ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/319/25 (909/411/25)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" від 14.07.2025 (вх.№11704/25 від 15.07.2025) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України"
76018, вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
76018, вул. Тичини, буд. 8-А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018
про стягнення 2 868 254 грн 12 коп. заборгованості та зобов'язання повернути нерухоме майно
ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2025 частково задоволено позов ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" до ТОВ "ПБС"; присуджено до стягнення з ТОВ "ПБС" на користь ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" 1 692 390 грн 84 коп. заборгованості; зобов'язано ТОВ "ПБС" повернути ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" нерухоме майно, а саме: приміщення №12, (літер. А), площею 35,9 метрів квадратних, приміщення №9, (літер. Б), площею 418,8 метрів квадратних, площадку з щебневим покриттям, площею 480,0 метрів квадратних, що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 99, смт. Богородчани, Івано-Франківської область; в решті позову відмовлено.
15.07.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява від 14.07.2025 (вх.№11704/25) про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 ГПК України).
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2025, суд прийняв до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення; постановив розглядати заяву позивача без повідомлення учасників справи та встановив відповідачу строк для надання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Позиція заявника (позивача). Заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що в зв'язку з розглядом цієї справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 27.03.2025 та актом прийому передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 09.07.2025, згідно з яким адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги від 27.03.2025 загальною вартістю 30 000 грн.
Позиція відповідача. Правом на надання письмових пояснень чи заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач не скористався.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, позивач зазначив про те, що витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи орієнтовно становлять 100 000 грн.
У заяві від 14.07.2025 (вх.№11704/25) про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 30 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн позивачем надано:
- ордер на надання правничої допомоги №1101509 від 31.03.2025;
- договір про надання правничої допомоги від 27.03.2025;
- акт прийому передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 09.07.2025.
Як вбачається зі змісту договору про надання правничої допомоги від 27.03.2025, укладеного між ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (клієнт) та адвокатом Кантелюком Томашем-Теодором Юрійовичем (адвокат), адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу, а саме представляти інтереси клієнта в господарському суді першої інстанції, щодо стягнення заборгованості з ТзОВ "ПБС" по договору оренди нерухомого майна №5/01/23 від 10.01.2023 та повернення майна, а клієнт зобов'язався оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами (п.1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними і юридичними особами, включаючи установи, організації, підприємства всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в тому числі в правоохоронних органах (включаючи органи прокуратури, у тому числі Спеціалізовану антикорупційну прокуратур), внутрішніх справ, у тому числі Національну поліцію України, Служби безпеки України, Національне антикорупційне бюро України), Національному агентстві з питань запобігання корупції, органах Державної фіскальної служби України, митних органах, органах державної виконавчої служби, в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у судових органах України будь-якої ланки (в тому числі в адміністративному, господарському судах та судах загальної юрисдикції) першої, апеляційної, касаційної інстанцій, Верховному суді України, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій і бездіяльності службових та посадових осіб;
- представляє клієнта з усіма правами, які надано законом підозрюваному, обвинуваченому, позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого провадження; підписувати та подавати відводи, заперечення, скарги, уточнення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбаченій даним договором;
- представляє інтереси клієнта в усіх судових органах України будь-якої ланки (в тому числі в адміністративному, господарському судах та судах загальної юрисдикції) першої, апеляційної, касаційної інстанцій, Верховному суді України, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в правоохоронних органах (включаючи органи прокуратури, у тому числі Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, внутрішніх справ, у тому числі Національну поліцію України, Служби безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Державної фіскальної служби України, митні органи) під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення; з правом подання заяв, клопотань, пояснень, доказів та вчинення інших дій щодо захисту прав та інтересів замовника.
Відповідно до п. 2.1 договору, розмір гонорару за надання правової допомоги складає 30 000 грн.
За змістом п. 2.2 договору, оплата наданої правової допомоги здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.
09.07.2025 сторони підписали акт прийому передачі наданих послуг (правничої допомоги), відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 27.03.2025, а саме: представлення інтересів в господарському суді першої інстанції щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ПБС" по договору оренди нерухомого майна № 5/01/23 від 10.01.2023 та повернення майна становить 30 000 грн.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно зі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в т.ч. якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У позовній заяві позивач зазначив про те, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить орієнтовно 100 000 грн.
За приписами ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заява ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" від 14.07.2025 (вх.№11704/25 від 15.07.2025) про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу подана в межах строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України на подання такої заяви.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи цієї справи підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 27.03.2025 та актом прийому-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 09.07.2025.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Украни).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи зазначене, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Як зазначено вище, вартість наданих адвокатом послуг склала 30 000 грн.
Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на подані позивачем докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у цьому випадку доведеними та обґрунтованими є витрати позивача на правничу допомогу у сумі 15 000 грн.
Враховуючи, що спір між сторонами у даній справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно задоволених вимог - у розмірі 59,00%.
Таким чином, з позивача на користь відповідача слід стягнути 8850 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" від 14.07.2025 (вх.№11704/25 від 15.07.2025) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/319/25 (909/411/25) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (76018, вул. Тичини, буд. 8-А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018,код ЄДРПОУ 32872788) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31790584) 8 850 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В задоволенні решту вимог відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Додаткове рішення складено 30.07.2025.
Суддя О.В. Рочняк