проте, вказана довіреність сформована в системі "Електронний суд" самим представником та не є належним доказом на підтвердження Жолтиковою О.Л. на вчинення дій від імені Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку - Баєвої Г.О.
Разом з тим, до позовної заяви не додано примірника довіреності, оформленої в паперовій формі в порядку визначеному Цивільним кодексом України або примірника довіреності з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису від імені Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області в особі Баєвої Г.О. про уповноваження Жолтикової О.Л. бути представником і діяти від Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, що б могло бути основою для створення "Довіреності у порядку передоручення від 16.08.2024".
Тобто, до матеріалів заяви не додано доказів, які підтверджують, що довіреність в порядку передоручення від 16.08.2024 створена та підписана з використанням електронного підпису - Баєвої Г.О.
Крім того, у вказаній довіреності вказано, що Баєва Г.О. діє на підставі Витягу з ЄДР від 14.03.2024, однак з долученого до матеріалів позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований в системі «Електронний суд» 14.03.2024 неможливо встановити чи наділена Баєва Г.О. правами діяти від імені Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області та передоручати свої права іншим особам. Крім того, матеріали позовної заяви не містять підтвердження не відкликання чи скасування довіреності у порядку передоручення від 16.08.2024, враховуючи те, що дана довіреність у порядку передоручення сформована в систему «Електронний суд» - 16.08.2024, а позовна заява подана до суду - 24.07.2025.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Позовна заява від імені позивача подана представником Жолтиковою Оленою Леонідівною через систему "Електронний суд", в зв'язку з чим вона не зобов'язана зазначати інформацію про наявність у неї електронного кабінету.
Проте, зазначене не нівелює обов'язку представника позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності/відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду складі судді Касаційного господарського суду від 24.01.2025 у справі № 910/3533/24.
Отже, представнику позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.
Враховуючи викладене, позовна заява Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідачів.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити без руху позовну заяву Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:
- доказів наділення Баєвою Г.О. правами діяти від імені Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області та передоручати свої права іншим особам, зокрема, надати суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідача сформований станом на день подання до суду;
- підтвердження не відкликання чи скасування довіреності у порядку передоручення від 16.08.2024;
- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА