ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2025Справа № 910/1409/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Глиняній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/1409/25
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2; код ЄДРПОУ: 40990612)
про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
та представника відповідача - Кобзаренко Ю.В.,
До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: подання до суду заяви із зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
18.02.2025 до канцелярії суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025.
14.03.2025 через систему "Електронний суд" від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» надійшов відзив на позовну заяву.
24.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення свідків.
25.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на Відзив.
26.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також подано аналогічну заяву через систему "Електронний суд".
26.03.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь позивача ОСОБА_1 у розгляді справи № 910/1409/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для - ІНФОРМАЦІЯ_1
У судове засідання 02.04.2025 з'явився позивач та представники відповідача.
02.04.2025 позивач просив задовольнити його клопотання про залучення свідків та витребовування доказів. Представник відповідача заперечував щодо задоволення поданих позивачем клопотань.
02.04.2025 судом у задоволені клопотання позивача про залучення свідків відмовлено з підстав недотриманням останнім приписів ст. 80, 88, 89 ГПК України.
02.04.2025 судом у задоволені клопотання позивача про витребування доказів відмовлено з підстав недотриманням останнім приписів ст. 81 ГПК України
02.04.2025 позивач просив надати час для звернення до відповідача про надання додаткових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 30.04.2025.
21.04.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи.
21.04.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення свідків.
21.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23.04.2025 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь позивача ОСОБА_1 у розгляді справи № 910/1409/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для - ІНФОРМАЦІЯ_1
У судове засідання 30.04.2025 з'явився позивач та представник відповідача.
У судовому засіданні 30.04.2025 позивач зазначив про клопотання, яке було подано через канцелярію суду 21.04.2025 про залучення свідків та клопотання, яке було подане через канцелярію 23.04.2025 про витребування доказів.
Позивач надав пояснення та підтримав зазначене клопотання про витребування доказів від 23.04.2025.
Представник відповідач щодо клопотання про витребування доказів заперечив.
Розгляд клопотання про витребування доказів судом відкладено до наступного засідання.
Позивач надав пояснення та підтримав зазначене клопотання про залучення (виклик) свідків від 21.04.2025.
Представник відповідач щодо клопотання про залучення (виклик) свідків заперечив.
Судом у задоволенні клопотання про залучення свідків відмовлено з підстав недотриманням останнім приписів ст. 80, 88, 89 ГПК України.
Суд з'ясовує чи не впливає даний спір на права та інтереси третіх осіб та з'ясовує щодо залучення/не залучення третьої особи.
Позивачем та відповідачем висловлено позицію щодо залучення третьої особи.
Представником позивача заявлено усне клопотання про відмову у прийнятті відзиву від 14.03.2025 на позовну заяву.
Представником відповідачем виказано пояснення та заперечення щодо задоволення такого клопотання.
Заслухавши позицію сторін, судом відмолено у задоволенні усного клопотання про відмову у прийнятті відзиву з підстав необґрунтованості та невідповідності приписів ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги доводи, які викладені у позовній заяві, пояснення представників сторін, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку про доцільність виклику у підготовче засідання голову правління ОСББ «Сонячний гай» Ладжун Вікторію Володимирівну.
Також суд зазначає, що Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.05.2025, з 30.11.2016 керівником ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» є Ладжун Вікторія Володимирівна, місцезнаходження юридичної особи: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2. Відповідно до матеріалів справи адреса проживання керівника ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищевикладене для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність виклику у підготовче засідання голову правління ОСББ «Сонячний гай» Ладжун Вікторію Володимирівну.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 28.05.2025. У судове засідання викликали керівника ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» Ладжун Вікторію Володимирівну, місцезнаходження юридичної особи: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2, та адреса проживання відповідно до матеріалів справи: АДРЕСА_2 . Явку визнано обов'язково.
01.05.2025 від представника відповідача надійшло повідомлення №14904 про надання доступу до запису судового засідання.
12.05.2025 від представника відповідача надійшло повідомлення №15291 про надання доступу до запису судового засідання.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій просить забезпечити їй, керівнику ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ», проведення судового засідання, призначеного на 28.05.2025 о 10:30 та всіх наступних судових засіданнях по цій справи, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку через Електронний кабінет Електронного суду.
21.05.2025 від позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів разом з додатками, а саме копія запиту-звернення №5 від 30.04.2025 на адресу Відповідача - ОСББ 03148, місто Київ, вул. Ернста Федора, 2; копію квитанції, повідомлення, опису Укрпошти про відправлення листа Відповідачу - ОСББ 30.04.2025; копію квитанції та повідомлення Укрпошти про повернення зазначеного листа як неотриманого Відповідачем за завершенням терміну зберігання листа на пошті.
21.05.2025 від позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення свідків.
21.05.2025 від позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 заяву Ладжун В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника ОСОБА_3 у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судове засідання, призначене на 28.05.2025 о 10:30 та всіх наступних судових засіданнях по цій справі проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 28.05.2025 з'явилися представник позивача та відповідача.
28.05.2025 у судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання про витребування доказів від 23.04.2025, надала пояснення щодо клопотань та зазначила щодо надсилання кореспонденції.
