вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"30" липня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/192/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", м.Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", с.Мужієво Берегівського району Закарпатської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ", м.Бровари Київської області
про визнання договорів недійсним та витребування майна
За участю представників:
позивача - Сталений Ю.М., адвокат, ордер серія ВО № 1100532 від 17.03.2025 - в режимі відеоконференції
відповідача - Закордонець М. М., адвокат, довіреність від 01.07.2024
третьої особи - Моланич І.І. адвокат за довіреністю від 30.12.2024
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" про визнання недійсними:
- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (код за ЄДРПОУ 41244302, місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39688880, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Василя Симоненка, будинок 4), посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 331;
- договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу та земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (код за ЄДРПОУ 41244302, місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39688880, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Василя Симоненка, будинок 4), посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 329;
- договору купівлі-продажу комплексу будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу від 18.07.2024 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (код за ЄДРПОУ 41244302, місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39688880, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Василя Симоненка, будинок 4), посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 1063 та витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" об'єктів нерухомого майна, відчужених за цими договорами.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/192/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2025 о 14:30 год., залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті.
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025, 05.05.2025, 21.05.2025 підготовчі засідання відкладались з підстав, наведених у них, останній раз на 12.06.2025 о 14:30 год.
В підготовчому засіданні 12.06.2025 за участю представників учасників справи суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у даній справі з підстав відсутності на час розгляду цієї справи доказів прийняття Великою Палатою Верховного Суду до розгляду справи № 910/6654/24 та ухвалою від 12.06.2025 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.07.2025 об 11:00 год.
14.07.2025 за вх.№ 02.3.1-05/6410/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку та прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/6654/24, в якій Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики має вирішити питання, зокрема, щодо можливості оскарження фраудаторного правочину третьою особою (не стороною правочину) від власного імені.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2025 постановлено повернутися у справі № 907/192/25 на стадію підготовчого провадження, призначено підготовче засідання на 30.07.2025 о 10:30 год.
29.07.2025 за вх.№ 02.3.1-05/6762/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 907/192/25 з підстав, зокрема, неподібності правовідносин у даній справі зі справою № 910/6654/25, яка прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
У підготовчому засіданні 30.07.2025 представники відповідача та третьої особи підтримали клопотання про зупинення провадження у справі від 29.07.2025 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/6654/24, надавши суду відповідні пояснення з цього питання.
Позивач у підготовчому засіданні 30.07.2025 заперечив проти зупинення провадження у справі з підстав, наведених у запереченні Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" від 29.07.2025 на клопотання про зупинення розгляду справи.
Поряд з цим, позивач звернув увагу, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/6654/24 не матиме безпосереднього значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення в рамках розгляду справи № 907/192/25, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними (тотожними). Зазначив, що основна різниця полягає у предметах оспорюваних договорів у справі № 910/6654/24 (позика грошей) та у справі № 907/192/25 (купівля-продаж), оскільки позика передбачає передачу грошей у тимчасове користування з зобов'язанням повернути еквівалентну суму, тоді як купівля-продаж передбачає передачу права власності на майно у обмін на оплату.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №907/192/25 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/6654/24, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження з врахуванням такого.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013). Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики, виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").
Пунктом 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).
Так, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6654/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест" до Приватного підприємства "Візит-Сервіс" та до Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" про визнання договорів недійсними.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2025 справу № 910/6654/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з необхідністю відступити від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладених у постановах від 05.01.2024 у справі №761/40240/21, від 23.10.2024 у справі № 601/2035/23, від 09.04.2025 у справі №710/1431/23, від 19.03.2025 у справі № 753/12145/22, від 16.10.2024 у справі № 712/3471/22.
Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що висновки Верховного Суду у наведених вище постановах полягають у можливості оскарження фраудаторного правочину третьою особою (не стороною правочину) від власного імені, а також у тому, що належному способу захисту прав чи інтересів відповідного кредитора відповідає вимога про визнання правочину недійсним (без її поєднання з вимогою про витребування майна, переданого на виконання такого правочину). З огляду на що, колегія суддів не погоджується з цими висновками і вважає за необхідне від них відступити.
Ухвалою від 04.06.2025 Велика Палата Верховного Суду визнала наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2025 підстави достатніми та прийняла справу № 910/6654/24 до розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Суд враховує також, що відповідно до частини 3 статті 302 ГПК України умовами (підставами) для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як і підставами для здійснення розгляду справи Великої Палати Верховного Суду, є: 1) наявність висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду; 2) такий висновок має бути зроблений у подібних правовідносинах.
Із загального змісту судових рішень у справі № 910/6654/24 вбачається, що вказана справа є подібною до справи № 907/192/25, яка перебуває в провадженні Господарського суду Закарпатської області, як за предметом спору, так і за суб'єктним складом та правовим регулюванням спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України можливе лише на стадії підготовчого провадження.
Станом на 30.07.2025 справа № 910/6654/24 Великою Палатою Верховного Суду не розглянута.
Відтак, враховуючи суб'єктний склад учасників справи № 907/192/25 (позивач не є стороною оспорюваних договорів-купівлі продажу), а також підстави заявленого у цій справі позову (оспорення правочинів з підстав їх фраудаторності), висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/6654/24 будуть мати значення при вирішенні справи №907/192/25 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник із подібних правовідносин.
Правом на розгляд справи (правом на суд) за стандартами Європейського суду з прав людини розуміють можливість особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини "суд, встановлений законом" має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine) (заяви № 29458/04 та № 29465/04) суд розтлумачив, що фраза "встановлений законом" стосується не лише правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
За змістом статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, який у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
З врахуванням викладеного, з огляду на ту обставину, що на даний час в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №910/6654/24, висновок в якій сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності; з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №907/192/25 до закінчення перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/6654/24.
Керуючись статтями 182, 185, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Зупинити провадження у справі № 907/192/25 до завершення перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/6654/24.
Зобов'язати сторони, після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д. Є. Мірошниченко