ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про визнання заяви про відвід необґрунтованою
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/5085/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали
за заявою б/н від 21.07.2025 року представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД"
про відвід судді Селівона А.М.
від розгляду справи № 910/5085/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" вул. Сім'ї Бродських, 31/33, м. Київ, 03057
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД" дорога Набережно-Рибальська, 3, офіс 6-7, м. Київ, 04176
про стягнення 331 569 329,00 грн.
Представники сторін: без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" звернулося до Господарського суду міста Києва 23.04.2025 року із заявою б/н б/д про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову (331 569 329,00 грн.) на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання рішення про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/5085/25 шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в розмірі 53 195 938,65 грн. (п'ятдесят три мільйони сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 65 коп.):
- на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову;
- на рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630);
- на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630).
В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" відмовлено.
В свою чергу, на виконання ч. 3 ст. 138 ГПК України Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" через систему "Електронний суд" 02.05.2025 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" про стягнення 331 569 329,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року в частині завершення будівництва об'єкта та введення в експлуатацію 3 і 6 пускових комплексів першої черги Об'єкта будівництва (в межах яких розташовані приміщення, на які придбаваються майнові права позивачем як покупцем за даним Договором), у зв'язку з чим позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" вартості викупу майнових прав у розмірі 331 569 329,00 грн., згідно п.8.5.3 спірного Договору, розрахованого на підставі замовленого позивачем висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Інжиніринговий центр "Екскон" станом на 09.04.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5085/25, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12.06.2025 року.
Поряд із цим, до початку судового засідання 08.05.2025 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 року про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/5085/25 за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 року, призначення розгляду апеляційної скарги на 27.05.2025 та витребування матеріалів справи № 910/5085/25 з Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 року враховуючи здійснення судом розгляду справи № 910/5085/25 в паперовій формі, а також беручи до уваги вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 05.05.2025 року про витребування у Господарського суду міста Києва матеріалів справи №910/5085/25 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду від 28.04.2025 року, провадження у справі № 910/5085/25 зупинено до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача та повернення матеріалів справи № 910/5085/25 до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 року у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" на ухвалу суду від 28.04.2025 у справі № 910/5085/25 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 року про забезпечення позову до подання позову скасовано, у задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" про забезпечення позову до подання позову відмовлено.
Матеріали справи № 910/5085/25 повернуто до Господарського суду міста Києва 19.06.2025 року.
Як встановлено судом, через систему "Електронний суд" 02.07.2025 року від представника позивача надійшло клопотання б/н від 01.07.2025 року про поновлення провадження у справі № 910/5085/25 у зв'язку з закінченням апеляційного перегляду ухвали суду від 28.04.2025 року у справі № 910/585/25 та ухваленням Північним апеляційним господарським судом відповідної постанови від 11.06.2025 року.
Оскільки провадження у даній справі № 910/5085/25 було зупинено на стадії підготовчого провадження, враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 року скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 року про забезпечення позову з прийняттям нової про відмову в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, подальший розгляд господарської справи № 910/5085/25 продовжується зі стадії відповідного судового розгляду, отже ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 року поновлено провадження у справі № 910/5085/25 та призначено підготовче засідання у справі на 07.08.2025 року.
Поряд із цим, через систему "Електронний суд" 22.07.2025 року від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" надійшла заява б/н від 21.07.2025 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/5085/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2025 року заяву позивача про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.
Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви про відвід судді представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" посилається на наявність сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду даної справи, оскільки, як стверджує відповідач, судом під час поновлення провадження ухвалою від 16.07.2025 року було встановлено відповідачу 5-денний строк для подання відзиву та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
При цьому, в поданій заяві про відвід заявник наголошує, що в ухвалі від 13.05.2025 року суддею Господарського суду міста Києва Селівоном А.М. було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а 19.05.2025 року ухвалою зупинено провадження у справі № 910/5085/25 у зв'язку з надходженням 08.05.2025 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/5085/25 за апеляційною скаргою відповідача та витребування матеріалів справи з суду першої інстанції, отже виходячи з приписів ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України, згідно яких зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, який продовжується з дня відновлення провадження, ухвалою від 16.07.2025 поновлено провадження у справі № 910/5085/25 та повторно встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 5 днів з дня вручення ухвали від 16.07.2025, яку, як зазначає відповідач та свідчать матеріали справи, ним було отримано 17.07.2025.
Таким чином, зважаючи на зупинення провадження у справі № 910/5085/25 з 19.05.2025 року по 16.07.2025 року та, відповідно, зупинення перебігу всіх процесуальних строків у справі, в тому числі і строку на подання відзиву, визначений ч. 8 ст. 165 ГПК України п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву мав би закінчитись 25.07.2025 року, в той час, як за твердженнями відповідача, такий строк встановлений до 22.07.2025 року, тобто з 15 до 12 днів, що на три дні менше ніж встановлений процесуальним законом мінімальний строк для подання відзиву.
Окрім того, в обґрунтування заяви про відвід судді відповідач вказує, що ухвалою від 16.07.2025 повідомлено учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 31.07.2025 року (включно), що, на переконання відповідача свідчить про те, на даній стадії судом надано переваги саме позивачу, адже останній мав подати всі наявні в нього докази разом із позовом, маючи для збору доказів достатньо часу ще на стадії підготовки позовної заяви, а не відповідаючи на аргументи відповідача, наведені у відзиві.
Відповідач зазначає, що в порушення принципів рівності всіх учасників перед законом та судом та диспозитивності суддя Селівон А.М. допустив надання переваги одному учаснику судового процесу - позивачу та упереджено поставився до іншого учасника судового провадження - відповідача, отже наведене викликає сумнів у його неупередженості та об'єктивності при майбутньому розгляді справи № 910/5085/25, предметом якої є стягнення заборгованості ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" в сумі 331 569 329,00 грн.
Положеннями частини 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частина 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" про відвід судді суд зазначає, що згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Як зазначалось судом вище, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/5085/25 внаслідок наявності сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді відповідач посилається на порушення принципу рівності всіх учасників перед законом і судом шляхом зменшення в ухвалі суду від 16.07.2025 року відповідачу строку на подання відзиву та надання позивачу додаткового строку для подання доказів за відсутності відповідного клопотання з боку учасника справи.
Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як визначено статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
В контексті вищезазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Суд зазначає, що відповідно до ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Аналогічна норма також міститься в ст. 49 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Разом з цим суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.
Наразі, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами тощо.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Відповідач стверджує, що наявність упередженості судді встановлена ним за об'єктивним критерієм, у зв'язку з чим суд зазначає, що посилання ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" на упередженість судді через встановлення для сторін строків на подання заяв по суті спору та додаткових доказів тощо, на думку заявника, не на підставі закону, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці заявником обставин вчинення судом таких дій.
Суд наголошує, що судом за результатами вивчення позовних матеріалів було відкрито провадження у справі № 910/5085/25, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали, відповідно до норм ст. 6 ГПК України ухвалу від 13.05.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/5085/25 було направлено судом до електронного кабінету відповідача та отримано останнім 14.05.2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету учасника справи.
При цьому, факти отримання відповідачем 14.05.2025 року ухвали суду від 13.05.2025 про відкриття провадження у справі № 910/5085/25, а також попередньо 02.05.2025 копії позовної заяви ТОВ "Октава Девелопмент", що підтверджуються наявними в матеріалах справи відповідними повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи та квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, беззаперечно свідчать про обізнаність відповідача про наявність звернення позивача до суду з позовною заявою та відкриття провадження у справі № 910/5085/25, а відтак - про об'єктивну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" подати відзив на позовну заяву згідно ст. 165 ГПК України.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Натомість, станом на час звернення із заявою про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/5085/25 відповідачем не було реалізовано право подання відзиву на позовну заяву, в тому числі з урахуванням можливості поновлення пропущених процесуальних строків на підставі ст. 119 ГПК України в разі їх пропуску, враховуючи тривалий період часу після відкриття провадження у справі ухвалою від 13.05.2025 року.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, відповідачем було подано відзив на позовну заяву б/н від 22.07.2025 року через систему "Електронний суд" 23.07.2025 року.
Поряд із цим суд звертає увагу, що наведені представником відповідача в заяві про відвід судді від 21.07.2025 року доводи щодо встановлення саме позивачу ухвалою від 16.07.2025 року додаткового строку на подання доказів спростовуються змістом вказаного процесуального документа, згідно пункту 6 якого "повідомлено учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 31.07.2025 року (включно)", тобто строки встановлені для позивача і відповідача, а отже посилання відповідача на упереджене ставлення до одного із учасників справи є безпідставними.
При цьому, за висновками суду, наявності будь - яких підстав, які б викликали сумніви у неупередженості та об'єктивності судді не встановлено, позаяк зі змісту поданої представником відповідача заяви про відвід судді не можливо дійти висновків про наявність будь - яких, окрім суб'єктивних, підстав для відводу, що свідчить про бажання заявника лише відвести від розгляду суддю з особистих мотивів. З процесуальних дій судді в даній справі не простежується жодної залежності чи взаємозв'язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Фактично у поданій заяві відповідач надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі, висловлює незгоду з діями судді щодо прийнятих процесуальних рішень у справі № 910/5085/25 під час постановлення ухвали від 16.07.2025 року та оцінює такі процесуальні дії, оскільки зі змісту поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" про відвід судді вбачається, що підстави відповідача для відводу судді Селівона А.М. зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про наявність упередженості та необ'єктивності судді в розгляді даної справи та бути підставою для його відводу, а відтак свідчать про відсутність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості та необ'єктивності судді, не встановлено.
Окрім цього суд зазначає, що нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.
З огляду на викладене, посилання заявника на упередженість судді та необ'єктивність під час розгляду справи № 910/5085/25 суд розцінює як безпідставні.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 35 ГПК України, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" відводу судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/5085/25, та необхідність передачі заяви відповідача про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/5085/25 у відповідності до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 32, 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Визнати заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи №910/5085/25 необґрунтованою.
2. Заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи №910/5085/25 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Селівон