28.05.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо заявлених клопотань про витребування доказів та зазначив підстави відхилення.
28.05.2025 у судовому засіданні голова ОСББ «Сонячний гай» підтримала позицію представника відповідача.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заявлене клопотання представника позивача про витребування доказів від 23.04.2025.
28.05.2025 у судовому засіданні представник позивача надала пояснення щодо клопотання та підтримала клопотання про залучення свідків, подане через канцелярію суду 21.05.2025, зазначила, що воно подане з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України та просила задовольнити. Також зазначила, що засобами поштового відправлення на адресу ОСББ «Сонячний гай» було направлено клопотання про залучення свідків.
28.05.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо клопотання представника позивача про залучення свідків, зазначив, що воно подане з порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України.
28.05.2025 у судовому засіданні голова ОСББ «Сонячний гай» підтримала думку представника відповідача та зазначила, що кореспонденцію від представника позивача щодо надсилання клопотання про залучення свідків не отримувала.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання представника позивача про залучення свідків від 21.05.2025.
28.05.2025 у судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про приєднання документів до матеріалів справи від 21.05.2025, а саме копію звернення до відповідача ОСББ «Сонячний гай» від 30.04.2025 та підтвердження направлення такого звернення.
28.05.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо поданого клопотання представником позивача про приєднання документів до матеріалів справи та зазначив, що представником позивача не дотримано вимог ч.ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України.
Представник позивача зазначає, що вказане клопотання було подано 21.05.2025 зважаючи на строки, оскільки лист до відповідача направлено 30.04.2025.
28.05.2025 у судовому засіданні голова ОСББ «Сонячний гай» підтримала думку представника відповідача та зазначила, що кореспонденцію від представника позивача щодо надсилання запиту-звернення від 30.04.2025 не отримувала.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи від 21.05.2025.
У судовому засіданні 28.05.2025 представник позивача та відповідач не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 25.06.2025.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача Гулевич Н.В. надійшло повідомлення № 16344 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Кобзаренка Ю.В. повідомлення № 16360 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів у справі №910/1409/25.
16.06.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків.
24.06.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.07.2025.
Судове засідання призначене на 25.06.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні.
04.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи №910/1409/25.
У судове засідання 23.07.2025 з'явилися позивач та представник відповідача.
23.07.2025 у судовому засіданні позивач надала усні пояснення та підтримала заяву від 16.06.2025 про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків. Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначила, що у справі №910/1409/25 пропущено строк на подання клопотання про долучення заяв свідків, причиною якого є те, що на момент подання позовної заяви свідки не були обізнані з фактом подачі позову і, відповідно, не мали змоги оформити заяви свідків та свідчити за потреби в суді.
23.07.2025 у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення та заперечив щодо задоволення заяви від 16.06.2025 позивача про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
За змістом ст. 194 ГПК України, зокрема, передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 ГПК України).
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, для продовження судом за заявою учасника справи процесуального строку, встановленого судом, такий учасник має подати на розгляд суду відповідну заяву до закінчення встановленого судом строку, а для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, у заявника мають бути визнані судом поважні причини, наявність яких має бути підтверджена доказами. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від сторони, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому докази, які це підтверджують, подаються стороною і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вирішення питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має врахувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20, від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
З правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
В силу частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однією з форм реалізації принципу диспозитивності є самостійне визначення позивачем на стадії подання позову обсягу доказів, якими він планує підтвердити наявну у нього матеріально-правову вимогу до відповідача.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 88 ГПК України, заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Частиною другою, третьої, четвертої, п'ятої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Суд зазначає, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності, в силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник може затягувати розгляду судом по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.
Позивач у поданому клопотання про поновлення строку для подання клопотання по долучення заяв свідків вказує, що причиною пропущення строків є те, що на момент подання позовної заяви свідки не були обізнані з фактом подачі позову і, відповідно, не мали оформити заяви свідків та свідчити за потреби в суді.
Поряд з цим суд зазначає, що закриваючи підготовче провадження по справі позивач повідомила суд про відсутність у неї клопотань та зазначила про можливість призначення справи до розгляду по суті. При цьому не вказувала, що має намір подати будь які докази, які наразі у неї відсутні та не зазначила, що нею вчиняються дії щодо пошуку відповідних доказів.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із заявою чи клопотанням, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для продовження процесуального строку чи поновлення пропущеного строку.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення/продовження, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Водночас, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску процесуального строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 873/56/22).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 585/2494/18).
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2025 у справі № 990/20/25 виснувала, що суб'єктивне/власне розуміння правових наслідків акта, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можуть вважатися об'єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом.
Тому помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності.
Поряд з цим, за приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.
У контексті вищенаведеного, суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2024 по справі №909/916/23. Так, Верховний Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
За таких обставин, суд відмовляє у заяві позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків від 16.06.2025.
Керуючись ст.ст. 42, 80, 81, 88, 114, 119, 170, 233, 234, 235, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про долучення заяв свідків від 16.06.2025 - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена окремо від рішення в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА