30.07.2025 Справа № 908/2324/25
м. Запоріжжя
Cуддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику представників сторін (учасників) заяву Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд» 29.07.25) за вих. № 02/03.3-20/02083 про забезпечення позову у справі № 908/2324/25
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕОМІН", 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 58-А
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "СИРИУС 22", 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 23
до відповідача-3: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна
28.07.25 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 28.07.25 № 02/03.3-20/02082 Запорізької міської ради з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕОМІН" (далі ТОВ "ФЕОМІН", відповідач-1), до товариства з обмеженою відповідальністю "СИРИУС 22" (далі ТОВ "СИРИУС 22", відповідач-2) та до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач-3) про:
- визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, а саме складського комплексу: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, укладений 07.05.25 між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 03.12.98) та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» (нова назва - ТОВ «ФЕОМІН») (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 58-А, код ЄДРПОУ 39136680), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2135;
- визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «СИРИУС 22», а саме складського комплексу: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, укладений 22.05.25 між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 03.12.98) та ТОВ «СИРИУС 22» (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 23, код ЄДРПОУ 44834358), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2512.
28.07.25 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2324/25 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
29.07.25 до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява за вих. від 29.07.25 № 02/03.3-20/02083 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2324/25, в якій представник Запорізької міської ради просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «СИРИУС 22» (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 23, код ЄДРПОУ 44834358), а саме: складський комплекс: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.25 заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
В обґрунтування своєї заяви Запорізькою міською радою зазначено наступне.
«… В рішенні Господарського суду Запорізької області від 14.05.2025 по справі №908/86/25, сторонами якої є Позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ШАНС» (після зміни назви - товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕОМІН»), встановлено наступне:
«…З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ШАНС» є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова буд. 13а, яке належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 20808603, виданий 22.04.2014, видане реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 407869565 від 12.12.2024.
Зазначені об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3185 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0329, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 13а.
Власником цієї земельної ділянки є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності.
Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» земельної ділянки загальною площею 0,3185 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0329, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд.13а відсутнє.
Згідно інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області № 10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:084:0329 за період з 01.01.2019 по 31.07.2024 не нараховувалась та не сплачувалась орендна плата.
Вказане на думку позивача свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.
Запорізькою міською радою складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС», земельною ділянкою площею 0,3185 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0329, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 13-а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2019 по 31.07.2024, а саме:
- за 2019 рік з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 54 260,58 грн.;
- за 2020 рік з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 49 738,86 грн.;
- за 2021 рік з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 54 260,58 грн.;
- за 2022 рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 59 686,63 грн.;
- за 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 68 639,63 грн.;
- за 2024 рік з 01.01.2024 по 31.07.2024 - 42 081,83 грн.
Зазначений розрахунок зроблено на підставі Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.09.2024 № НВ-2300128922024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області №10388/5/08-01-04-01-05 від 06.09.2024, листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24.
Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.01.2019 по 31.07.2024 склав 328 668,11 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача…
…Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» у період часу з 01.01.2019 по 31.07.2024 користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, то відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, зменшених на суму сплаченого земельного податку, за указаний період у розмірі 328 668,11 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню…».
Таким чином, 14.05.2025 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення по справі № 908/86/25, яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА-ШАНС" (після зміни назви - товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕОМІН») (електронна пошта: невідома; вул. Миколи Краснова, буд. 13-а, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 39136680) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2019 по 31.07.2024 в розмірі 328 668 (триста двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 11 коп.
Ухвалене судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.
На виконання вищезазначеного судового рішення, 23.06.2025 Господарським судом Запорізької області було видано накази про примусове стягнення з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» (після зміни назви - товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕОМІН») на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 328 668,11грн. та судового збору у розмірі 3 944,02грн.
03.07.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. відкрито виконавче провадження № 78501148 про примусове виконання судового наказу № 908/86/25 від 23.06.2025 про стягнення з ТОВ «Перемога-шанс» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна 328 668,11грн.
03.07.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. відкрито виконавче провадження № 78501722 про примусове виконання судового наказу № 908/86/25 від 23.06.2025 про стягнення з ТОВ «Перемога-шанс» на користь Запорізької міської ради судового збору у розмірі 3 944,02грн.
Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А.Ю., листом від 18.07.2025 № 37939, повідомив, що згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що:
- За боржником ТОВ «ФЕОМІН» розрахункових рахунків у банківських установах не зареєстровано;
- Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України за боржником на праві власності транспортних засобів не зареєстровано;
- У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за боржником нерухомого майна на праві власності не зареєстровано.
Таким чином, виконання судового рішення унеможливлено відсутністю майна у боржника.
Об'єктивна неможливість виконання судового рішення про стягнення коштів до бюджету, постановленого на користь Запорізької міської ради, обумовлена неправомірними діями Відповідача-1, які він вчинив під час слухання справи № 908/86/25 у Господарському суді Запорізької області.
На момент звернення Запорізькою міською радою до Господарського суду, ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» (після зміни назви - товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕОМІН») належали на праві власності наступні об'єкти нерухомого майна:
- Складський комплекс: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м, гараж лут. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101;
Іншого нерухомого майна товариство не мало та наразі не має.
Разом з цим, після подання Запорізькою міською радою позовної заяви та відкриття 20.01.2025 провадження у справі № 908/86/25, Відповідач-1, усвідомлюючи перспективу задоволення позову, з огляду на усталену судову практику, вчинив дії щодо відчуження належного йому об'єктів нерухомого майна, штучно створивши умови неплатоспроможності та неможливості виконання рішення в майбутньому.
Відчуження Відповідачем-1 за вищевказаних обставин усього свого майна, жодним чином не свідчить про ведення господарської діяльності, а є способом ухилення від виконання грошового забезпечення.
З огляду на всі зазначені обставини, Позивач з метою захисту своїх прав, звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом про визнання вищевказаних актів приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2025 та 22.05.2025, недійсними, оскільки вони спрямовані на ухилення від виконання рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/86/25 за позовом Запорізької міської ради до Відповідача-1 про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою Відповідачем-1 без правовстановлюючих документів, беручи до уваги факт, що Відповідач-1 має заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя понад 328 тис. грн., а також Відповідач-3 здійснила активні умисні дії щодо штучного створення неплатоспроможності Відповідача-1 із порушенням засад цивільного законодавства тощо, шляхом підписання вищенаведених актів приймання-передачі нерухомого майна, вивівши все нерухоме майно боржника з активів на іншу юридичну особу, внаслідок чого унеможливлюється виконання грошових зобов'язань перед Позивачем за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Підставою для звернення до суду із позовом, зокрема, є умисні дії Відповідача-1, які полягають у відчужені усього нерухомого майна у період розгляду справи № 908/86/25 у Господарському суді Запорізької області, внаслідок чого Відповідач-1 став неплатоспроможним (відсутнє інше нерухоме майно, кошти на банківських рахунках тощо) при наявності в нього заборгованості перед місцевим бюджетом, яка виникла внаслідок несплати плати за землю за період з 01.01.2019 по 31.07.2024 в розмірі 328 668,11грн.
Тобто, безпосередньо в даному випадку порушені інтереси Позивача через укладення Відповідачем-1, з порушенням засад ст. 3 ЦК України, правочинів, після яких унеможливлюється виконання грошових зобов'язань (сатисфакція) перед Позивачем за рішенням суду по справі №908/86/25, яке набрало законної сили.
Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом оспорюваного договору, дозволяє Відповідачу-2 сприяти цим вищевказаним неправомірним, недобросовісним, вищенаведеним діям Відповідача-1 продовжити вчиняти дії, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення по справі № 908/86/25, яке набрало законної сили, за поданим на захист своїх прав позовом Запорізької міської ради до Відповідача-1.
Тому, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом оспорюваного договору, буде справедливим та співмірним заявленим вимогам, сприятиме відновленню порушених прав позивача та недопущення їх порушень в подальшому, а також відповідатиме принципам процесуальної доцільності. …».
Розглянувши заяву про забезпечення позову за вих. від 29.07.25 № 02/03.3-20/02083 з наданими до неї документами судом враховано наступне.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно із ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом враховано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним ін. осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
На підтвердження виникнення у заявника підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов:
- до матеріалів заяви про забезпечення позову за вих. від 29.07.25 № 02/03.3-20/02083 надано: платіжну інструкцію № 883 від 25.07.25 щодо сплати судового збору за заявою про забезпечення позову; довіреність у порядку передоручення від 22.05.24; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; квитанція № 4100839 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІСТ;
- до матеріалів позовної заяви за вих. від 28.07.25 № 02/03.3-20/02082 надано: докази направлення позовної заяви з додатками відповідача-1, 2 та 3; платіжну інструкцію № 882 від 25.07.25 щодо сплати судового збору за позовною заявою; довіреність у порядку передоручення від 22.05.24; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Запорізької міської ради; виписку з інтернету, а саме «Експрес-аналіз контрагента» щодо ТОВ «ФЕОМІН»; акт приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.25; акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «СИРИУС 22» від 22.05.25; безкоштовні запити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (4 шт.); лист приватного виконавця Проценко А.Ю. за вих. від 18.07.25 № 37939 «Про надання інформації»; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 407869565 станом на 12.12.24 15:34:23) на 1 арк.; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 436243014 станом на 21.07.25 15:33:27) на 1 арк.; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 436262431 станом на 21.07.25 16:41:55) на 2 арк.; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 435789556 станом на 17.07.25 11:13:12) на 1 арк.; рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.25 у справі № 908/86/25.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
Згідно із ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановлювати законність і обґрунтованість дій відповідачів, позаяк такий предмет розгляду належить здійснювати в порядку позовного провадження. Сутність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії покликана захистити заявника від свавільних дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі та невідворотні елементи. Таким чином, у цьому провадженні суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов'язків передбачених цим кодексом (ч. 2). Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити … предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Вбачається, що за своєю суттю арешт - це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатись майном з метою його збереження.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном та не позбавляється його (майна).
Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків, тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати своє майно третім особам. …
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.22 у справі № 908/2382/21.
Здійснюючи аналіз норм права, які регулюють інститут забезпечення позову, Верховний Суд неодноразово висновував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (див. постанови Верховного Суду від 04.09.24 у справі № 915/249/24, від 21.02.24 у справі № 201/9686/23).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.20 у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.23 у справі № 905/448/22, у постанові Верховного Суду від 21.03.24 у справі № 910/15328/23).
У постанові від 19.12.24 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.24 у справі № 915/249/24).
При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.24 у справі № 910/15328/23, від 17.12.18 у справі № 914/970/18, від 10.11.20 у справі № 910/1200/20).
З огляду на викладене вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- предметом позову у цій справі є вимоги позивача про:
1. Визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, а саме складського комплексу: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, укладений 07.05.25 між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 03.12.98) та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ШАНС» (нова назва - ТОВ «ФЕОМІН») (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 58-А, код ЄДРПОУ 39136680), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2135;
2. Визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «СИРИУС 22», а саме складського комплексу: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, укладений 22.05.25 між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 03.12.98) та ТОВ «СИРИУС 22» (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 23, код ЄДРПОУ 44834358), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2512;
- згідно з інформаційною довідкою (станом на 21.07.25 (16:41:55) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 436262431, об'єкти нежитлової нерухомості, а саме: складський комплекс: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, належать на праві власності - ТОВ «СИРИУС 22»;
- обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову;
- підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, а забезпечення позову повинне бути співмірним із заявленими позивачем вимогами;
- приймаючи до уваги достатню обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову у відповідній частині накладення арешту на нерухоме майно, наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у цій справі;
- метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення, в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову;
- обраний захід по забезпеченню позову не має наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання (ТОВ «СИРИУС 22») у цій справі, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного майна чи зниження його вартості,
суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме складський комплекс: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, належать на праві власності - ТОВ «СИРИУС 22».
Керуючись ст.ст. 42, 46, 73-74, 76, 77, 79, 86, 136-141, 144, 234, 235 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ (УХВАЛИВ):
Заяву Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд») за вих. від 29.07.25 № 02/03.3-20/02083 про забезпечення позову у справі № 908/2324/25 задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме складський комплекс: склад літ. А загальною площею 176,8 кв.м., гараж літ. Б, склад літ. В, душова кімната літ. Г, вбиральня літ. Д, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 13а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 38873623101, належать на праві власності - ТОВ «СИРИУС 22».
Роз'яснити, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Екземпляр цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи (при цьому, оригінал - Запорізькій міській раді).
Попередити, що особи, винні у не виконанні ухвали суду про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 30.07.25.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун